Постанова 4855 № 699/909/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 699/909/20 Суддя (судді) першої інстанції: Свитка С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Земляної Г.В. Єгорової Н.М. при секретарі судового засідання Гужві К.М., за участю представників учасників судового процесу: від позивача (апелянта) - Ципін Д.Л., від відповідача - не з`явились, від тертьої особи - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу кандидата на посаду Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом кандидата на посаду Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 до дільничної виборчої комісії з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області № 710357, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Корсунь-Шевченківська міська територіальна виборча комісія, про визнання голосування недійсним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: До Корсунь-Шевченківського районного суду звернувся кандидат на посаду Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 з позовною заявою до дільничної виборчої комісії з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області № 710357 в якій просив суд: - визнати недійсним голосування 25 жовтня 2020 року з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області на дільничній виборчій комісії № 710357; - визнати протиправним та скасувати протокол дільничної виборчої комісії № 710357 від 26 жовтня 2020 року з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виборчій дільниці № 710357 у с. Виграїв Корсунь-Шевченківського району Черкаської області кандидатом в депутати до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_2 та кандидатом в депутати до Черкаської районної ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_3 було виявлено та зафіксовано на відео порушення виборчого процесу під час голосування виборців, які свідчать про те, що голосування на ДВК № 710357 є недійним, а бюлетені виявлені у виборчих скриньках на цій виборчій дільниці такими, що не підлягають врахуванню. Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №710357 з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області від 26 жовтня 2020 року. Разом з цим, судом у резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено, що скасування протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №710357 з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області від 26 жовтня 2020 року є підставою для проведення Корсунь-Шевченківською міською територіальною виборчою комісією повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №710357 з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області 25 жовтня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції у відповідній частині та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги в частині визнання недійним голосування від 25 жовтня 2020 року на ДВК з Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області на дільничній виборчій комісії № 710357. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини аналогічні викладені у позовній заяві та разом з цим вказує про помилковість висновків суду першої інстанції викладених у прийнятому рішенні в частині, що стосується виявлених під час голосування виборців порушень виборчого процесу, а саме відносно того, що виборчі скриньки не було пронумеровано, до виборчих кабін, в яких вже були виборці, заходили сторонні особи, які могли впливати на вільне волевиявлення виборців, на підсумковому засіданні ДВК було встановлено, що кількість виборців, що взяли участь у голосуванні виявилася на один більша, ніж кількість бюлетенів, вийнятих з виборчої скриньки під час підрахунку голосів виборців. Апелянт наголошує, що зазначені порушення вимог виборчого законодавства підтверджуються належними доказами, що наявні у матеріалах справи та жодним чином не були спростовані відповідачем. Крім того, апелянт також зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції, що перелік наведений у ст. 252 ВК України є вичерпним для визнання недійсним голосування на виборчій дільниці. На підставі викладеного, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Третьою особою було подано пояснення на апеляційну скаргу відповідно до змісту яких Корсунь-Шевченківська міська ТВК зазначає, що доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено повноважень суду визнавати голосування на виборчій дільниці недійсним. Разом з цим, третя особа зауважує, що відповідно до вимог Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність ДВК можуть бути оскаржені лише до територіальної чи окружної виборчої комісії. Крім того, Корсунь-Шевченківська міська ТВК також звертає увагу суду, що дільнична виборча комісія з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області № 710357 станом на час розгляду даної справи не існує. З урахуванням викладеного, третя особа вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а тому правові підстави для скасування зазначеного рішення відсутні. Відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі. Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечив та про причини неявки суду не повідомили. Будь-яких заяв та або клопотань до суду не надали. З огляду на зазначені обставини та керуючись приписами ч. 3 ст. 268 КАС України, якою визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Разом з цим, у судовому засіданні було допитано в якості свідка Голову дільничної виборчої комісії з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області № 710357. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Постановою Верховної Ради України від 20.07.2020 року "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року. 25 жовтня 2020 року відбулись вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Як стверджує позивач та підтверджується наданими ним до суду відеозаписами, 25 жовтня 2020 року під час огляду виборчої дільниці № 710357 кандидатом в депутати Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_2 та кандидатом в депутати до Черкаської районної ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_3 було виявлено та зафіксовано на відео наступні порушення виборчого процесу: - виборчі скриньки не було пронумеровано; - до виборчих кабін, у яких вже були виборці, заходили сторонні особи, які могли впливати на вільне волевиявлення виборців; - на підсумковому засіданні ДВК було встановлено невідповідність загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені та кількості виборців, які взяли участь у голосуванні з виборів міського голови, а саме кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці № 710357 виявилася на один більша, ніж кількість бюлетенів вийнятих із виборчої скриньки під час підрахунку голосів виборців. В акті ДВК вказана розбіжність пояснюється тим, що бюлетень із виборів міського голови був винесений за межі виборчої дільниці, а замість нього у виборчій скриньці виявлено чистий аркуш паперу (на думку позивача даний факт свідчить про застосування технології "каруселі" для фальсифікації голосування у більш значних масштабах). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, під час проведення підрахунку виборчих бюлетенів на виборчій дільниці № 710357 дільничною виборчою комісією було виявлено невідповідність загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені та кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці з виборів міського голови, про що вказаною ДВК 25 жовтня 2020 року складено відповідний акт у якому зазначено про те, що "Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці -

200. Розбіжність становить 1 (один) бюлетень. Члени комісії вважають, що виборчий бюлетень був винесений за межі ДВК, а замість нього був вкинутий предмет". Акт підписано головою та секретарем ДВК, ще 12 особами і 1 особою на звороті акту, однак статус останніх в акті не вказано (а.с. 5, 26) та засвідчено печаткою виборчої комісії. Протоколом дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів на виборчій дільниці № 710357 з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області складеним 26 жовтня 2020 року о 06 год. 15 хв. встановлено: 1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничною виборчою комісією - 339; 2) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничною виборчою комісією - 138; 3) кількість виборців, включених до списку виборців на виборчій дільниці (на момент закінчення голосування) - 337; 4) кількість виборців, внесених на виборчій дільниці до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування - 34; 5) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування - 173; 6) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування - 28; 7) загальна кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені - 201; 8) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню - 0; 9) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці - 200; 10) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними -

11. Крім того зафіксовано кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата. 27 жовтня 2020 року кандидат в депутати Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_2 звернувся до Корсунь-Шевченківської міської ТВК зі скаргою щодо бездіяльності членів ДВК № 710357, зазначивши, що виявлено розбіжність у кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці з виборів міського голови та кількості виданих бюлетенів з відповідних виборів (а.с. 27). Листом Корсунь-Шевченківської міської ТВК від 27 жовтня 2020 року дана скарга була повернута скаржнику без розгляду на підставі ч. 3 ст. 66 ВК України у зв`язку із порушенням строку подання скарги. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну (доповнення) підстав позову у якій вказав, що офіційний спостерігач від ПП "Радикальна партія Олега Ляшка" Кумпан А.А. став очевидцем та зафіксував на відео ряд порушень, допущених під час проведення засідання комісії з підрахунку голосів, а саме: - при голосуванні за акт розбіжності в один бюлетень були присутні не встановлені сторонні особи, які не мали права бути присутніми на засіданні з підрахунку голосів, здійснювали галас та підіймали руки на голосуванні за акт; - голова комісії намагалася здійснити вплив на волевиявлення членів комісії; - виборча дільниця при підрахунку голосів була відкрита. Вважаючи, що вищеописані порушення свідчать про те, що голосування на виборчій дільниці № 710357 є недійсним, а бюлетені виявлені у виборчих скриньках на цій виборчій дільниці з таких місцевих виборів не підлягають врахуванню, а протокол ДВК № 710357 від 26.10.2020 року необхідно скасувати, як такий, що прийнятий в результаті недійсного голосування та на підставі недійсних бюлетенів, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що доводи позивача про необхідність визнання недійсним голосування під час виборів міського голови на виборчій дільниці № 710357 з мотивів вказаних у позові є такими, що не узгоджуються з положеннями чинного виборчого законодавства, оскільки зазначені порушення не є істотними та такими внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців на цій виборчій дільниці. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підготовка та проведення виборів народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів регулюються, зокрема, Виборчим кодексом України та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії. Відповідно до приписів 63 вказаного Кодексу рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Так, положеннями частин 1, 5, 8 ст. 273 КАС України регламентовано, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму. Рішення, дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Отже, вказаними нормами законодавства передбачено право суб`єктів відповідного виборчого процесу на оскарження рішень, дій та бездіяльності дільничих виборчих комісій, у тому числі, що мали місце у день голосування, у судовому порядку. Разом з цим, приписами ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25 жовтня 2020 року під час проведення голосування та підрахунку голосів дільничною виборчою комісією № 710357 було виявлено та зафіксовано порушення виборчого процесу, що стали підставою для звернення позивача до суду з позовом, зокрема, про визнання недійсним голосування 25 жовтня 2020 року з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області на дільничній виборчій комісії № 710357. Водночас, суд першої інстанції зазначені порушення визнав такими, що не є істотними та такими внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців на цій виборчій дільниці у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним голосування 25 жовтня 2020 року з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області на дільничній виборчій комісії № 710357. Надаючи правову оцінку відповідним висновкам суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке Як встановлено судом та вбачається зі змісту апеляційної скарги, однією з підстав для визнання недійсним голосування 25 жовтня 2020 року з виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області на дільничній виборчій комісії № 710357 позивач вказує про те, що під час підрахунку голосів було встановлено невідповідність загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені та кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, що на його переконання свідчить про застосування технології "каруселі" для фальсифікації голосування на дільничній виборчій комісії № 710357, зокрема передачу бюлетенів іншим особам. Так, позивач обґрунтовуючи зазначений принцип стверджує, що зазначений метод використовується для позначення фальсифікації результатів виборів шляхом здійснення підкупу виборців біля виборчої дільниці за круговим принципом. Вказує, що суть технології полягає у тому, що виборець виносить із приміщення виборчої дільниці свій незаповнений бюлетень і віддає його іншій особі (старшому виконавцеві шахрайської групи). Далі на цьому бюлетені ставиться позначка за потрібного кандидата, і в такому вигляді бюлетень передається наступному з учасників «каруселі». Цей учасник, прийшовши на дільницю, ховає виданий йому незаповнений бюлетень, а до урни кидає бюлетень із попередньо поставленою відповідною позначкою. Незаповнений бюлетень після виходу з дільниці передається старшому групи, і далі «карусель» прокручується потрібну кількість разів. Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, вказане порушення було зафіксоване Актом ДВК № 710357 від 25 жовтня 2020 року у якому вказано, що кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці -

200. Розбіжність становить 1 (один) бюлетень. Члени комісії вважають, що виборчий бюлетень був винесений за межі ДВК, а замість нього був вкинутий предмет. Разом з тим, як вірно було зазначено судом першої інстанції, відповідно до приписів ст. 252 ВК України, дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Кодексу, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення виборців, лише за таких обставин, зокрема: 1) випадків незаконного голосування (заповнення, опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених частинами п`ятою, десятою статті 248 цього Кодексу; голосування особами, які не мають права голосу на відповідних виборах; голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів; 2) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 5 відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів; 3) виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що зазначені підстави визнання голосування недійсним є виключними і не підлягають розширенню, оскільки приписами наведеної норми сітко регламентовано «лише за таких обставин». Водночас, з огляду на встановлені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено існування жодної з зазначених обставин. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлений відповідачем факт невідповідності загальної кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені та кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці з розбіжністю в один бюлетень не є визначеною ст. 252 ВК України підставою для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 252 ВК України у разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична виборча комісія складає відповідний акт, який підписується всіма присутніми членами дільничної виборчої комісії та засвідчується печаткою виборчої комісії. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною виборчою комісією питання про визнання голосування на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів у відповідному виборчому окрузі недійсним. Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що визнання голосування на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів у відповідному виборчому окрузі недійсним є виключними повноваженнями ДВК. Вказаний правовий висновок узгоджується також з положеннями ч.6 ст. 64 ВК України, якими регламентовано, що у разі скасування судом рішення виборчої комісії, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування та результатів виборів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або відповідна виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав надавати правову оцінку зазначеним апелянтом у позовній заяві та апеляційній скарзі порушенням ДВК під час проведення виборів Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області 25 жовтня 2020 року, оскільки зазначені порушення не передбачені законодавством в якості підстав для визнання голосування на ДВК недійсним, а суд такими повноваженнями не наділений. Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про наявність правових підстав для визнання голосування на виборчій дільниці недійсним Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягненим судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. З огляду на зазначене та враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою позивачем не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення судового збору з позивача за звернення до суду з апеляційною скаргою до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Керуючись ст.ст. 241-243, 272-273, 278, 310, 316 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу кандидата на посаду Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року залишити без змін. Стягнути з кандидата на посаду Корсунь-Шевченківського міського голови Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 20 коп. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до приписів ст. 272 КАС України оскарженню до суду касаційної інстанції не підлягає. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді Г.В. Земляна Н.М. Єгорова