Постанова 4821 № 711/6654/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1761/20Головуючий по 1 інстанції Справа №711/6654/19 Категорія: на ухвалу Позарецька С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Храпка В.Д., Бондаренка С.І., Новікова О.М., за участю секретаря Любченко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковтун Андрія Володимировича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року, постановленої під головуванням судді Позарецької С.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, стягнення компенсації , - в с т а н о в и в : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2019 року прийнято до провадження справу, відкрито провадження у справі і призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження. У листопаді 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, стягнення компенсації. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2020 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та стягнення компенсації. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності та стягнення компенсації об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації. В березні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням про приєднання доказів, виклику свідків та призначення товарознавчої експертизи. Клопотання в частині призначення експертизи щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу неодноразово уточнювалось. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року клопотання ОСОБА_2 щодо допиту свідків задоволено. Клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено. Клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи задоволено, призначено у справі судову товарознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: 1) якою є середня ринкова вартість транспортного засобу Opel Astra Sports Tourer, 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , легковий універсал, об`єм двигуна 1686 см3, механічна коробка передач, тип пального : дизельне, станом на дату проведення експертизи? Проведення експертизи доручено судовому експерту Березовському А.В. (18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 266, оф. 13), попереджено експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених обов`язків без поважних причин відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертиз. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Ковтун А.В. просить ухвалу в частині призначення судово-автотоварознавчої експертизи транспортного засобу скасувати як незаконну, постановлену з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи мається договір комісії № 2252 від 26 лютого 2019 року, а також договір купівлі-продажу № 2254 від 25 лютого 2019 року, вартість автомобіля Opel Astra Sports Tourer, 2011 року випуску, становить 30 000 грн., а тому призначення судової автотоворознавчої експертизи не є необхідним. Крім того, призначаючи експертизу, за відсутності підстав, встановлених ст. 103 ЦПК України, судом порушено норми процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 , а ухвалу суду в частині призначення товарознавчої експертизи залишити в силі, вважаючи доводи наведені в апеляційній скарзі надуманими і необґрунтованими та такими, як навпаки підтверджують законність ухвали суду першої інстанції. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в частині призначення судово-автотоварознавчої експертизи, а тому в іншій частині ухвала суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення по наступних підставах: Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу про призначення у справі судово-автотоварознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору як за первісним так і за зустрічним позовом є компенсація за частку у спільному майні подружжя, а враховуючи обставини, на які посилаються сторони по справі як на підставу своїх вимог і заперечень, зміст клопотань про призначення експертизи, питання які слід з`ясувати під час дослідження необхідність у проведенні експерти. Висновки суду відповідають вимогам закону. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом або договором. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (стаття 76 ЦПК України). Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частиною першої статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до частин першої, другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. В даному випадку призначення експертизи зумовлено необхідністю застосування спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для справи і неможливістю без відповідних висновків прийняття судом відповідного рішення. Крім того, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що 07 вересня 2020 року був складений Висновок № 148 судової автотоварознавої експертизи по вказаній цивільній справі. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковтун Андрія Володимировича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2020 року залишити без задоволення , а ухвалу суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає. Судді: