Постанова 4814 № 544/1615/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 544/1615/19 Номер провадження 22-ц/814/2073/20Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: головуючого судді Одринської Т.В. суддів Дорош А.І., Триголова В.М., за участю секретаря судового засідання: Ряднини І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року, - В С Т А Н О В И В : В листопаді 2019 року позивач, через свого представника звернувся до суду з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , визнати причину пропуску ОСОБА_1 , строк для прийняття спадщини поважною та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який є рідним дядьком ОСОБА_1 . Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані у АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України ОСОБА_1 , є спадкоємцем майна померлого, оскільки його батько, рідний брат померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Для нотаріального оформлення своїх спадкових прав, йому необхідно підтвердити факт родинних відносини з померлим у зв`язку з тим, що свідоцтво про народження останнього втрачене, а у Державному архіві Полтавської області актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 не зберігся. Строк для звернення із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 було пропущено, оскільки йому було відомо, що ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, в результаті чого була заведена спадкова справа. Проте, влітку 2019 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Посилаючись на вищевикладене, просив встановити факт родинних відносин з померлим та визначити додатковий строку для прийняття спадщини. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року позов задоволено. Установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначено ОСОБА_1 , додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті його рідного дядька ОСОБА_3 , який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішення мотивовано тим, що родинні відносини позивача з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 підтверджуються наданими позивачем доказами. Місцевий суд вважав, що ОСОБА_1 пропустив установлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки йому не було відомо, що ОСОБА_2 , не входить до кола спадкоємців померлого ОСОБА_3 . З вказаним рішенням суду не погодилася ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вона є рідною дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , та у визначені законом строки прийняла спадщину. Вважає, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку для прийняття спадщини. Представник ОСОБА_1 адвокат Ковтун М.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (а.с. 31), який до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку ОСОБА_2 прийняла шляхом подання відповідної заяви до Пирятинської державної нотаріальної контори, де заведено спадкову справу від 31 жовтня 2015 року № 420/2015 (а.с. 43-47). Встановлено, що ОСОБА_1 , у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини не подавав. На підтвердження родинних відносин з померлим 07 травня 2015 року ОСОБА_3 позивач надав копію свідоцтва про своє народження, в якому батьком вказаний ОСОБА_4 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , в якому його батьком вказаний ОСОБА_5 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , а також повідомлення з Державного архіву Полтавської області Полтавської обласної державної адміністрації №04-13/735 від 12.08.2019, про відсутність у книзі реєстрації актових записів громадянського стану актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах по справи підтверджуються родинні відносини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та його рідним племінником ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вирішуючи питання визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті його рідного дядька, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із тим, що до 2019 року він не знав, що ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців, а тому визнав поважним причину пропуску строку для прийняття спадщини позивачем. Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. У справі, що переглядається, встановлено, що у визначені законом строки ОСОБА_2 , подала заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , як його дочка. ОСОБА_1 , у визначені законом строки, з заявою про прийняття спадщини, до нотаріальної контори не звертався. Частиною другою статті 1270 ЦК України передбачено, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17 (провадження № 61-21751св18). Необізнаність позивача про те, що ОСОБА_2 не входить до кола спадкоємців, не є поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки, вказана обставина не вказує на те, що позивач мав об`єктивні, непереборні чи істотні труднощі на вчинення дій щодо прийняття спадщини. Вважаючи себе спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , позивач мав право, відповідно до ст. 1269 ЦК України, та у строк визначений ст. 1270 ЦК України, звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою, проте своїм правом не скористався, обґрунтованих доводів наявності перешкод, які б впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини позивач також не навів. Отже, місцевий суд, дійшов помилкового висновку, що у позивача були об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 , просив встановити факт родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , з метою прийняття спадщини, проте юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Матеріали справи не містять постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій. Встановлено, що позивач заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не подавав, будь-яких поважних причин пропуску строку подання такої заяви не навів, тобто без поважних причин пропустив строк її подання. Відтак встановлення факту родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 не породжує для позивача будь-яких юридичних наслідків та не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позову ОСОБА_6 не має, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду, на підставі п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини -відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю, то на її користь з ОСОБА_1 слід стягнути понесені витрати, а саме: сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмір 1 152,60 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини -відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текс постанови складено 05.11.2020. Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді А.І. Дорош В.М. Триголов