Постанова 4816 № 591/138/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року м.Суми Справа №591/138/20 Номер провадження 22-ц/816/2122/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. сторони: позивач - Приватне ремонтно-будівельне підприємство «РЕМБУД», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2020 року в складі судді Клименко А.Я., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в: 10 січня 2020 року Приватне ремонтно-будівельне підприємство «РЕМБУД» (далі - ПРБП «РЕМБУД») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням 3% річних, яка виникла за період з 01.09.2016 р. по 30.11.2019 р. Свої вимоги мотивувало тим, що з 01 серпня 2012 року є виконавцем послуги з утримання житлового будинку та його прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 цього житлового будинку, а тому є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте, не здійснює оплату отриманих послуг у повному обсязі, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 5115,92 грн, яка складається з заборгованості за надані послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій у сумі 4966,04 грн, а також 3% річних у розмірі 149,88 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість та витрати по сплаті судового збору. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2020 року позов ПРБП «РЕМБУД» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПРБП «РЕМБУД» заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням 3% річних в сумі 5115 грн 92 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, порушення основних засад судочинства, позбавлення її права на захист прав та законних інтересів, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що з позовною заявою суд не надіслав їй додатків до позову, а на її заяву з проханням надіслати додатки - були направлені додатки неналежної якості, не в повному обсязі, належним чином не завірені. Вважає, що ПРБП «РЕМБУД» не має ліцензії на здійснення діяльності з обслуговування інженерних мереж, вона не має жодних договірних відносин з ним та не має заборгованості перед цим підприємством. Зазначає, що суд не вирішив її заяву про застосування строку позовної давності, а суддя Клименко А.Я. не мала права приймати рішення в період карантину і підлягала самовідводу. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не направлено. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 року: 2102 грн х 100= 210200 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає в будинку, який входить до ЖБК-48 «Монтажник». 01 серпня 2012 року та 01 жовтня 2017 року між ЖБК-48 «Монтажник» та ПРБП «РЕМБУД» було укладено договори на обслуговування будинків ЖБК Приватним ремонтно-будівельним підприємством «РЕМБУД». За умовами цих договорів, позивач зобов`язується прийняти від замовника на технічне обслуговування, санітарне утримання та поточний ремонт житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином позивач, починаючи з 01 серпня 2012 року, є виконавцем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності. Тому, починаючи з 01 серпня 2012 року, між позивачем та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Відповідач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою (а.с. 27) і є споживачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Також встановлено, що за період з 01 вересня 2016 року по 30 листопада 2019 року включно позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради тарифів, їх структури, періодичності та строків надання послуг, що підтверджується довідкою про фактичне виконання тарифів. Відповідач не здійснювала оплату отриманих послуг у повному обсязі, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість. 12 серпня 2019 року Зарічним районним судом м. Суми було видано судовий наказ по справі № 591/4835/19 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.09.2016 року по 31.07.2019 року, який було скасовано ухвалою суду від 04 жовтня 2019 року (а.с. 39, 42). Враховуючи наведені обставини та те, що ОСОБА_1 не сплачувала за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.09.2016 року по 30.11.2019 року, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в сумі 4966 грн 04 коп та 3% річних у розмірі 149,88 грн. Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг та повинна проводити їх оплату. Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. За ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або цього кодексу. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Рішенням виконкому Сумської міської ради № 414 від 16 серпня 2016 року встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ПРБП «Рембуд» (а.с. 33-34). Як уже зазначалось, ПРБП «РЕМБУД» в спірний період здійснював обслуговування будинку, в якому мешкає відповідач, на підставі договорів від 01 серпня 2012 року та від 01 жовтня 2017 року, укладеного із ЖБК-48 «Монтажник» (а.с. 20-25). В обґрунтування позовних вимог позивачем надано докази надання таких послуг, зокрема акти про фактичне виконання тарифу по буд. АДРЕСА_1 за 12 місяців 2017, 2018 та 2019 року (а.с. 28-30). Відповідно до розрахунку заборгованості, особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за період з 01 вересня 2016 року по 30 листопада 2019 року заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях становить 4966 грн 04 коп та 3% річних у розмірі 149,88 грн (а.с. 43-44). Доказів на спростування розрахунку позивача чи погашення боргу відповідачем надано не було. Відповідно до ст. ст. 319 та 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, не виконала у повному обсязі свої обов`язки з оплати таких послуг, наданих позивачем. Доводи апеляційної скарги про відсутність між ОСОБА_1 та ПРБП «Рембуд» договірних відносин, висновків суду не спростовують, оскільки оплата за житлово-комунальні послуги позивачем нараховувалась щомісячно на підставі тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради. Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до якого господарська діяльність з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не належить і відповідно ліцензуванню не підлягає. Надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється виключно на договірних засадах (ч.1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). У справі, яка переглядається, організацією, яка надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 на договірних засадах є - ПРБП «Рембуд». Враховуючи викладене, закон не зобов`язує позивача мати ліцензію на здійснення своєї діяльності, як вважає відповідач. Колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги про те, що відповідачу не були направлені додатки до позову і вона була позбавлена права захисту своїх прав та законних інтересів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідний обов`язок судом було виконано, що підтверджується супровідними листами суду (а.с. 56, 101-102). Крім того, про всі судові засідання відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчать розписки про одержання судової повістки. Всупереч доводам апеляційної скарги, з матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, призначене на 06 травня 2020 року ОСОБА_1 була повідомлена 24 квітня 2020 року (а.с. 66). З приводу заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, яку не вирішив суд першої інстанції, то позивачем він не пропущений, виходячи з наступного. 06 серпня 2019 року ПРБП «РЕМБУД» продав до Зарічного районного суду м. Суми заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, що виникла за період з 01.09.2016 р. по 31.07.2019 р. (а.с. 35). 12 серпня 2019 р. на підставі вищевказаної заяви було видано судовий наказ (а.с. 39). Постановою Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року було скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 серпня 2019 року, якою заяву відповідачки про скасування вищевказаного судового наказу було повернуто без розгляду. Вищевказаною постановою суд апеляційної інстанції направив справу № 591/4835/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 40-41). Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 жовтня 2019 року судовий наказ від 12 серпня 2019 р. було скасовано (а.с. 42). Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Згідно з ч. 3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Як роз`яснив Верховний Суд у свої постанові від 14.02.2018 р. (справа № 552/1529/16-ц, провадження № 61-601св18) ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. При цьому, як вбачається з тексту вищевказаної постанови, початком перебігу заново строку позовної давності Верховний Суд зазначив дату подання до суду заяви про видачу судового наказу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14). Таким чином, у зв`язку з перериванням строку позовної давності та початком перебігу заново даного строку з 06 серпня 2019 року, позивач не пропустив строк позовної давності. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення, а тому її необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О.Ю.Кононенко Судді: В.І. Криворотенко Т.А. Левченко