Постанова Львівський апеляційний суд № 461/3057/20

Справа № 461/3057/20 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В. Провадження № 33/811/1050/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., захисника Броневицького С.С., розглянувши апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Р.Банаха на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 липня 2020 року, встановив: цією постановою, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України закрито. Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0409/20900/20 від 06.02.2020 товар повернуто ОСОБА_1 для здійснення відповідних митних процедур. Згідно постанови, 30.01.2020 року близько 23 години 53 хвилин у зону митного контролю м/п «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби смугою руху «червоний коридор», в напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 (перевізник Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL»), який здійснював переміщення товару згідно митної декларації типу ЕЕ №UA209150/2020/1586. Як підставу для переміщення товару водієм до митного контролю було подано наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна CMR Б/Н від 29.01.2020 року; рахунок-фактура (INVOICE) №29/01 від 29.01.2020 року; книжка МДП CARNET TIR(UX82574647). Згідно зазначених документів на митну територію України транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 на адресу ТОВ «ЛЕОПЛЮС» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі 18/1) переміщується товар: «Одяг вживаний з текстильних матеріалів, взуття вживане, вживані сумки зі шкірзамінника….». Відправником, відповідно до поданих до митного контролю товаросупровідних документів, є компанія Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL», продавцем товару виступає компанія «European Textile Group s.r.o.». Вага переміщуваного товару становить 13600 кг., вартість 16209,92 доларів США, що на день ввезення, згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 400715 грн. 70 коп. Під час здійснення митного контролю проведено огляд товару, який переміщується транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 . У ході огляду, крім заявленого товару: «Одяг вживаний з текстильних матеріалів(код УКТЗЕД 6309000020), взуття вживане (Код УКТЗЕД 6309000010), вживані сумки зі шкірзамінника (код УКТЗЕД 4202221000), виявлено не зазначений в товаросупровідних документах товар, а саме: іграшки м`які набивні в асортименті, бувші у використанні (код УКТЗЕД 9503004100), загальною вагою 860 кг. Дії ОСОБА_3 митним органом кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару його кількості та вартості. Не погоджуючись з даною постановою представник Галицької митниці Держмитслужби Р.Банах подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку, та винести нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на неї стягнення штраф у розмірі 75757, 40 гривень; конфіскувати в дохід держави товари: «іграшки м`які набивні в асортименті, бувші у використанні», загальною вагою 860 кг, вилучені, згідно протоколу № 0409/20900/20 від 06.02.2020; стягнути з ОСОБА_3 на користь Галицької митниці Держмитслужби витрати у справі про порушення митних правил, станом на день розгляду справи по суті Львівським апеляційним судом. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розглянувши справу по суті, Галицький районний суд м.Львова не об`єктивно прийшов до висновку щодо відсутності у діях ОСОБА_3 , ознак правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України та не застосував до неї стягнення, передбачене вказаною статтею Митного кодексу України. Нормами ч.1 ст.483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Митниця не погоджується з позицією Галицького районного суду м.Львова, викладеною у мотивувальній частині постанови у справі №461/3057/20 щодо того, що ОСОБА_3 не мала прямого умислу на вчинення правопорушення, зафіксованого протоколом про порушення митних правил № 0409/20900/20. Дане твердження, на думку митниці, спростовується тим, що документи подані для пропуску через митний кордон України товарів, переміщуваних транспортним засобом з р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 за митною декларацією типу EE №UA209150/2020/1586, а саме: міжнародна товарно-транспортна накладна CMR б/н 29.01.2020 року; рахунок-фактура (INVOICE) №29/01 від 29.01.2020р.; книжка МДП (CARNET TIR) № UX82574647 містять інформацію, що продавцем товару виступає компанія «European Textile Group s.r.o.», а також цінову інформацію про товар, а саме його вартість становить 16 209,92 доларів США, що на день ввезення, згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 400 715 грн. 70 коп. Вказана позиція, а також те, що ОСОБА_3 не є декларантом спростовується наступним. Згідно товаросупровідних документів поставка товару здійснювалася на умовах поставки СРТ. СРТ (англ. Carriage Paid То) (... named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) - термін Інкотермс 2010, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. За цією умовою поставки, товари за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ № UA209150/2020/1586, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR б/н від 29.01.2020 року і рахунку-фактурою (INVOICE) №29/01 від 29.01.2020 переміщення транспортним засобом р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 здійснювалося за умовами поставки «СРТ LVOV» (Інкотермс-2010). Отже, оскільки в поданих 30.01.2020 водієм транспортного засобу з р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на митному посту «Рава-Руська» документах: міжнародна товарно-транспортна накладна CMR б/н від 29.01.2020 року та рахунку-фактурі (INVOICE) №29/01 від 29.01.2020 продавцем товарів фігурує компанія «European Textile Group s.r.o.», a відповідно її директором/керівником компанії є ОСОБА_3 , то саме на неї покладений обов`язок щодо вчинення дій до моменту доставки товарів до місця призначення. Цей термін зобов`язує продавця здійснити митне очищення, товару для експорту і може застосовуватись незалежно від виду транспорту, включаючи змішані перевезення. В обов`язки продавця входить надання товару із комерційним рахунком- фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також здійснення поставки шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення. Відповідно до п.43 ч.1 ст.4 МК України: посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку. Відповідно до ч.2 ст.459 Митного кодексу України «Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Тобто керівник компанії «European Textile Group s.r.o.» ОСОБА_3 , умисно вчинила дане правопорушення знаючи або передбачаючи настання неправомірних наслідків (усвідомлюючи відповідальність згідно умов поставки за відвантажений товар та надані на нього документи). Матеріали справи не містять жодних доказів, щодо отримання пояснень чи будь яких інших вагомих доказів, з яких можна було б зробити припущення щодо відсутності в діях ОСОБА_3 вини у формі умислу, спрямованого на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Одночасно, Галицьким районним судом м. Львова не взято до уваги відомості щодо виявлених в транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 товарів, згідно актів огляду. Митницею до матеріалів справи долучені докази, зокрема рахунок-фактура (INVOICE) № 29/01 від 29.01.2020р., на підставі якої оформлялися інші товаросупровідні документи, а саме: митна декларація типу ІМ40ЕЕ № UA209150/2020/1586, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR б/н від 29.01.2020 року. Тобто, вказаний товар було відправлено керівником компанії «European Textile Group s.r.o.» Natalia Ofitserova з наданням перевізнику цих товаросупровідних документів. Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення, винесене Галицьким районним судом м. Львова в даному випадку не відповідає обставинам справи та є необґрунтованим. Оскільки правопорушення, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, свідчить про значну суспільну небезпеку та прямий умисел особи на вчинення такого правопорушення. Дане порушення митних правил має особливий характер суспільної небезпеки, оскільки посягає на встановлені державою суспільні відносини, пов`язані із переміщенням через митний кордон України товарів, з приховуванням від митного контролю, і за вчинення цього правопорушення передбачені найбільш суворі стягнення, а саме накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. З урахуванням наведеного, вважає постанову Галицького районного суду від 16.07.2020 року у справі № 461/3057/20 необґрунтованою, незаконною, а також такою, що порушує норми матеріального права. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та дату розгляду справи, про причини неявки апеляційний суд не повідомила, однак її захисник Броневицький С. повідомив, що розгляд справи можна проводити у її відсутності, тому суд, відповідно до ст.526 МК України, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_3 . Заслухавши пояснення представника митниці Дунаса М.О. на підтримання апеляційної скарги, думку захисника Броневицького С.С. на заперечення такої, та залишення постанови суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Дані вимоги Закону суддею першої інстанції в повному обсязі дотримані. Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Згідно з ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на відповідні суспільні відносини у сфері державної митної справи. Частиною першою ст.198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Судом встановлено, що під час розгляду справи не здобуто доказів наявності вини ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, що ставиться їй у вину органом митниці. У розумінні ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП та ч.2 ст.495 МК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0409/20900/20 від 06.02.2020 року, вбачається, що 30.01.2020 року близько 23 години 53 хвилин у зону митного контролю м/п «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби смугою руху «червоний коридор», в напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 (перевізник Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL»), який здійснював переміщення товару згідно митної декларації типу ЕЕ №UA209150/2020/1586. Як підставу для переміщення товару водієм до митного контролю було подано наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна CMR Б/Н від 29.01.2020 року; рахунок-фактура (INVOICE) №29/01 від 29.01.2020 року; книжка МДП CARNET TIR(UX82574647). Згідно зазначених документів на митну територію України транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 на адресу ТОВ «ЛЕОПЛЮС» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі 18/1) переміщується товар: «Одяг вживаний з текстильних матеріалів, взуття вживане, вживані сумки зі шкірзамінника….». Відправником, відповідно до поданих до митного контролю товаросупровідних документів, є компанія Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL», продавцем товару виступає компанія «European Textile Group s.r.o.». Вага переміщуваного товару становить 13600 кг., вартість 16209,92 доларів США, що на день ввезення, згідно курсу Національного банку України відповідає сумі 400715 грн. 70 коп. Під час здійснення митного контролю проведено огляд товару, який переміщується транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_1 . У ході огляду, крім заявленого товару: «Одяг вживаний з текстильних матеріалів(код УКТЗЕД 6309000020), взуття вживане (Код УКТЗЕД 6309000010), вживані сумки зі шкірзамінника (код УКТЗЕД 4202221000), виявлено не зазначений в товаросупровідних документах товар, а саме: іграшки м`які набивні в асортименті, бувші у використанні (код УКТЗЕД 9503004100), загальною вагою 860 кг. Дії ОСОБА_3 митним органом кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару його кількості та вартості. Своє рішення суддя мотивував тим, що перевізником товарів через митний кордон, була Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL», яка і готувала товаросупровідні документи для переміщення товару через кордон. Доказів того, що ОСОБА_1 мала можливість чи знала про невідповідність таких документів вимогам законодавства митним органом не подано. Зі змісту вказаних товаросупровідних документів, вбачається що ОСОБА_1 склала лише INVOICE № 29/01 від 29.01.2020 року . Іnvoice в свою чергу являє собою підставу для розрахунку між покупцем і продавцем, та не є самостійною підставою для переміщення товарів через митний кордон України. Крім цього, доказів того, що декларація була оформлена ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Вбачається, що документи для митного оформлення подавав представник Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL». Переміщення товару «одяг та інші речі бувші у використанні 13600 кг» за митною декларацією ІМ40ЕЕ № UA209150/2020/1586 здійснював водій Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL». Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 191 МК України, перевізники зобов`язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR). При цьому, даних про те, що ОСОБА_1 була присутня при завантаженні автомобіля, при підготовці супровідних документів, перевезенні товару через кордон, поданні документів органу доходів і зборів, виготовлення митної декларації матеріали справи також не містять. За наведених обставин, суд вважає, що митним органом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути чи було відомо, що надані безпосереднім відправником товару - компанією Firma Handlowa-Uslugowa «NEKOPOL» товаросупровідні документи містять неправдиві дані щодо найменування товару його кількості та вартості товару, доказів, що товар належить саме ОСОБА_1 митним органом не долучено, а отже не доведено наявність умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Таким чином, матеріали справи не містять фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б стверджувати про вчинення безпосередньо ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані. Належних документів (доказів) на основі яких митницею встановлено причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення матеріали справи не містять, дані матеріали не доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій на вчинення інкримінованого правопорушення, а доводи щодо її причетності до правопорушення ґрунтуються на припущеннях. З таким висновком місцевого суду погоджується апеляційний суд. Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Згідно з ч.1 ст.483 МК України, відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Виходячи зі змісту даної статті, склад вказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів. Таким чином, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що в діях ОСОБА_1 є ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, за відсутності об`єктивної сторони правопорушення, зокрема протиправних дій, спрямованих на приховування переміщуваних ним товарів, шляхом використання спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, апеляційний суд приходить до висновку, що в її діях відсутні будь-які ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Відтак апеляційна скарга представника митниці не містить правових підстав для скасування судового рішення. Покликання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про те, що здобуті органом доходів і зборів докази щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є недопустимими і базуються на припущеннях, не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду справи та не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом. Апеляційний суд звертає увагу, що виходячи із змісту вимог КУпАП, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах складеного повноважним органом протоколу про адміністративне правопорушення, в даному випадку протоколу про порушення митних правил №0409/20900/20 від 06.02.2020 року, яким у вину ОСОБА_1 ставилось вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя, відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, та прийшов до вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 липня 2020 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністравтиної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України та вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0409/20900/20 від 06.02.2020 товар повернуто ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) для здійснення відповідних митних процедур - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Романа Банаха - без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.