Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 323/988/20(2-а/323/36/20)
від 28.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 323/988/20(2-а/323/36/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.09.2020 в адміністративній справі №323/988/20(2-а/323/36/20) за позовом ОСОБА_1 до Лісничого Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" ОСОБА_2, Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" про визнання протиправною та скасування потанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2020 року № 090028, винесену лісничим Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 510 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08.02.2020 року позивачем не вчинено жодного адміністративного порушення. Його незаконно затримали працівники патрульної поліції та доставили до Оріхівського ВП, звинувачуючи у незаконній порубці лісу. У цей день він дійсно перебував у лісосмузі поблизу с. Новоданилівка, куди на своєму транспортному засобі вивозив сміття. Там він побачив спиляні колоди дерев та вирішив їх забрати для опалення домівки його родича. У нього вилучили транспортний засіб, причіп з колодами деревини та бензопилу. Він звертав увагу працівників поліції, що пила у нього була без шини (без робочої частини), що взагалі унеможливлює використання її за призначенням. До участі в огляді він залучений не був, зміст протоколу йому не зачитувався. В порушення вимог ч. 3 ст. 168 КПК України копія цього документу йому вручена не була. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.09.2020 в задоволені позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що 30 березня 2020 року в присутності позивача ОСОБА_1 , було складено протокол у відношенні нього про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 65 КУпАП про те, що 08 лютого 2020 року о 16.58 був затриманий працівниками СРПП за спиляння 5 дерев до ступеня припинення росту, чим наніс шкоду державі у розмірі 16753 грн. 22 коп. Згідно постанови лісничого Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення від 13.01.2020 № 090028 (а.с.17), позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65-1 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 65-1 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а саме: знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об`єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до положень ст.245 КУпАП, Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). Відповідно до ст.ст. 72 - 77 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази повинні бути: належними, допустимими, достовірними та достатніми. Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною першою статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 277-2 КУпАП). Тобто, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа має бути повідомлена не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19. З матеріалів справи вбачається, а саме з відзиву Лісничого Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" ОСОБА_2, що ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 10.00 годині 03.04.2020 року в приміщенні Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" отримав в усній формі під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також, відповідачем у відзиві зазначено, що 07.04.2020 направлено ОСОБА_3 повідомлення щодо розгляду справи від 06.04.2020, яке відбудеться о 10.00 годині 03.04.2020 року в приміщенні Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" звичайним листом, у зв`язку з відсутністю коштів. Таким чином, на момент прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2020 вказане повідомлення позивачу вручено не було, а відповідач не мав відомостей стосовно повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, відтак, позивач був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про передчасність винесення відповідачем 1 оскаржуваної постанови, оскільки старшим державним інспектором не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої. Частиною 2 ст. 77 КАС України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що органами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили про правомірність його дій та обґрунтованість висновків. Оскільки ОСОБА_3 не був своєчасно, поінформований про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 65-1 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність постанови № 090028 від 13.04.2020 та необхідність її скасування. Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, враховуючи приписи ч. 1 ст. 139 КАС України, перевіривши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, апеляційний суд вважає, що з відповідача мають бути стягнуті понесені позивачем судові витрати, а саме: судовий збір, сплачений поданні апеляційної скарги, - 630,60 грн. Керуючись статтями 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.09.2020 в адміністративній справі №323/988/20(2-а/323/36/20) скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лісничого Оріхівського лісництва Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" ОСОБА_2, Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" про визнання протиправною та скасування потанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 090028 від 13.04.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити. Стягнути з Державного підприємства "Пологівське лісомисливське господарство" за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 630,60 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять три гривні). Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 28.10.2020 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва