Постанова Тернопільський апеляційний суд № 608/16/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 608/16/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З. Провадження № 22-ц/817/879/20 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Бершадська Г.В. суддів - Гірський Б. О., Ходоровський М. В., з участю секретаря - Панькевич Т.І. представника ОСОБА_1 адвоката Фльорків О.В. та представника Чортківського міськрайонного відділу ДВС розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2020 року (постановлену суддею Коломієць Н.З., повний текст якої складено 06 серпня 2020 року) у цивільній справі № 608/16/14-ц за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області,-. В С Т А Н О В И В: В червні 2020 року представник ОСОБА_2 адвокат Башуцький І. Я. звернувся в суд з вказаною скаргою. Скарга обгрунтвоана тим, що заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.03.2014 року, у цивільній справі № 608/16/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ "УКРСИББАНК" - 9 088,91 доларів США, що еквівалентно 72 647, 66 грн заборгованості за кредитним договором. На виконання вказаного рішення 07.05.2014 року Чортківським районним судом Тернопільської області у даній справі видано виконавчий лист. 05.12.2019 року, на підставі виконавчого листа, за заявою стягувача, головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Куцей Н.М. відкрито виконавче провадження серії ВП № 60800063. 09.01.2020 року постановою про передачу виконавчого провадження, виконавче провадження №60800063 передано на виконання у Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року незаконною та такою, що порушує права та свободи ОСОБА_2 , оскільки виконавчий лист був виданий судом 07.05.2014 року та в ньому встановлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 08.05.2015 року річний строк. Таким чином виконавчий лист повинен був пред`являтися до виконання, щоразу після його повернення, в річний термін. 21.11.2014 року та 27.04.2016 року (двічі) державними виконавцями було повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі п. 9 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року), що вбачається із відміток державних виконавців у виконавчому листі. 05.10.2016 року набув чинності Закон України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року) та відповідно до п.5 прикінцевих та перехідних положень цього Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. 27.02.2017 року державним виконавцем втретє було повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі п. 9 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року), що вбачається з відміток державних виконавців на виконавчому листі. Стягувачем тричі пред`являвся виконавчий лист на виконання, а державними виконавцями тричі повертався виконавчий лист стягувачеві, при цьому останній раз в період чинності Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року). 05.11.2019 року стягувач вчетверте звернувся з виконавчим листом до Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, однак, з врахуванням того, що третє повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачеві відбулось 27.02.2017 року, пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання відбулося поза межами строку, встановленого ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року) та самим виконавчим листом, а саме 1 року. На підставі наведеного просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2019 року. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про відкриття виконавчого провадження № 60800063 від 05.12.2019 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись з вказаною ухвалою суду АТ "УКРСИББАНК" подало апеляційну скаргу у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні скарги. Вказало, що оскільки виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання в межах строку пред`явлення виконавчого документа та повернення його у зв`язку з неможливістю виконання, то строк пред`явлення такого документа до виконання переривався. Після пред`явлення виконавчого листа до виконання і його повернення 27.02.2017 року у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем у відповідності до Закону України Про виконавче провадження, в редакції яка діяла на момент повернення виконавчого документа, встановлено строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 27.02.2020 року. В свою чергу стягувач пред`явив виконавчий документа до виконання у встановлений строк 11.07.2019 року. Таким чином встановлені законодавством строки пропущено не було. У відзиві на апеляційну скаргу відділ ДВС навів аналогічні доводи тим, що вказані в апеляційній скарзі та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Представник ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу доводи скарги заперечив і вказав, що положення Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 року в частині строків пред`явлення виконавчих документів до виконання розповсюджуються виключно на виконавчі документи пред`явлені виконавцеві вперше. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Фльорків О.В., апеляційну скаргу заперечив і вказав, що стягувачем пропущено річний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Представник відділу ДВС, апеляційну скаргу визнав і вказав, що у зв`язку з неодноразовим пред`явленням виконавчого документа до виконання строк його пред`явлення переривався і щоразу починався з початку. У зв`язку зі змінами до законодавства, після останнього повернення виконавчого листа, строк для його пред`явлення до виконання було встановлено у три роки у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження. Представник АТ "УКРСИББАНК" в судове засідання не з`явився. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Судом встановлено, що заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 07.03.2014 року, у цивільній справі № 608/16/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" - 9 088 (дев`ять тисяч вісімдесят вісім) доларів США 91 цент, що еквівалентно 72 647 (сімдесяти двом тисячам шістсот сорока семи) гривням 66 копійкам заборгованості за кредитним договором № 11179863000 від 06 липня 2007 року та 726 (сімсот двадцять шість) гривень 48 копійок оплаченого судового збору. 07.05.2014 року Чортківським районним судом Тернопільської області у даній справі видано виконавчий лист в якому встановлено строк його пред`явлення до виконання - до 08.05.2015 року. 21.11.2014 року та 27.04.2016 року (двічі) державними виконавцями було повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі п. 9 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року), що вбачається із відміток державних виконавців у виконавчому листі. 27.02.2017 року державним виконавцем втретє було повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі п. 9 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року), що вбачається з відміток державних виконавців на виконавчому листі. 05.12.2019 року, на підставі виконавчого листа, за заявою стягувача, головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Куцей Н. М. відкрито виконавче провадження серії ВП № 60800063. 09.01.2020 року постановою про передачу виконавчого провадження, виконавче провадження №60800063 передано на виконання у Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що третє повернення державним виконавцем виконавчого листа стягувачеві відбулось 27.02.2017 року, строк пред`явлення виконавчого листа при його видачі встановлено в 1 рік, тому пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання в 2019 році відбулося поза межами строку, встановленого ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року) та самим виконавчим листом, а саме 1 року. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18). Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Таким чином, на момент набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №608/16/14-ц не сплинув , оскільки на момент набрання чинності законом виконавчий лист перебував на виконанні та був повернутий лише 27.02.2017 року 11.07.2019 року АТ УКРСИББАНК було пред`явлено виконавчий документ до виконання шляхом подання відповідної заяви . Згідно частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Тлумачення частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Враховуючи вказане та те, що виконавчий лист виданий до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, на момент набрання чинності цим законом строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №608/16/14-ц не сплинув, тому з врахуванням положень пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, державним виконавцем вірно зазначено у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.02.2017 року, що строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання становить 3 роки. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) три роки. Посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі № 409/4751/12, колегією суду оцінюється критично, оскільки у вказаній справі на яку послався суд першої інстанції встановлено відмінні обставини від тих, що встановлені у даній справі. Зокрема у справі № 409/4751/12 судом встановлено те, що рішення суду ухвалене 07.05.2014 року (набрало законної сили 18.11.2014 року), виконавчі листи були видані лише 04.02.2016 року і стягувач пропустив річний строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання визначений Законом України Про виконавче провадження (в редакції Закону від від 21.04.1999 року №606-XIV). Стягувач звертався до суду з заявою про поновлення такого строку у задоволенні якої ухвалою суду відмовлено. В той же час у даній справі вказаних обставин встановлено не було. Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). За таких обставин, судом першої інстанції зроблено не обґрунтований висновок, що пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання в 2019 році відбулося поза межами строку, встановленого Законом України Про виконавче провадження. Відповідно до ч.1 статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вказане колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні скарги про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРСИББАНК" задовольнити. Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2020 року скасувати, ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні скарги про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про відкриття виконавчого провадження №60800063 від 05 грудня 2019 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 листопада 2020 року. Головуючий Бершадська Г.В. Судді: Гірський Б.О. Ходоровський М.В.