Ухвала КЦС ВС № 760/23791/19

Ухвала 02 листопада 2020 року м. Київ справа № 760/23791/19 провадження № 61-15199ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у вказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження та без сплати судового збору. У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 25 вересня 2020 року, та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, строк на касаційне оскарження необхідно поновити. Однак, касаційна скарга не може бути прийнята та вирішено питання про відкриття (відмову) у відкритті касаційного провадження, оскільки подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України з таких підстав. До касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Особі, яка звернулась з касаційною скаргою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 073,60 грн (1921,00*0,4%*2)*200%. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати відповідний документ, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Касаційна скарга не містить підстав, на яких вона подається з визначенням передбачених статтею 389 цього Кодексу підстав (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки в нійне зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. В касаційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, однак не вказує конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України як підстави касаційного оскарження, не зазначає конкретних норм права, що були неправильно застосовані до спірних правовідносин судами першої і апеляційної інстанцій, і щодо яких Верховний Суд висловлював правову позицію, яка, на думку позивача, не врахована у оскаржених судових рішеннях. Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Оскільки касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, її належить залишити без руху з наданням особі, яка подала скаргу, строку для виправлення зазначених недоліків (подання касаційної скарги, яка відповідала б вимогам наведеної норми процесуального права). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,статею 8 Закону Україну «Про судовий збір»

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук