LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48552а-7574/11/2670

від 27.10.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень,- В С Т А Н О В И Л А Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" звернулось до суду з заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року у адміністративній справі №2а-6793/10/2670 за нововиявленими обставинами, в якій просило суд: - скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року у справі №2а-6793/10/2670 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва №0002641705/0 від 21 серпня 2009 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2020року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг". Зокрема, апелянт зазначає, що після ухвалення судом постанови від 17 листопада 2010 року заявник отримав відомості, які підтверджують, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" повинні вважатись резидентами України. Крім того, у своїй заяві заявник посилається на те, що під час розгляду адміністративної справи №2а-831/11/2670, а саме, 28 квітня 2011 року йому стало про наявність нових даних, що дозволяють стверджувати, що працівники товариства повинні вважатись резидентами України у зв`язку з їх перебуванням в Україні більше ніж 183 днів, що не було враховано судом при розгляді справи. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів, дійшла наступного. Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі міста Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07 червня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 07 червня 2006 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої складено акт №9577/23-02-34430873 від 10 серпня 2009 року. Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.3 статті 7, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - Закон № 889-IV) з огляду на неправомірне утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із сум, виплачених нерезидентам, а саме: громадянам Російської Федерації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадянина Болгарії ОСОБА_4 громадянина Литви ОСОБА_5 та громадянина Польщі ОСОБА_6 , із застосуванням ставки 15 відсотків, замість 30 відсотків. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002641705/0 від 21 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 452 510,01 грн (150 836,67 грн - основний платіж, 301 673,34 грн - штрафні (фінансові) санкції). Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року № 2а-6793/10/2670 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Враховуючи, що позивачем не доведено факт постійного перебування його працівників іноземців на території України протягом дії договору , суд прийшов до висновку про неможливість визнання постійним місцем проживання вказаних осіб територію України, оскільки вони являються громадянами інших держав, а в Україні працюють за контрактом, з метою виконання зобов`язань за договором. Судом зроблено висновки, що працівники товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" а саме, громадянам Російської Федерації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадянина Болгарії ОСОБА_4 громадянина Литви ОСОБА_5 та громадянина Польщі ОСОБА_6 є нерезидентами України, а тому, згідно положень пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", їх доходи повинні оподатковуватись у розмірі подвійної ставки податку з доходів фізичних осіб. Вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року, набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року, обґрунтовано наявністю нових даних, які дозволяють стверджувати, що працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" перебували в Україні протягом 2009 року більше 183 днів та вважаються резидентами України. Також, Адміністрація державної Прикордонної Служби зазначає, що відсутність інформації у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" не спростовує факту перетинання ними державного кордону. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи. Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", п.40). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28). Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що під час розгляду справи №2а-6793/10/2670 позивач не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання про витребування таких відомостей, на підтвердження своєї позиції, проте, такою можливістю не скористався. Відтак, встановлені обставини існували на час постановлення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року та могли бути відомі заявнику. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма Л.В. Бєлова Повний текст постанови складено 27 жовтня 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»