Постанова 4850 № 200/2333/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2020 року справа № 200/2333/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача 2 - Вжещ Ю.О., представника третьої особи - Андріянова М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (повний текст складено 24 червня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/2333/20-а (суддя в 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру медико - соціальної експертизи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунального підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: До Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Обласного центру медико - соціальної експертизи (далі - відповідач 1), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська», в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив: визнати незаконною бездіяльність Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо не затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року відповідно до звернення позивача від 15 жовтня 2019 року; зобов`язати Обласний центр медико - соціальної експертизи повторно розглянути звернення позивача від 15 жовтня 2019 року щодо затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року з урахуванням висновків суду; визнати незаконними дії Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо відмови в затвердженні раціону додаткового харчування, оформлену листом № 6 від 30 січня 2020 року; визнати незаконною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області оформлену листом від 13 січня 2020 року № 36.07-13/118 щодо не надання ОСОБА_1 затвердженого нового раціону на додаткове харчування; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування на додаткове харчування за раціоном від 12 жовтня 2019 року на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торгівельній мережі того місяця в якому їх придбали, в період починаючи з 20 жовтня 2019 року. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що виконуючи трудові обов`язки 21 лютого 2006 року позивач отримав виробничу травму хребта та йому був встановлений діагноз: «Закритий осколковий компресійний перелом Д12 хребця. Закритий компресійний нестабільний ускладнений перелом тіла L хребця III ступені з порушенням спинного мозку, нижня квола параплегія, порушена функція тазових органів» та складений акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форма Н-1, акт № 2 від 14 березня 2006 року. Медико-соціальна експертна комісія 19 червня 2006 року визнала позивача людиною з інвалідністю першої групи з втратою 100% трудової працездатності. 15 серпня 2012 року, після огляду комісією МСЕК зроблений висновок та надана довідка «про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії 10 ААА № 091739, та позивача визнано людиною з інвалідністю 1-ої «Б» групи від трудового каліцтва з втратою 100% ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з важкої травми встановлена потреба у додаткових видах медичної та соціальної допомоги на строк «безстроково», а саме: в постійному сторонньому догляді, постійному побутовому догляді, спеціальному медичному догляді, додатковому харчуванні, медикаментозному, стаціонарному та оперативному лікуванні за показаннями. Зазначав, що 19 жовтня 2016 року Обласним центром медико - соціальної експертизи, була погоджена індивідуальна програма реабілітації (ІПР) № 2804 та встановлена дата контролю за виконанням ІПР - 19 жовтня 2018 року, призначені види медичної та соціальної допомоги в тому числі потребує в додатковому харчуванні на підставі довідки від 15 серпня 2012 року серія 10 ААА № 091739. Водночас 19.10.2016р. Обласним центром медико - соціальної експертизи було погоджено раціон додаткового харчування на підставі консультативного висновку лікаря дієтолога від 12 жовтня 2016 року з зазначенням кількості та найменування продуктів харчування на добу. При цьому на відповідному «документі» - висновку лікаря дієтолога від 12.10.2016р., головою Слов`янського м/р МСЕК зроблений запис «19.10.2016 Утверждено сроком на три года председатель Славянский м/р МСЕК ( ОСОБА_2 )». Також встановлена дата наступного контролю за виконанням ІПР - жовтень 2019 року. Також позивач зазначав, що 30 вересня 2019 року звернувся з письмовою заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з проханням організувати консультативне лікування щодо розробки нового або підтвердження діючого раціону додаткового харчування, у лікаря дієтолога. 08 жовтня 2019 року № 05-10/3197 позивач отримав відповідь, в якій зазначається що було направлено запит до відділу охорони здоров`я, щодо наявності у м. Слов`янськ посади лікаря - дієтолога, проте, відповіді по наявність чи відсутність лікаря дієтолога у встановлений законодавством строк позивач не отримав. У зв`язку з цим позивач звернувся до медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід» м. Харків, з приводу розробки раціону харчування. 12 жовтня 2019 року позивач звернувся до медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід» м. Харків, з приводу розробки раціону харчування, після чого йому було надано консультативний висновок з рекомендованим раціоном від 12 жовтня 2019 року. 15 жовтня 2019 року позивач звернувся до Обласного центру медико - соціальної експертизи з письмовою заявою та надав завірену копію консультативного висновку з рекомендованим раціоном від 12 жовтня 2019 року та просив затвердити раціон на додаткове харчування. Проте відповіді на вказану заяву не отримав. Вважає протиправними бездіяльність Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо ненадання відповіді протиправною та дії Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо відмови в затвердженні раціону додаткового харчування, оформлену листом № 6 від 30 січня 2020 року. 15.10.2019 року позивач звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з проханням далі відшкодовувати витрати на додаткове харчування, також зазначив що робочий орган виконавчої дирекції Фонду, у відповідності до розділу III п.3.1 постанови Фонду від 03.11.2011 № 42 положення про забезпечення додатковим харчуванням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, не пізніше п`яти робочих днів звертається до МСЕК з метою затвердження раціону харчування, складеного лікуючим лікарем або дієтологом. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надало відповідь від 18.10.2019 року № 05-11/3294, зазначивши про те що раціон додаткового харчування який визначений лікарем - дієтологом, був затверджений МСЕК 19.10.2016 року на три роки та діє до 19.10.2019 року. Також надана відповідь від 13.01.2020р. №36.07-13/118, в якій Фонд зазначає, що раціон харчування від 12.10.2016 року затверджений 19.10.2016 року на три роки, тобто до 19.10.2019 року. Зауважує, що до заяви від 15.10.2019 року, не було надано нового раціону додаткового харчування і що ніякої інформації складання нового раціону додаткового харчування відділення не отримувало, а тому звертатися до МСЕК для затвердження раціону додаткового харчування Фонд не має підстав. На підставі викладеного вважає, що протиправна бездіяльність та протиправні дії Обласного центру медико - соціальної експертизи та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області порушують його конституційні права, а тому просив задовольнити позовні вимоги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/2333/20-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано незаконною бездіяльність Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо не затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року відповідно до звернення позивача від 15 жовтня 2019 року; зобов`язано Обласний центр медико - соціальної експертизи повторно розглянути звернення позивача від 15 жовтня 2019 року щодо затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року з урахуванням висновків суду; визнано незаконними дії Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо відмови в затвердженні раціону додаткового харчування, оформлену листом № 6 від 30 січня 2020 року; визнано незаконною відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області оформлену листом від 13 січня 2020 року № 36.07-13/118 щодо не надання ОСОБА_1 затвердженого нового раціону на додаткове харчування; зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування на додаткове харчування за раціоном від 12 жовтня 2019 року на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торгівельній мережі того місяця в якому їх придбали, за період починаючи з 20 жовтня 2019 року. Не погодившись з таким рішенням, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Слов`янському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Згідно акту № 1954 огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.10.2016, ОСОБА_1 був оглянутий МСЕК та за висновком огляду комісії за участю представника Фонду отримав індивідуальну програму реабілітації інваліда з вказівкою рекомендованої потреби у додатковому харчуванні за показаннями. Раціон додаткового харчування, який визначений ОСОБА_1 консультативним висновком лікаря-дієтолога від 12.10.2016, затверджений МСЕК 19.10.2016 на три роки, тобто до 19.10.2019. Зазначає, що з метою розробки нового раціону додаткового харчування ОСОБА_1 Слов`янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 07.10.2019 було направлено листа № 05-11/3190 до Відділу охорони здоров`я Слов`янської міської ради про надання інформації щодо наявності в штатному розкладі лікувально-профілактичних закладів м. Слов`янська посади лікаря-дієтолога. Листом Відділу охорони здоров`я Слов`янської міської ради від 09.10.2019 № 01-21/500 (вх. № 05-3437 від 16.10.2019) надана відповідь про відсутність в штатному розкладі лікувальних закладів та підприємств м. Слов`янська посади лікаря - дієтолога. 12.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про відшкодування витрат на додаткове харчування. 15 жовтня 2019 року Слов`янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надана відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено, що раціон додаткового харчування, який визначений ОСОБА_1 консультативним висновком лікаря-дієтолога від 12.10.2016, затверджений МСЕК 19.10.2016р. на три роки, тобто до 19.10.2019р., та запропоновано ОСОБА_1 звернутися до лікуючого лікаря для складання нового раціону додаткового харчування. В судовому засіданні представник відповідача 2 та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував позивач. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача 2 та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.06.2018 року № 0000550356 (арк.справи 23). Знаходиться на обліку в Слов`янському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Згідно акту № 1954 огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.10.2016, ОСОБА_1 був оглянутий МСЕК та за висновком огляду комісії за участю представника Фонду отримав індивідуальну програму реабілітації інваліда з вказівкою рекомендованої потреби у додатковому харчуванні за показаннями. Раціон додаткового харчування, який визначений ОСОБА_1 консультативним висновком лікаря-дієтолога від 12.10.2016, затверджений МСЕК 19.10.2016 на три роки, тобто до 19.10.2019 (арк.справи 14-22, 24-28). Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконуючи трудові обов`язки (ОСП «Шахта «Садовая») 21 лютого 2006 року отримав виробничу травму хребта та йому був встановлений діагноз: «Закритий осколковий компресійний перелом Д12 хребця. Закритий компресійний нестабільний ускладнений перелом тіла L хребця III ступені з порушенням спинного мозку, нижня квола параплегія, порушена функція тазових органів», про що складені акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форма Н-1, акт № 2 від 14 березня 2006 року (арк.справи 14-16). Медико-соціальна експертна комісія 19 червня 2006 року визнала позивача людиною з інвалідністю першої групи з втратою 100% трудової працездатності. 15 серпня 2012 року, після огляду комісією МСЕК зроблений висновок та надана довідка «про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії 10 ААА № 091739, та позивача визнано людиною з інвалідністю 1-ої «Б» групи від трудового каліцтва з втратою 100% ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з важкої травми встановлена потреба у додаткових видах медичної та соціальної допомоги на строк «безстроково», а саме: в постійному сторонньому догляді, постійному побутовому догляді, спеціальному медичному догляді, додатковому харчуванні, медикаментозному, стаціонарному та оперативному лікуванні за показаннями (арк.справи 19). 19 жовтня 2016 року Обласним центром медико - соціальної експертизи, була погоджена індивідуальна програма реабілітації (ІПР) № 2804 та встановлена дата контролю за виконанням ІПР - 19 жовтня 2018 року, зазначенні види медичної та соціальної допомоги в тому числі нуждається в додатковому харчуванні на підставі довідки від 15 серпня 2012 року серія 10 ААА № 091739. Водночас 19.10.2016р. Обласним центром медико - соціальної експертизи було погоджено раціон додаткового харчування на підставі консультативного висновку лікаря дієтолога від 12 жовтня 2016 року з зазначенням кількості та найменування продуктів харчування на добу. При цьому на відповідному «документі» - висновку лікаря дієтолога від 12.10.2016р., головою Слов`янського м/р МСЕК зроблений запис «19.10.2016 Утверждено сроком на три года председатель Славянский м/р МСЕК ( ОСОБА_2 )» (арк.справи 27). Колегією суддів встановлено, що позивач 30 вересня 2019 року звернувся до відповідача 2 з заявою, в якій просив з метою розробки нового або затвердження діючого раціону додаткового харчування, призначеного відповідно до довідки МСЕК за раціоном додаткового харчування, складеного лікарем дієтологом 12 жовтня 2016 року організувати консультативне лікування по розробці нового діючого раціону додаткового харчування у лікаря дієтолога (арк.справи 33). 08 жовтня 2019 року за № 05-10/3197 відповідач 2 надав позивачу відповідь та вказав, що з метою розробки нового раціону додаткового харчування ОСОБА_1 . Слов`янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 07.10.2019р. було направлено запит до Відділу охорони здоров`я Слов`янської міської ради про надання інформації щодо наявності в штатному розкладі лікувально-профілактичних закладів м. Слов`янська посади лікаря-дієтолога (арк.справи 34). 12 жовтня 2019 року позивач звернувся до медичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід» м. Харків, з приводу розробки раціону харчування, після чого йому було надано консультативний висновок з рекомендованим раціоном від 12 жовтня 2019 року (арк.справи 28). 15 жовтня 2019 року позивач звернувся до Обласного центру медико - соціальної експертизи з письмовою заявою та надав завірену копію консультативного висновку з рекомендованим раціоном від 12 жовтня 2019 року та просив затвердити раціон на додаткове харчування (арк.справи 30). Проте, відповіді на вказану заяву не отримав. 08 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою, в якій просив роз`яснити йому чи було затверджено новий раціон додаткового харчування та відповідно до яких норм законодавства застосований строк три роки, а також надати відповідь чи звертався відповідач 2 з метою затвердження нового раціону додаткового харчування (арк.справи 31). Листом від 30 січня 2020 року № 6 Обласний центр медико - соціальної експертизи надав відповідь позивачу, зі змісту якого вбачається: Згідно акту № 1954 огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.10.2016 позивач був оглянутий та за висновком огляду комісії за участю представника Фонду отримали індивідуальну програму реабілітації інваліда з вказівкою рекомендованої потреби у додатковому харчуванні за показаннями. Крім того, згідно розділу І загальних положень п. 1.5. «Положення про забезпечення додатковим харчуванням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування № 42 від 03.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 31/20344, був затверджений раціон харчування строком на три роки. У вказаному листі зазначено, що згідно заяви позивача від 15.10.2019 медико-соціальна експертна комісія була ознайомлена з консультативним висновком ТОВ «Небозвід» м. Харкова. Звернення від Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з питання призначення позивачу додаткового харчування не надходило. Також повідомлено позивача, що керуючись п. 3. та п.

4. «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться за направленням відповідного лікувально - профілактичного закладу охорони здоров`я за формою, затвердженою міністерством охорони здоров`я. Таким чином для вирішення питання про необхідність додаткових видів - допомоги за наслідками травми на виробництві, а саме - додаткового харчування та затвердження раціону позивачу необхідно звернутись до лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я за місцем мешкання для оформлення направлення на МСЕК за встановленою формою № 088/0. Таким чином, спірними питаннями у даній справі є: бездіяльність Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо не розгляду питання про затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року відповідно до звернення позивача від 15 жовтня 2019 року; визнання незаконною відмови Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області оформлену листом від 13 січня 2020 року № 36.07-13/118 щодо не надання ОСОБА_1 затвердженого нового раціону на додаткове харчування та як наслідок зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування на додаткове харчування за раціоном від 12 жовтня 2019 року на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торгівельній мережі того місяця в якому їх придбали, за період починаючи з 20 жовтня 2019 року. В Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я. Відповідно до частини 3 статті 42 Закону № 1105-XIV фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого. Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. У цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2011р. № 42, якою затверджено Положення про забезпечення додатковим харчуванням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - це Положення визначає порядок забезпечення додатковим харчуванням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - потерпілі) виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - виконавча дирекція Фонду), управліннями виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями виконавчої дирекції Фонду у районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) (п. 1.1). Додаткове харчування - це рекомендований потерпілому перелік харчових продуктів (раціон), що характеризується певною харчовою цінністю (калорійністю та набором незамінних поживних речовин), які доповнюють звичайний раціон харчування потерпілого, з розрахунку на добу на одного потерпілого. Додаткове харчування призначається з метою забезпечення підвищеної потреби організму потерпілого у харчових речовинах, попередження виникнення недостатності незамінних харчових речовин, використання лікувально-профілактичних властивостей окремих харчових продуктів, які попереджують прогресування деяких професійних захворювань та наслідків нещасних випадків на виробництві. Додаткове харчування призначається потерпілим за прямими наслідками ушкодження здоров`я в результаті нещасних випадків (травм) на виробництві або професійних захворювань на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікуючий лікар та затверджує медико-соціальна експертна комісія (далі - МСЕК). Повторний огляд МСЕК потерпілих з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я, ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд МСЕК потерпілих, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого потерпілого, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. Витрати на додаткове харчування потерпілому закладу охорони здоров`я державної та/або комунальної форм власності відшкодовуються на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали (п.2.3). Для взяття на облік потерпілий (законний представник потерпілого) повинен подати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням справи про страхові виплати заяву про забезпечення додатковим харчуванням (п.3.1). До заяви додаються копії висновку МСЕК про потребу у забезпеченні додатковим харчуванням із вказаним строком, на який призначається додаткове харчування, та індивідуальної програми реабілітації (у разі відсутності зазначених документів у справі), завірені працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі пред`явлених потерпілим (законним представником потерпілого) оригіналів цих документів. У разі призначення потерпілому МСЕК додаткового харчування робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше п`яти робочих днів звертається до МСЕК з метою затвердження раціону харчування, складеного лікуючим лікарем або дієтологом. Як вже зазначалось колегією суддів, відповідач 1 взагалі не надав відповіді на заяву позивача від 30 вересня 2019 року, а листом від 30 січня 2020 року фактично відмовив позивачу в затвердженні раціону додаткового харчування. Хоча й позивачем надана засвідчена копія консультативного висновку щодо раціону додаткового харчування. Слід зазначити, що ані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ані Положенням про забезпечення додатковим харчуванням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання не встановлений чітко визначений строк на який має бути затверджений раціон додаткового харчування. Таким чином, колегія суддів вважає, що не розгляд заяви позивача від 30 вересня 2019 року та не врахування всіх обставин справи призвела до порушення конституційних прав позивача, які слід поновити в судовому порядку. Водночас, питання щодо порядку розгляду звернень громадян врегульовані спеціальним Законом України «Про звернення громадян». Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відповідно до статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (стаття 3 Закону). Згідно з приписами статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Таким чином, враховуючи те, що відповідачем 1 не доведено, що позивачу надавалась відповідна відповідь, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо не затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року відповідно до звернення позивача від 15 жовтня 2019 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв`язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаний особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді. До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров`я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування. До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров`я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування. Медико-соціальні експертні комісії визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною); причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою; ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним. Медико-соціальні експертні комісії: встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації; складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми; вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів; забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні; вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано особами з інвалідністю. Лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів: визначають наявність стійкого розладу функцій організму дитини та відповідно можливі обмеження її життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем; складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми; надають консультативну допомогу з питань реабілітації та стороннього догляду, диспансерного нагляду або допомоги дітям з інвалідністю; забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей з інвалідністю. Медико-соціальні послуги з огляду повнолітніх осіб і послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду дітей надаються безоплатно. Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення переогляду з метою підвищення групи інвалідності і вичерпний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110 затверджені первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)», ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» (далі - форма № 088/о). Форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціально-експертну комісію (далі - МСЕК). Закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, якими внесено записи про направлення до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, форма № 088/о не ведеться. Пунктом 3 визначено, що підставами для направлення на МСЕК є, зокрема, наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності. На кожного хворого (інваліда), який направляється на МСЕК, заповнюється один бланк форми № 088/о, який зберігається в акті огляду МСЕК протягом 50 років (п.4). Таким чином законодавець чітко визначив, що підставами для направлення на МСЕК є, зокрема, наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності. Інших причин законом не встановлено. За таких обставин колегія суддів вважає дії Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо відмови в затвердженні раціону додаткового харчування, оформлену листом № 6 від 30 січня 2020 року - незаконними. Отже, адміністративний позов в частині визнання незаконною бездіяльності Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо не затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року відповідно до звернення позивача від 15 жовтня 2019 року; визнання незаконними дій Обласного центру медико - соціальної експертизи щодо відмови в затвердженні раціону додаткового харчування, оформлену листом № 6 від 30 січня 2020 року підлягає задоволенню. Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Обласного центру медико - соціальної експертизи повторно розглянути звернення позивача від 15 жовтня 2019 року щодо затвердження раціону харчування від 12 жовтня 2019 року з урахуванням висновків суду; визнання незаконною відмови Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області оформлену листом від 13 січня 2020 року № 36.07-13/118 щодо не надання ОСОБА_1 затвердженого нового раціону на додаткове харчування; зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування на додаткове харчування за раціоном від 12 жовтня 2019 року на підставі інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про середні ціни на продукти харчування у торгівельній мережі того місяця в якому їх придбали, з період починаючи з 20 жовтня 2019 року колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення, оскільки зазначені позовні вимоги є похідними від визнаних судом незаконної бездіяльності та незаконних дій відповідача

1. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року Обласному центру медико - соціальної експертизи було відстрочено сплату судового збору за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/2333/20-а до ухвалення судового рішення у даній справі у розмірі 1261,20 грн. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, тому з Обласного центру медико - соціальної експертизи підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/2333/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/2333/20-а - залишити без змін. Стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) з Обласного центру медико - соціальної експертизи (код ЄДРПОУ 21958658; вул. Дніпропетровська, буд. 14, м. Краматорськ, Донецька область, 84306) судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна ) грн. 20 копійок. Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді І.Д. Компанієць Л.В. Ястребова