Постанова 4807 № 333/6532/19

Дата документу 02.11.2020 Справа № 333/6532/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 333/6532/19 Головуючий у 1 інстанції: Стоматов Е.Г. № 22-ц/807/2630/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 листопада 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Полякова О.З. Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року та додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Парамонова-6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку, ВСТАНОВИВ В листопаді 2019 року ОСББ «Парамонова-6» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що згідно із інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстроване приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 102,0м2. 15.08.2006 установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6» прийнято рішення про створення ОСББ, затверджено статут ОСББ «Парамонова-6». Пунктом 5.2 Розділу 5 Статуту ОСББ «Парамонова-6» визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Згідно пункту 5.5 Розділу 5 Статуту ОСББ «Парамонова-6», до компетенції загальних зборів належить встановлення розміру внесків і платежів членів об`єднання. Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Парамонова-6», оформленими протоколом №15/1 від 12 листопада 2015 року, затверджено розмір внесків (платежів) на утримання будинку для власників квартир на 2016 рік у розмірі 2,20грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень. Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Парамонова-6», оформленими протоколом №18/1 від 29 травня 2018 року, затверджено розмір внесків (платежів) на утримання будинку для власників квартир на 2018 рік у розмірі 3,50грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень. В супереч цьому, відповідачем не сплачуються обов`язкові щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території. З метою забезпечення Відповідача комунальними послугами та належного утримання будинку, в якому знаходиться квартира Відповідача, Позивач своїми силами надає власникам приміщень послуги з прибирання прибудинкової території шляхом прийняття на роботу двірника (наказ № 1 від 31.07.2013 року). Обслуговування внутрішньо будинкових систем здійснюється за договором №2 від 20.01.2016 року про надання послуг з утримання будинку з ФОП ОСОБА_2 . На підставі вказаних договорів Відповідачеві надавались послуги з утримання будинку, обслуговуванню внітрішньо будинкових систем, здійснювався вивіз сміття та інші послуги, необхідні для забезпечення належного утримання будинку, в якому знаходиться квартира Відповідача. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, оскільки Позивач фактично вдавав Відповідачеві житлово-комунальні послуги, а Відповідач використовував дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлявся від них. Отже, у Відповідача виникло зобов`язання сплатити вартість спожитих ним житлово-комунальних послуг, а у позивача - право вимагати від Відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг у розмірі 6293,10 грн. Станом на дату подання позову, утворився борг 6293,10 грн. за утримання будинку та прибудинкової території та обслуговування внутрішньобудинкових систем як власник квартири АДРЕСА_1 . Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території як власника квартири АДРЕСА_1 в розмірі 6 293,10 грн. та, крім того, судового збору в розмірі 1921,00 грн. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Парамонова-6» суму заборгованості у розмірі 4 332,94 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Парамонова-6» суму судового збору у розмірі 1 921,00 гривень. Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2020 року Заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Парамонова-6» судові витрати по справі у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5700,00 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Також просила про скасування додаткового рішення в справі. Позивач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення суду та додаткове рішенні ухвалені без порушення норм матеріального та процесуального права, у відповідності до діючого законодавства України. З цих підстав просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення - без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню лише в частині оскарження додаткового рішення з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено обставин, які свідчать про виконання відповідачем рішення загальних зборів ОСББ «Парамонова-6» по сплаті встановлених платежів на утримання будинку. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судом першої інстанції встановлено, що протоколом установчих зборів №1 від 15 серпня 2006 р. створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Парамонова-6»(а.с.18) ОСББ «Парамонова-6» діє на підставі положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту.(а.с.9-17) Положеннями ст.1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх членів об`єднання (ст.10 Закону). Відповідно до ст.10 Закону (в редакції, яка набрала чинності 01.07.2015 року) рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Право об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також право контролювати своєчасність та повноту сплати таких внесків та платежів встановлено положеннями ч.1 ст.16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів Також об`єднання відповідно до ст.18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.6). Протоколом установчих зборів №1 від 15 серпня 2006 р. створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Парамонова-6», яке діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Згідно пункту 5.5 Розділу 5 Статуту ОСББ «Парамонова-6», до компетенції загальних зборів належить встановлення розміру внесків і платежів членів об`єднання (а.с.9-17). Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Парамонова-6», оформленими протоколом №15/1 від 12 листопада 2015 року, затверджено розмір внесків (платежів) на утримання будинку для власників квартир на 2016 рік у розмірі 2,20грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень. (а.с.20-23). Рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Парамонова-6», оформленими протоколом №18/1 від 29 травня 2018 року, затверджено розмір внесків (платежів) на утримання будинку для власників квартир на 2018 рік у розмірі 3,50грн. за 1 кв.м. для житлових приміщень. З наданого розрахунку заборгованості станом на 01.10.2019 року по квартирі АДРЕСА_1 вбачається, що сума заборгованості становить 6293 гривні 10 копійок (а.с.31). 10.10.2019 року відповідачу направлено та нею особисто отримано претензію та акт взаємних розрахунків, щодо сплати заборгованості в сумі 6 293,10 грн. (а.с.32). В процесі розгляду справи, позивачем було зменшено розмір позовних вимог та сума заборгованості складає 4332,94 грн (а.с.52). Відповідно до ч.3 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України є, зокрема, закони України. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а балансоутримувачем вказаного будинку є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парамонова-6». Договір про надання послуг централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення між ОСББ «Парамонова-6» та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення по суті заявлених вимог безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Посилання у апеляційній скарзі на те, що відповідач не укладала жодних договорів з ОСББ не звільняє її від обов`язку сплачувати фактично отримані послуги, компенсувати їх вартість особі, яка надає послуги. Також непереконливим є послання відповідача на те, що вона не приходить до квартири, там проживають батьки колишнього власника , не є підставою для звільнення її від оплати послуг, позаяк вона є власником квартири, а відповідно до положень ст. 319 ЦК власність зобов`язує. Посилання апелянта на ст. 64 ЖК щодо обов`язків членів свої наймача є неприйнятним до даних правовідносин, де відповідає є не наймачем а власником квартири. Разом з тим, ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції не врахував положень закону щодо співмірності витрат на юридичну допомогу з розміром позовних вимог. За приписами статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За правилами пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2020 року через засоби поштового зв`язку, ОСББ «Парамонова-6» подало до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, до якої додали договір про надання правничої допомоги від 17.09.2019 року укладеного між ОСББ «Парамонова-6» та адвокатом Говоровим А.В.; копію додаткової угоди від 26.11.2019 року до договору про надання правничої допомоги від 17.09.2019 року; копію акту прийому-передачі виконаних робіт від 10.06.2020 року; копії платіжних доручень №549 від 12.03.2020 року, №550 від 12.03.2020 року, № 483 від 26.11.2019 року, №608 від 12.06.2020 року про проведення оплати вартості наданих адвокатом послуг. Оскільки на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником надані відповідні письмові докази, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач поніс витрати на правничу допомогу Разом з тим, суд першої інстанції вважав співмірним зазначений вище розмір витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для позивача. Такий висновок є сумнівним з огляду на розмір позовних вимог, ціну позову та стягнену судом грошову суму в рахунок задоволення позовних вимог. Так, позов було заявлено на 6293 гр., що саме по собі є незначною сумою, а задоволено після зменшення розміру позовних вимог на 4332 гр. При цьому зменшення позовних вимог мало місце, як зазначав свам позивач з урахуванням правової позиції відповідача, тобто позивач частково погодився з безпідставністю частини заявленим ним же вимог. Судова колегія враховує також, що заявлено позов майнового характеру, предметом якого є стягнення з відповідача грошової суми , та ту обставину, що стягнений судом розмір витрат на правову допомогу перевищує розмір фактично заявлених та підтриманих позивачем вимог, що суперечить принципу розумності та справедливості. За таких обставин апеляційна скарга на додаткове рішення підлягає частковому задоволенню зі зменшенням суми компенсації витрат на правову допомогу. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду по суті позовних вимог ухвалене з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається, а додаткове рішення підлягає зміні зі зменшенням розміру компенсації витрат на правову допомогу. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375,376, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2020 року в цій справі залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2020 року по цій справі задовольнити частково Додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2020 року змінити. Зменшити розмір стягненої з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Парамонова-6» компенсації витрат на правничу допомогу з розміру 5700,00 грн. до розміру 2000 ( дві тисячі) гр. . В іншій частині оскаржуване додаткове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 2 листопада 2020 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: О.З. Поляков С.В. Кухар