Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/2915/20

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/637/20Головуючий у 1-й інстанції Круглікова А.В. Єдиний унікальний №333/2915/20Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2020 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Рогальського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду 29.05.2020 року о 21 год. 16 хв. в м.Запоріжжі по вул.Балка Поповка, 85 ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода) керував незареєстрованим мопедом червоного кольору. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alkotest 6810» та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив протокол про адміністративне правопорушення складений щодо нього разом з матеріалами справи повернути на доопрацювання до ДПП УПП в Запорізькій області; у разі незадоволення цих вимог, апелянт просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги обґрунтував тим, що в долучених матеріалах до протоколу про адміністративне правопорушення відсутні докази керування ним мопедом біля буд.№85 по вул.Балка Поповка в м.Запоріжжя о 21 год. 16 хв. 29.05.2020 року, всі відеозаписи є небезперервними всупереч інструкції затвердженої МВС України №1026 від 18.12.2018 року, а на відеозаписах містяться сліди видалення частини відео, штучного перешкоджання здійсненню запису через його примусове періодичне вимикання. Крім того в справі відсутні докази роз`яснення йому прав, надання на вимогу свідоцтво про реєстрацію та повірку алкотестера Драгер 6810, надання йому для огляду інспекторами своїх посвідчень та не залучення о 21 год. 16 хв. понятих. Зацікавлені та упереджені поняті з`явились о 22 год. 47 хв. в приміщенні Комунарського ВП, відсутні докази його опору поліції, законної вимоги поліції про зупинку. Під час його безпідставного затримання до нього застосовувались недозволені засоби дізнання через побиття. Не було дотримано 2-х годинного терміну огляду на стан сп`яніння, йому не вручалось направлення на огляд та копія акту огляду. Drager Alcotest 6810 не міг законно застосовуватись, оскільки він не містить оцінки відповідності та державної реєстрації, відсутній в державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Рогальського В.М., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №411326 від 29 травня 2020 року, згідно з яким, ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою технічного засобу Drager Alcotest та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з якими, огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою останнього від проходження такого огляду; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Доводи ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував, а за кермом перебувала його дружина ОСОБА_4 , є необґрунтованими і повністю спростовуються дослідженим апеляційним судом відеозаписом, долученим до матеріалів справи. На даному відеозаписові зафіксовано як мопедом червоного кольору без державного номерного знаку, керував лише водій чоловічої статі. Даний мопед переслідували співробітники поліції. Згодом водія було зупинено. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 погодився із фактом того, що на відеозаписові на мопеді, що рухався, зафільмовано саме його. Крім того, на відеозаписові також зафіксовано, що ОСОБА_1 в грубій неприпустимій формі із застосуванням нецензурної принизливої лайки погрожував співробітникам поліції, відмовлявся пройти перевірку на стан сп`яніння, оскільки не заперечував, що вживав алкоголь. Інших осіб, які б заявили про своє керування даним транспортним засобом на місці зупинки не було. Про таких осіб не заявляв і сам ОСОБА_1 . Доводи апелянта що відеозаписи є не безперервними, містять сліди видалення частини відео, штучного перешкоджання здійсненню запису через його примусове періодичне вимикання, не є істотними та такими, що впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, не могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і ніяким чином не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень. Відеозапис події, що знаходиться на диску, який був долучений до справи, містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент переслідування, зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Покази ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції правильно розцінив як намагання допомогти своєму чоловіку та вітчиму уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення. У зв`язку з чим, суд обґрунтовано критично поставився до них та не взяв їх до уваги при прийнятті рішення. Апеляційний суд не вважає за потрібне перевіряти доводи апеляційної скарги про відсутність дозволу Мінекономорозвітку (Держспоживстандарту) та МОЗ на використання спеціального технічного засому для визначення стану алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейським не застосовувався такий спеціальний технічний засіб у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не допитав свідків під час розгляду справи судом першої інстанції на правильність висновків суду не впливають, оскільки у суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце, тим більш, що сам ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а в суді першої інстанції також підтвердив зазначений факт. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксована відеозаписом, у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, зазначені відомості про свідків та міститься їх підписи, їх підписами посвідченні письмові пояснення, а тому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписом чітко не зафіксовані свідки відмови водія від проходження огляду. До заперечень апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення будь-яких відміток щодо роз`яснення йому передбачених ст.268 КУпАП прав апеляційний суд ставиться критично, оскільки такі заперечення спростовуються змістом самого протоколу. Як вбачається із висновку спеціаліста від 01.06.2020 року №972, 30.05.2020 року лікарем-спеціалістом КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР проведено огляд ОСОБА_1 та виявленого у останнього крововиливи у лівій виличні ділянці, по наружній поверхні правого передпліччя, у проекції мечоподібного відростка грудини, синці по передньо-внутрішній поверхні правого плеча, на рівні 5 ребра по лівій передньо-паховій лінії, садна в ділянці правого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу та в ділянці правого колінного суглобу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, згідно з п. 2.3.5 («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.»). При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень саме від дій інспекторів патрульної поліції, а також рішення суду про визнання дій інспекторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконними чи притягнення останніх до кримінальної відповідальності за нанесення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, легких тілесних ушкоджень, матеріали справи станом на 16.10.2020 року не містять. Що стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, то вони також не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять в собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в тому числі через його невідповідність нормам чинного законодавства, порушення яких призвело або могло призвести до неправильного застосування норм процесуального або матеріального права, як про це безпідставно зазначається в апеляційній скарзі. Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення за фактичних встановлених у постанові судом обставин є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я. Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов`язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 333/2915/20