LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд533/628/20

від 30.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/628/20 Номер провадження 33/814/611/20Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Рябішин А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 05 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Зміст оскарженого судового рішення та встановлені суддею суду першої інстанції обставини Постановою судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 05 серпня 2020 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті грн.) грн. в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.). З гідно з постановою судді 10.07.2020 року о 23 годині 51 хвилин в селищі Козельщина по вулиці Короленка, громадянин ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ-21057, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи , яка її подала Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій просив скасувати постанову , а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. При цьому вказує , що освідування на стан сп`яніння проведено приладом , який фактично не був дозволений , а цей огляд проведений з порушеннями. Також , апелянт до апеляційної скарги долучив витяг ст. 286 -1 КК України , згідно з якою за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння , передбачено кримінальну відповідальність. Позиція апелянта в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився , будучи повторно належним чином повідомленим про час , день та місце розгляду справи , а тому апеляційний суд , з метою дотримання строків розгляду справи вважає за можливе її розглянути за відсутності особи , що притягується до адміністративної відповідальності. Мотиви суду Вивчивши матеріали провадження , перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд доходить до таких висновків. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були дотриманні в повному обсязі. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП , суддя суду першої інстанції послався на докази , які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення , згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння ; роздруківку результатів медичного освідування Драгером з показником 1 , 40 проміле ; письмові пояснення свідків ; відеозапис нагрудної камери поліцейських . Оцінивши зазначені докази суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Натомість , доводи апеляційної скарги про те , що освідування на стан сп`яніння проведено приладом , який фактично не був дозволений , а тому огляд проведений з порушеннями , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Так , до матеріалів про адмінправопорушення долучено свідоцтво про повірку Драгеру 6810, а тому судом першої інстанції обґрунтовано прийнято як допустимий доказ роздруківку результатів освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння , зробленого цим приладом. Натомість , апелянтом не надано переконливих доказів , які б спростовували цей доказ. Крім того , в протоколі про адмінправопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив про згоду з його змістом , що , на переконання апеляційного суду , означає згоду , в тому числі , і з законністю проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, жодних зауважень , чи бажання пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі , він не висловлював. З огляду на викладене , апеляційний суд приходить до висновку , що суддя суду першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини по справі та обґрунтувавши їх належними і допустимими доказами, постановив законне та обґрунтоване судове рішення про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею і доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків. Правильно , на переконання апеляційного суду , судом першої інстанції розглянуто протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції , яка діяла до 01 липня 2020 року. Так, ст. 130 КУпАП дійсно з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами. В той же час, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року, відповідні положення з Закону України № 2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року , набрав законної сили у визначеному законом порядку , положення цього Закону такими , що не відповідають Конституції України не визнавалися , після 03 липня 2020 року будь-які інші зміни до ст. 130 КУпАП не вносилися. Крім того , згідно роз`яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 10 липня 2020 року керував автомобілем ВАЗ-21057, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху. Відповідно до ч. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Виходячи з викладеного ОСОБА_1 , як особа , яка вчинила правопорушення після 03 липня 2020 року , підлягає притягненню до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за правилами КУпАП в редакції , яка діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Апеляційний суд вважає , що судовий розгляд проведено з дотриманням вимог законодавства , відповідно до положень статті 245 КУпАП , з своєчасним , всебічним , повним і об`єктивним з`ясуванням кожних обставин. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , накладено з додержанням вимог статті 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, суддею суду першої інстанції, які ставили б під сумнів його висновки, в ході апеляційного розгляду не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, не вбачаю підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 05 серпня 2020 року щодо нього - без змін. Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Рябішин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»