Постанова КАС ВС № 165/1961/15-а

ПОСТАНОВА Іменем України 30 жовтня 2020 року Київ справа №165/1961/15-а адміністративне провадження №К/9901/23022/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Стародуба О.П., суддів - Єзеров А.А., Кравчук В.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 (суддя - Кравцов О.В.) у справі №165/1961/15 (К/800/8658/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, встановив: У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив: - визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 13.01.2001 по 20.12.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею неправомірними; - зобов`язати зарахувати до пільгового стажу період роботи з 13.01.2001 по 20.12.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею; - зобов`язати провести перерахунок та виплату недоотриманої суми пільгової пенсії за Списком №1 з 17.01.2015 у відповідності до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 13.01.2001 по 20.12.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні пільгової пенсії та зарахуванні до пільгового стажу зазначеного періоду роботи, посилаючись на відсутність підтверджуючих документів, що суттєво зменшило розмір його пенсії та не дало можливості отримати пенсію з врахуванням Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 22.09.2015 позов задоволено частково. Визнано дії Управління пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 13 січня 2001 року по 19 грудня 2001 року на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику "Баренцбург" Федерального державного унітарного підприємства "Державний трест "Арктикуголь" Російської Федерації, що дає право на призначення пільгової пенсії неправомірними. Зобов`язано Управління пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 13 січня 2001 року по 19 грудня 2001 року на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику "Баренцбург" Федерального державного унітарного підприємства "Державний трест "Арктикуголь" Російської Федерації, що дає право на призначення пільгової пенсії. Зобов`язано Управління пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області з 17 липня 2015 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи з 13 січня 2001 року по 19 грудня 2001 року на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику "Баренцбург" Федерального державного унітарного підприємства "Державний трест "Арктикуголь" Російської Федерації. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 скасовано постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 22.09.2015 та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016. У липні 2016 року ОСОБА_1 (в порядку глави 3 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017) звернувся до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 у справі №165/1961/15 (К/800/8658/16) з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 КАС України. У заяві позивач просив скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду України від 14.09.2016 відкрито провадження за вказаною заявою. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції після 15.12.2017, матеріали заяви передано до Верховного Суду. Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області та отримує пенсію за віком, яка призначена останньому на пільгових умовах по Списку №1. У липні 2015 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням зарахувати до пільгового стажу період роботи з 13.01.2001 по 19.12.2001 відповідно до п. «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Листом від 29.07.2015 №4527/02-13 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують особливий характер роботи і умов праці позивача та не проведення атестації його робочого місця. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 працював в період з 13.01.2001 року по 19.12.2001 року на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику «Баренцбург» Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктикуголь» Російської Федерації, що дає право на призначення пільгової пенсії, а відсутність висновків атестації не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки відповідальність за порушення порядку проведення атестації робочих місць несе адміністрація підприємства. Крім того, суд дійшов висновку, що підтвердження спеціального трудового стажу має проводитись тоді, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, встановлені для окремих категорій працівників, в свою чергу трудова книжка позивача містить такі відомості, зокрема період роботи, назву професії та місце праці. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Судом встановлено, що відповідно до довідки Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктикуголь» Російської Федерації від 01.07.2014 №279/к, в період з 27.10.1995 по 12.01.2002 на руднику «Баренцбург» архіпелагу Шпіцберген атестація робочих місць за умовами праці не проводилась, а вперше така атестація проведена в 2010 році. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати спірний період роботи позивача до пільгового стажу внаслідок відсутності у нього доказів про проведення атестації його робочих місць є обґрунтованою та відповідає вимогам закону. Вищий адміністративний суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції та відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . На обґрунтування заяви про перегляд рішення судів апеляційної та касаційної інстанції позивачем надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 березня, 1 квітня, 30 вересня, 29 жовтня 2015 року (№№К/800/3840/15, К/800/7645/15, К/9991/85776/11, К/9991/80733/12 відповідно), які, на його думку підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах. Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 (К/800/7645/15), наданій як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи особи, є трудова книжка. Враховуючи, що наявний трудовий стаж позивача, на посаді, яка дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджено записами в трудовій книжці а також наданими довідками, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості висновків судів попередніх інстанцій щодо зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи на підземних роботах. Схожих висновків дійшов суд касаційної інстанції в ухвалі від 29.10.2015 (К/800/80733/12), зазначивши, крім іншого, що не зазначення в наданій довідці, яка підтверджує пільговий трудовий стаж позивач, певних даних, передбачених Порядком №637, не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу за Списком №1, оскільки довідка видана установою іншої держави, на яку вимоги зазначеного прядку не розповсюджуються. В ухвалі від 30.09.2015 (К/9991/85776/11) суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій з приводу того, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами СРСР. Враховуючи, що факт роботи позивача у районах Крайньої Півночі підтверджується записами у трудовій книжці, яка є основним документом, який підтверджує стаж роботи, та наданими довідками, які також підтверджують нарахування відповідних пільг, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для зарахування такого стажу до пільгового та перерахунок пенсії з урахуванням збільшення відповідного стажу. В свою чергу відсутність у наданих позивачем довідках про роботу інформації про атестацію робочого місця (відсутність номерів наказів про атестацію, їх копій) не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового. В ухвалі від 19.03.2015 (К/800/3840/15) суд дійшов висновку, що відсутність документів про проведення атестації робочого місця не може позбавляти громадян їх права на зарахування до пільгового стажу відповідних періодів роботи, якщо у державі відсутнє законодавство та нормативні акти щодо проведення атестації робочих місць та відсутні підстави проведення атестації робочих місць щодо умов праці, віднесеної до Списку №2. Водночас, у рішенні, про перегляд якого подано заяву, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що відмовляючи позивачу зарахувати спірний період його роботи до пільгового стажу, оскільки відсутні докази про проведення атестації його робочого місця, Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області діяло в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства. Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Суд виходить з наступного. Спірним у справі є протиправність (правомірність) дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 13.01.2001 року по 19.12.2001 року на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику «Баренцбург» Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктикуголь» Російської Федерації. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Отже обов`язок проведення атестації робочих місць за умовами праці виник після 21.08.1992. Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України Пунктами 1, 2 Порядку №637, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Отже, за змістом вказаних норм, для встановлення права особи на пенсію за віком на пільгових умовах необхідним є, крім іншого, встановлення досягнення особою передбаченого законом віку, та відповідна кількість років стажу роботи, в тому числі на відповідних посадах. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Як свідчать матеріали справи, підставою для незарахування позивачу періоду його роботи з 13.01.2001 по 19.12.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику «Баренцбург» Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктикуголь» Російської Федерації, стало відсутність документів, що підтверджують особливий характер роботи і умов праці та відсутність атестації робочого місця позивача у спірний період. Оскільки спірним періодом роботи позивача є період з 13.01.2001 по 19.12.2001, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162, відповідно до пп «а» (1010100а) п. 1 розділу І Гірничі роботи якого, право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у спірний період позивач працював з повним робочим днем під землею на посаді гірника підземного очисного вибою з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику "Баренцбург" Федерального державного унітарного підприємства "Державний трест "Арктикуголь" Російської Федерації, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача. (а.с. 10-12) Тобто позивач повний робочий день на підземних роботах виконував трудову функцію в особливо шкідливих для здоров`я та особливо важких умовах праці - за списком №1, а факт його роботи за професією гірника підземного очисного вибою, що дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах, підтверджується копією трудової книжки, копіями довідок ФГУП "Государственный трест "Арктикуголь" (а.с.14-16). Що стосується не проведення атестації робочого місця позивача у спірний період, колегія суддів зазначає наступне. Так, виходячи з вищевказаних положень пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21.08.1992 є також проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце за якою підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Судами встановлено, що згідно довідки Федерального державного унітарного підприємства «Державний трест «Арктикуголь» Російської Федерації від 01.07.2014 №279/к, в період з 27.10.1995 по 12.01.2002 на руднику «Баренцбург» архіпелагу Шпіцберген атестація робочих місць за умовами праці не проводилась, а вперше така атестація проведена в 2010 році. Тобто, у період роботи позивача на руднику «Баренцбург» архіпелагу Шпіцберген, який є спірним у даній справі, атестація робочого місця позивача не проводилась. Разом з тим, що стосується атестації робочих місць, то 19.02.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, в якій сформульовано правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Отже, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі №21-519а14, від 10.03.2015 та 17.03.2015 у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14.04.2015 у справі №21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для незарахування позивачу у пільговий стаж роботи за списком №1 періоду його роботи з 13.01.2001 по 20.12.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем під землею на архіпелазі Шпіцберген на руднику "Баренцбург" Федерального державного унітарного підприємства "Державний трест "Арктикуголь" Російської Федерації та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу вказані періоди у пільговий стаж. У частині першій статті 243 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) визначено, що суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу. За правилами частини 2 зазначеної статті за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд, зокрема, у разі неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції. За таких обставин ухвалені у справі рішення суду касаційної та апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017р.), статтями 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), - постановив: Заяву ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.04.2016 - скасувати та залишити в силі постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 22.09.2015. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук