Ухвала КАС ВС № 380/2660/20

УХВАЛА 02 листопада 2020 року Київ справа №380/2660/20 провадження №К/9901/28035/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., перевіривши касаційну ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в, якому просив визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України від 02 січня 2020 року №32/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким, зокрема, анульовано йому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 3 та 5 Наказу Міністерства юстиції України від 02 січня 2020 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2020 року у зазначеній справі визначено колегію у складі: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Желєзний І.В. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження суддею-доповідачем Коваленко Н.В., суддями Берназюком Я.О., Желєзним І.В. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - без урахування спеціалізації. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є наказ Міністерства юстиції України, яким, зокрема, анульовано доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказана справа згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до категорії 104000000: справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції. Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз`яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), категорія «справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції» (категорія 104000000 Класифікатора), серед інших спорів, включає, зокрема, справи щодо спорів у сфері забезпечення функціонування, зокрема, прокуратури, адвокатури, нотаріату, надання безоплатної правничої допомоги тощо. Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. За змістом частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора №

622. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Желєзний І.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Таким чином, згідно з Рішенням № 33, справи віднесені до категорії 104000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 380/2660/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Так, цією палатою вже було здійснено розгляд справ, подібних до справи №380/2660/20, такої ж категорії, зокрема, справа №826/15358/17. Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах від 18 червня 2020 року у справі №817/2205/17, 08 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.004305. При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, пов`язаних із забезпеченням функціонування органів юстиції, заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід підлягають задоволенню. Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід.

2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування наказу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя І.В. Желєзний