LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/4524/19

від 28.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" задовольнити. Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року по справі № 440/4524/19 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 р.Справа № 440/4524/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бершова Г.Є., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Патової Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 23.06.20 року по справі № 440/4524/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України , Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 позов ТОВ "Європабуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо відмови у митному оформленні (випуску) товарів ТОВ "Європабуд" на підставі митної декларації UA 100110/2019/157018 від 15.10.2019. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби №UA100000/2019/000380/2 від 17.10.2019. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби №UA100110/2019/01301 від 17.10.2019. Стягнуто на користь ТОВ "Європабуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 478,01 за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. 07.04.2020 ТОВ "Європабуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про стягнення судових витрат по справі та своєчасно надало докази на їх підтвердження. Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 заяву позивача задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "Європабуд" судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. В решті заяву залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву. В обґрунтування вимог зазначає про не врахування судом першої інстанції, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату правових послуг є співмірним зі складністю справи та обсягом робіт, витраченого часу. Київська міська митниця Державної фіскальної служби, Київська митниця Держмитслужби (далі - відповідачі) не надали відзиви на апеляційну скаргу. В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, рішення суду першої інстанції, докази по справі, зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною . Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи, позивачем до суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги 11/11-19 від 11.11.2019, квитанції №14/11-19 від 14.11.2020 про сплату наданих послуг у розмірі 12 000,00 грн, № 22/11-19 від 22.11.2019 про сплату наданих послуг у розмірі 12 000,00 грн, звіт від 04.06.2020 ( т. 1 а.с. 232-236, т. 2 а.с 50-51). Відповідно до п. 4.1. договору № 11/11-19 від 11.11.2019, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «БІендЕМ Партнерз», професійна правнича допомога, що включає в себе здійснення правової допомоги у відповідності до п.2.1. договору до моменту звернення до суду та надання такої допомоги у суді першої інстанції, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом оплати твердої грошової суми в розмірі 24 000,00 грн, що є гонораром адвокатського об`єднання. Відповідно до п. 4.3 Договору грошові кошти можуть бути внесені ТОВ «Європабуд» як у готівковій так і у безготівковій формі у наступних розмірах: 50% суми грошових коштів, яка визначена у п. 4.1 ч. 4 Договору, що складає 12 000,00 грн протягом трьох днів з моменту підписання Договору; 50 % суми грошових коштів, яка визначена у п. 4.1 ч. 4 цього Договору, що складає 12 000,00 грн протягом трьох днів з моменту подання позовної заяви до відповідного суду. Згідно п. 4.4 Договору за результатами надання правової допомоги за цим Договором адвокатським об`єднанням складається звіт, що підписується представниками кожної із сторін. Зі звіту від 04.06.2020 вбачається, що адвокатом надано юридичні послуги: - надання клієнту правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, судової практики пов`язаних з оскарженням рішень суб`єктами владних повноважень Київської митниці ДФС (кількість витраченого часу 3 години); - підготовка адміністративного позову до Полтавського окружного адміністративного суду (кількість витраченого часу 10 годин); - підготовка відповіді на відзив (кількість витраченого часу 7 годин); - підготовка письмових пояснень по справі (кількість витраченого часу 5 годин); - підготовка до засідань та представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 03.01.2020, 28.01.2020, 11.02.2020, 13.03.2020, 30.04.2020, 04.06.2020 (кількість витраченого часу 6 годин). Всього адвокатом витрачено часу 31 година. На підтвердження факту виконання робіт за договором позивачем надано квитанції №14/11-19 від 14.11.2020, № 22/11-19 від 22.11.2019 про сплату наданих послуг у загальному розмірі 24 000,00 грн. Отже, враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн підтверджена належними і допустимими доказами. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц. Відмовляючи у відшкодуванні понесених витрат на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, незначну складність справи та виконаних адвокатом робіт. Разом з тим, колегія суддів вказує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на це, відповідач зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Відповідачем до суду першої інстанції було надано заперечення на заяву позивача, в яких зазначено, що витрати на правову допомогу не відповідають складності справи, ціни позову, обсягу наданих послуг, та документально не підтверджені. У зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Європабуд». Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Колегія суддів вважає, що понесені впозивачем витрати відповідно до договору про надання правової допомоги у розмірі 24 000,00 грн є співмірними з обсягом наданих послуг, оскільки оскарження рішення митного органу щодо коригування митної вартості - це досить великий обсяг матеріалів, який потребує додаткового дослідження, має велику кількість правових позицій щодо судових спорів такої категорії справ, а отже потребує професійних знань адвоката, що і обґрунтовує затрачену кількість часу по даній справі. Суд вважає безпідставними доводи відповідача та такими, які спростовуються матеріалами справи щодо неспівмірності та нерозумності витрат на правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції дослідив зміст договору про надання правової допомоги, звіту до нього, квитанції, та встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір гонорару, всі необхідні реквізити. В свою чергу, відповідач не довів неспівмірність витрат, заявлених Товариством до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг. В межах даних правовідносин висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності та непропорційності витрат на правничу допомогу спростовуються наданими позивачем документами. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн, що документально підтверджені. Судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин, що призвело до безпідставного зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «Європабуд» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" задовольнити. Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року по справі № 440/4524/19 скасувати. Прийняти нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПАБУД" (код ЄДРПОУ 34987714, вул. Леонова, б. 2/27, м. Кременчук, Полтавська область, 39612) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 02.11.2020

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»