Постанова 4872 № 923/62/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/62/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №5 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М. секретар судового засідання - Бебик А.М. за участю представників учасників судового процесу: від позивача: Бонтлаб В.В., за довіреністю; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" на рішення Господарського суду Херсонської області від 28 травня 2020 року (повний текст складено 15.06.2020р.) по справі № 923/62/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" про стягнення 857 483,05 грн.,- суддя суду першої інстанції: Ярошенко В.П. час та місце винесення рішення: 28.05.2020р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 21.10.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (позивач, ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО») звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство "Басматі» (відповідач, ТОВ «СГП «Басматі») про стягнення 857 483,05 грн., з яких: основної заборгованості у розмірі 654 447,33 грн., 49 167,94 грн. - пені, 4 852,93 грн. - 3% річних, 145 432,74 грн. - штрафу, 3 582,11 грн. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку ТОВ «СГП «Басматі» умов договору купівлі-продажу від 19.02.2019р. № 53/19/8 в частині свого зобов`язання своєчасної та повної оплати за отриманий товар. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. по справі №923/62/20 (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" були задоволені. У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу відповідача перед позивачем у сумі 654 447,33 грн., що виникла у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «СГП «Басматі») умов договору купівлі-продажу від 19.02.2019р. №53/19/8; доказів погашення цього боргу у матеріалах справи не міститься, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. по справі №923/62/20 та постановити нове рішення про відмову в задоволені позову. Так, апелянт вказує, що товар, який поставлявся був неякісним та меншим у кількості ніж було заплановано. Крім того, апелянт звертає увагу, що позивач самотужки здійснив заміну оговореного товару на товар гіршої якості. Поставка товару здійснювалась з порушенням строків поставки та не надано взагалі товару, використання якого є необхідним для рисових культур. Скаржник зауважує, що все наведене стало підставою отримання ТОВ "СГП "Басматі" поганого врожаю у 2019 посівному році. ТОВ "СГП "Басматі" взагалі ставить під сумнів суму основного боргу, з огляду на те, що відповідач не отримував товар за видатковими накладними №4234 від 22.08.2019р. та №4601 від 16.09.2019р., а позивачем не надано документів (довіреностей та ТТН) на підтвердження отримання ТОВ «СГП «Басматі» товару за вказаними видатковими накладними. При цьому, відповідач зазначає, що у видатковій накладній №4234 від 22.08.2019р. міститься відтиск печатки ТОВ "СП "Басматі" і схожий підпис з підписом директора ТОВ "СП "Басматі" про отримання такого препарату, який є підробленим. Окремо, апелянт звертає увагу, що даний факт міг бути підтверджений комплексною (почеркознавча та технічна) судовою експертизою, про яку сторона заявляла в судовому засіданні, але судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволені такого клопотання. У зв`язку з цим, скаржник заявляє відповідне клопотання про призначення комплексної судової експертизи при апеляційному перегляді справі №923/62/20. Також, скаржник вказує на те, що є неприпустимим одночасна вимога про стягнення 49167,94 грн. пені та 145432,74 грн. штрафу, а також не погоджується і з визначеними у розрахунку заборгованості періодами нарахування штрафних санкцій. Більш детально доводи ТОВ "СГП "Басматі" викладені в апеляційній скарзі. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. у справі №923/62/20, розгляд справи призначено на 21.10.2020р. о 10:00 год. 24.09.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити ТОВ "СГП "Басматі" у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення Господарського суду Херсонської області залишити без змін. Крім того 24.09.2020р. до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" - адвоката Бонтлаба Василя Васильовича, якою заявник просить надати йому (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; телефон НОМЕР_1 ) можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon". Вказане клопотання було задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.09.2020р. 21.10.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надішла заява про вступ у справу № 923/62/20 в якості представника ТОВ "СГП "Басматі", надання доступу ОСОБА_1 до електронної справи №923/62/20 в підсистемі «Електронний суд» та відкладенні розгляду справи №923/62/20 на іншу дату. 29.10.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, проте, у зв`язку з прийняттям судом апеляційної інстанції 21.10.2020р. постанови на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. у справі №923/62/20, вказана заява залишена апеляційної колегією без розгляду. Судова колегія залишає вказану заяву без розгляду, у зв`язку з тим, що остання була отримана судом вже після винесення постанови у справі №923/62/20, а тому задоволення наведеної заяви є недоцільним. У судовому засіданні 21.10.2020р., яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2019р. між Дочірнім підприємством "Тетіївська Агропромислова Компанія", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №53/19/8 (Договір), за умовами п. 1.1 якого Продавець зобов`язується в строки, визначені цим Договором, додатком до цього Договору або фінансовою/товарною аграрною розпискою, передати у власність Покупця (поставити) Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість. Відповідно до п. 1.2. Договору найменування Товару визначене в Додатках до цього Договору, які складають його невід`ємну частину. Розділом 2 Договору сторони визначили умови щодо асортименту та кількості товару. Так, розгорнутий асортимент та кількість Товару, що поставляється, визначається у Додатках-спеціфікаціях до цього Договору або у товарній аграрній розписці. У випадку розбіжності даних у Додатках-спеціфікаціях до цього Договору та у видаткових накладних або товарних аграрних розписках щодо кількості Товару, перевагу має видаткова накладна/товарна аграрна розписка. Поставка Товару за кількістю, якістю, асортиментом і ціною повинна вид повидати заявкам Покупця та супровідним документам Продавця. На кожну заявку Покупця поставка здійснюється за окремим супровідним документом Продавця (п.п. 2.1., 2.2., 2.3). Згідно з п. 3.1. Договору якість Товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до її якості, або зразкам (еталонам). Продавець повинен засвідчити якість Товару належними документами (гігієнічним висновком, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, технічним паспортом тощо), які надаються Покупцю разом з Товаром. Претензії (рекламації) щодо якості Товару повинні бути пред`явлені Покупцем продавцю протягом 10 календарних днів від дати придбання (поставки) Товару, що визначається відповідно до видаткових накладних та умов, зазначених у додатках до Цього Договору. Претензії щодо прихованих недоліків Товару приймаються до розгляду протягом 15 календарних днів з дати поставки Товару (п. 3.2. Договору). Претензії (рекламації) щодо якості Товару, зокрема, повинні бути надіслані у письмовій формі, підписані уповноваженою особою Покупця та скріпленні печаткою останнього (п. 3.5. Договору). Відповідно до п. 4.1. Договору, строк поставки Товару визначається у Додатках до цього Договору. За умовами п. 5.1. Договору, зокрема, ціна за одиницю Товару кожного найменування в національній валюті наводиться в додатках до цього Договору. Загальна вартість Товару з ПДВ визначається шляхом складання окремих партій Товару, визначених у додатках до цього Договору. Пунктом 6.1. Договору визначено, що загальна вартість Товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в Додатках-спеціфікаціях до цього Договору. У пункті 6.3. Договору сторонами погоджено, що прострочення платежу за отриманий Товар є підставою для нарахування штрафу, пені та процентів, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України. Датою поставки Товару та переходом права власності на Товар вважається дата, проставлена представником Покупця на видатковій накладній при її підписанні (п. 7.4. Договору). Згідно з п. 8.3. Договору Продавець забезпечує наявність Товару відповідно до замовленого Покупцем асортименту і кількості та передає його у встановлені Договором строки. В свою чергу, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному об`ємі прийняти товар і оплатити його вартість (п. 8.4. Договору). Приймання Товару за кількістю та видимими недоліками здійснюється Покупцем в день його отримання від Продавця. У випадку виявлення невідповідності, негайно, до закінчення приймання, письмово заявити Продавцю. При відсутності вказаної заяви Товар вважається прийнятим Покупцем як належний. Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї товаросупровідної документації, у тому числі сертифікатів якості (п. 10.2. Договору). Відповідно до п. 10.3. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: - по кількості та асортименту - відповідно до додаткової накладної, - по якості - відповідно сертифікату якості. За порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором сторона, яка допустила прострочення, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який вона сплачується, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочення (п. 12.2. Договору). За п. 12.3. Договору в разі ухилення від оплати вартості Товару понад 15 календарних днів Покупець, крім пені, сплачує Продавцеві штраф в розмірі 20% від загальної вартості Товару. Вищевказаний Договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками підприємств. У матеріалах справи наявні Додатки-спеціфікації до Договору купівлі-продажу від 19.02.2019р. №53/19/8 (а.с. 22-30), з яких вбачається, що сторонами узгоджено поставку наступного Товару: - за додатком №53/19/8-1 від 19.02.2019р. - «Венцедор» та «Айдамін» на загальну суму 14 654,88 грн.; - за додатком №53/19/8-2 від 22.04.2019р. - «Венцедор» та «Айдамін» на загальну суму 29 679,84 грн.; - за додатком №53/19/8-3 від 25.04.2019р. - «Фенікс Дуо», «Нокаут Екстра» та «Айдамін» на загальну суму 70 713,24 грн.; - за додатком №53/19/8-4 від 27.05.2019р. - «Нокаут Екстра» та «Залп» на загальну суму 17 325,90 грн.; - за додатком №53/19/8-5 від 28.05.2019р. - «Отаман Екстра» на загальну суму 3 656,40 грн.; - за додатком №53/19/8-6 від 26.06.2019р. - «Абакус» та «Абакус мк.е» на загальну суму 164 483,76 грн.; - за додатком №53/19/8-7 від 03.07.2019р. - «Отаман Екстра» на загальну суму 7 227,36 грн.; - за додатком №53/19/8-8 від 29.07.2019р. - «Болівар Форте» на загальну суму 129 800,88 грн.; - за додатком №53/19/8-10 від 12.09.2019р. - «Геліос» на загальну суму 25 738,55 грн.; Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Постачальником було здійснено поставку Товару на загальну суму 727 163,00 грн. На підтвердження поставки Товару у матеріалах справи містяться: - видаткова накладна № 115 від 20.02.2019р. (довіреність № 300 від 19.02.2019р.) на суму 12 370,08 грн. - «Венцедор» «Айдамін»; - видаткова накладна № 82 від 25.02.2019р. (довіреність № 300 від 19.02.2019р.) на суму 2 284,80 грн. - «Венцедор»; - видаткова накладна № 1762 від 23.04.2019р. (довіреність № 305 від 22.04.2019р.) на суму 13 537,44 грн. - «Венцедор»; - видаткова накладна № 1734 від 24.04.2019р. (довіреність № 305 від 22.04.2019р. - «Айдамін»; товарно-транспортна накладна № ХС-33 від 24.04.2019р.) на суму 16 142,40 грн.; - видаткова накладна № 1864 від 25.04.2019р. (довіреність № 306 від 25.04.2019р. - «Айдамін», «Фенікс Дуо», Нокаут Екстра»; товарно-транспортна накладна № ХС-50 від 25.04.2019р.) на суму 70 713,24 грн.; - видаткова накладна № 2783 від 27.05.2019р. - «Нокаут Екстра» (довіреність № 310 від 27.05.2019р.; товарно-транспортна накладна № ХС-155 від 27.05.2019р.) на суму 2 154,06грн.; - видаткова накладна № 2838 від 28.05.2019р. - «Залп» (довіреність № 310 від 27.05.2019р.; товарно-транспортна накладна № ХС-160 від 28.05.2019р.) на суму 15 171,84 грн.; - видаткова накладна № 2839 від 29.05.2019р. - «Отаман Екстра» (довіреність № 310 від 27.05.2019р.; товарно-транспортна накладна № ХС-161 від 29.05.2019р.) на суму 3 656,40грн.; - видаткова накладна № 3550 від 26.06.2019р. - «Абакус» (довіреність № 315 від 26.06.2019р.) на суму 96 248,88 грн.; - видаткова накладна № 3551 від 26.06.2019р. - Абакус» (довіреність № 315 від 26.06.2019р.) на суму 68 234,88 грн.; - видаткова накладна № 3647 від 03.07.2019р. - «Отаман Екстра» (довіреність № 316 від 03.07.2019р.; товарно-транспортна накладна № ХС-230 від 03.07.2019р.) на суму 7 227,36 грн.; - видаткова накладна № 3887 від 30.07.2019р. - «Болівар Форте» (товарно-транспортна накладна № ХС-263 від 30.07.2019р.) на суму 25 239,06 грн.; - видаткова накладна № 3888 від 30.07.2019р. - «Болівар Форте» (товарно-транспортна накладна № ХС-263 від 30.07.2019р.) на суму 104 561,82 грн.; - видаткова накладна № 4234 від 22.08.2019р. - «Фітолавін ВРК» на суму 263 8825,88 грн.; - видаткова накладна № 4601 від 16.09.2019р. - «Геліос» на суму 25 738,55 грн. Відповідно до Актів звірки взаємних розрахунків, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, ТОВ «СГП «Басматі» здійснив часткову оплату за поставлений товар, на суму 72 716,36 грн. Також, згідно зі вказаними Актами, за відповідачем станом на 04.12.2019р. обліковується заборгованість в сумі 654 447,33 грн. (а.с. 59-60). За неналежне виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував відповідачу 49167,94 грн. - пені, 4852,93 грн. - 3% - річних, 145432,74 грн. - штрафу, 3582,11 грн. - інфляційних втрат. При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідач станом на 04.12.2019р. визнав факт заборгованості в сумі 654 447,33 грн., що вбачається з листа засновника ТОВ «СГП «Басматі» від 04.12.2019р. №160 (а.с. 61). Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" з відповідним позовом. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до п.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Як свідчать матеріали справи, за своєю юридичною природою між сторонами укладений договір купівлі-продажу. Приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що кореспондується з частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" поставило Покупцю Товар на загальну суму 727 163,00 грн., однак Покупець лише частково розрахувався на поставлений товар на суму 72 716,36 грн. Залишок боргу в сумі 654 447,33 грн. залишився неоплаченим, з чим ТОВ «СГП «Басматі» погодилось, підписавши відповідні Акти взаємних розрахунків та у листі від 04.12.2019р. №160 (а.с. 61). З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів повної оплати відповідача суми боргу у розмірі 654 447,33 грн. за поставлений Товар відповідно до умов Договору від 19.02.2019р. №53/19/8, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому, судова колегія звертає увагу, що у процесі поставки Товару та співпраці сторін, жодного зауваження або заперечення проти кількості, якості або найменування Товару, що поставлявся, Покупцем не наведено. У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо відмови ТОВ «СГП «Басматі» у прийнятті товару, або претензії щодо самостійної заміни з боку Продавця оговореного Товару на інший. Усі видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень, а отримання Товару підтверджується також проставленням відповідної печатки підприємства Покупця. Матеріали справи свідчать, що поставка Товару відбувалась окремими партіями протягом 2019 року, однак, жодного доказу стосовно зауваження ТОВ «СГП «Басматі» щодо порушення строків поставки у період поставки-отримання Товару (лютий-вересень 2019р.) у матеріалах справи не міститься. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що протягом 2019р., у період співпраці сторін на підставі Договору купівлі-продажу від 19.02.2019р. №53/19/8, ТОВ «СГП «Басматі» погоджувалось з кількістю, якістю та найменуванням поставленого Товару, отже, зауваження апелянта проте, що Товар, який поставлявся був неякісним та меншим у кількості ніж було заплановано, що позивач самотужки здійснив заміну оговореного Товару на Товар гіршої якості, а також те, що поставка Товару здійснювалась з порушенням строків поставки, господарським судом апеляційної інстанції не враховуються як таки, що є безпідставними та необґрунтованими. Щодо неотримання Товару за видатковими накладними №4234 від 22.08.2019р. та №4601 від 16.09.2019р. та відсутності довіреностей та ТТН на підтвердження отримання ТОВ «СГП «Басматі» товару за вказаними видатковими накладними. Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88: - господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1); - первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1); - первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4); - документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5). Таким чином, факт здійснення позивачем господарської операції, а саме, поставки товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. В силу частини 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі № 910/5226/17. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно - правовими актами. Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов`язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправданими документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей. Товарно-транспортна накладна (ТТН) - це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка деяких показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам. Видаткова накладна, складена у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Вказана позиція наведена також у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015р. у справі №3-77гс15. Таким чином, з урахуванням чинного законодавства, на підтвердження факту здійснення поставки товару видаткова накладна та товарно-транспортна накладна, як документи первинного бухгалтерського обліку, можуть існувати як разом, так і окремо один від одного. Отже, здійснення господарської операції не спростовується у разі підтвердження останньої лише одним, але належним вищевказаним документом. До того ж, відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за наявності інших первинних документів (видаткових накладних), що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не можуть заперечувати таку господарську операцію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №908/181/17. Щодо призначення комплексної судової експертизи, у зв`язку з тим, що за твердженням відповідача у видатковій накладній №4234 від 22.08.2019р. міститься відтиск печатки ТОВ "СП "Басматі" і схожий підпис з підписом директора ТОВ "СП "Басматі" про отримання такого препарату, який є підробленим. Матеріали справи свідчать, що підписуючи Договір купівлі-продажу від 19.02.2019р. №53/19/8 сторони домовились скріплювати підписи і всі інші документи на його виконання власними печатками, що повністю відповідає ст.ст.6.627 ПК України та ст.58-1 Господарського кодексу України. Всі видаткові накладні містять відтиск печатки відповідача, яка не ставиться під сумнів останнім. У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст.58-1 Господарського кодексу суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку закріплено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Згідно з п. 2.13. Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження та основі відносин власності. Згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", (яка діяла на час складання документів), яка є обов`язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки. Згідно пунктів 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року №1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності). Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи. Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються. Зазначене свідчить про те, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, інших первинних бухгалтерських документах. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СГП «Басматі» не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненої на спірній видатковій накладній, а також не наводить аргументації про втрату печатки, викрадання або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі підприємства. Окремо судова колегія зауважує, що відсутність підстав вважати, що печатка підприємства використовувалась проти волі відповідача, ґрунтується і на висновку постанови Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №918/780/18, в якій зауважено, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, а не доведення фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, та доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, свідчить про Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару). Отже, судова колегія зазначає, що наведене свідчить, що відтиск печатки підприємства, наявний на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції, фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому, співставлення підпису проставленого на спірних видаткових накладних в графі отримувач, та в Акті звірки взаєморозрахунків підприємств, Договору від 19.02.2019р. №53/19/18, Додатках - специфікаціях і довіреностях, виданих ТОВ «СГП «Басматі», які наявні у справі, надає дійти висновку, що вбачається схожість підпису у всіх наведених документах з підписом директора ТОВ «СГП «Басматі». Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Разом з тим, відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України cуд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»). Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що відповідності до статтей 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті. Враховуючи, що з урахуванням вищенаведених приписів законодавства, відповідні обставини отримання Товару за Договором від 19.02.2019р. №53/19/8 можна встановити без спеціальні знань на підставі наявних у матеріалах справи доказів щодо отримання належним представником відповідача спірної видаткової накладної, апеляційна колегія вважає, що ТОВ «СГП «Басматі» наводить хибні зауваження щодо наявності обставин для призначення судової експертизи для встановлення належного підпису відповідної особи на спірному документі, з урахуванням того, що Покупцем у даних правовідносинах є саме підприємство - ТОВ «СГП «Басматі», а не особисто директор підприємства - Мороз О.С. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для призначення у справі судової комплексної (почеркознавчої та технічної) експертизи. Щодо неприпустимості одночасного стягнення пені та штрафу. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст. 193, ч.1 ст. 216 та ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України). Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2, 3 ст. 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 549 Цивільного кодексу України, за якою пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а саме: Сторона, яка допустила прострочення строків виконання зобов`язань за цим договором сплачує другій стороні, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. яка діяла в період, за який вона сплачується, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочення (п.12.2. Договору); а відповідно до п. 12.3. Договору, в разі ухилення від оплати вартості Товару понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів Покупець, крім пені, сплачує Продавцеві штраф в розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості Товару. Відтак, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленого Товару. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012р. у справі №3-88гс11 та від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12; постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі №911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі №911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі №910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі №922/1720/17, від 08.08.2018р. у справі №908/1843/17. З огляду на викладене та враховуючи встановлений місцевим господарським судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань із оплати поставленого Товару, апеляційна колегія погоджується із судом першої стосовно одночасного стягнення з ТОВ «СГП «Басматі» 49 167,94 грн. пені та 145 432,74 грн. штрафу. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у справі, що розглядається, судом попередньої інстанції було надано скаржникові вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права. Відтак, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. по справі №923/62/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" - без задоволення. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Басматі" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 28.05.2020р. у справі №923/62/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписаний 02.11.2020р., у зв`язку з перебуванням у період 23.10.2020р.-30.10.2020р. судді Принцевської Н.М. у відпустці на підставі Наказів в.о. Голови суду від 22.10.2020р. №251-в та від 29.09.2020р. №235-в. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Діброва Г.І. Суддя Принцевська Н.М.