Постанова 4870 № 914/1147/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" жовтня 2020 р. Справа №914/1147/17 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді Кравчук Н.М. суддів Кордюк Г.Т. Плотніцький Б.Д. секретар судового засідання Кобзар О.В. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 15.09.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/2568/20 від 18.09.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020 (повний текст складено 21.08.2020, суддя Трускавецький В.П.) у справі №914/1147/17 за зустрічним позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (надалі АТ «Львівгаз»), м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Львів» (надалі ТзОВ «Готель Львів»), м. Львів про стягнення вартості донарахованого об`єму природного газу на суму 491 492,85 грн за участю учасників справи: від позивача: Бандирський А.С. - адвокат (довіреність № 007.1ДР-285-1219 від 27.12.2019) від відповідача: не з`явився ВСТАНОВИВ: У червні 2017 ТзОВ "Готель "Львів" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про скасування здійсненого нарахування оперативно-господарських санкцій у грошовій сумі, що дорівнює вартості обсягу природного газу, відповідно до складеного акту про порушення Кодексу ГРМ від 28.03.2017 № 000665 та акту - розрахунку від 28.04.2017 за період з 01 по 15 березня 2017 року (а.с. 6-10 том І). У серпні 2017 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подало до суду зустрічну позову заяву до ТзОВ "Готель "Львів" про стягнення вартості донарахованого об`єму природного газу на суму 491492,85 грн (а.с. 73-76 том І). Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі № 914/1147/17, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017, у задоволенні первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с. 160-171, 210-218 том І). Відмовляючи у задоволенні первісного позову суди вказали на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений законодавством. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зіслався на те, що позивач за зустрічним позовом не довів тих обставин, з якими він пов`язував свої вимоги. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до положень пп. 2 п. 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ йдеться альтернативне посилання на роботу або лічильника, або обчислювача, або коректора об`єму газу, але доказів ототожнення роботи цих приладів суду не надано. Крім того, приймаючи рішення, суди виходили з того, що оскільки відповідно до абз. 2 п.8 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем Кодексу ГРМ при порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об`єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується, і за цих обставин дійшли висновку, що справність електронного обчислювача надавала можливість для визначення дійсного об`єму використаного природного газу, у т.ч. по більшому вказаному у них показнику. Постановою Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 914/1147/17 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2017 у справі № 914/1147/17 в частині вирішення спору за зустрічним позовом скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 залишено без змін (а.с. 259-265 том І). Скасовуючи судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог та направляючи справу на новий розгляд в цій частині, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів є взаємовиключними, оскільки за відсутності доказів ототожнення роботи приладів обліку - або лічильника, або обчислювача, або коректора об`єму газу, не вбачається за якими показниками мав здійснюватися розрахунок об`єму природного газу по об`єкту споживача. При цьому суди не встановили, що наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача. На новому розгляді справи рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2020 у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної вимоги, судом, при новому розгляді з`ясовано, що позивач обґрунтував заявлені вимоги актом про порушення від 28.03.2017 № 000665 та розрахунком від 28.04.2017, здійсненим на підставі вказаного акту, за період з 01.03.2017 по 15.03.2017 за який донараховано по загальній потужності обладнання 51907 м.куб. газу вартістю недорахованого газу на суму 491 492,85 грн. Також судом з`ясовано, що вказаний вище розрахунок скасовано на підставі рішень господарських судів у справі № 914/1226/18, а акт про порушення від 28.03.2017 № 000665 скасовано самим позивачем за зустрічним позовом. Тобто, первинні підстави позову у даній справі за зустрічним позовом скасовано, інших заяв щодо зміни підстав зустрічного позову до суду не надходило. За встановленої судом відсутності існування заявлених у зустрічному позові підстав подання такого позову, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого зустрічного позову. Не погоджуючись з даним рішенням, АТ «Львівгаз» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Зокрема, скаржник зазначає, що при новому розгляді суд не врахував висновки Верховного Суду та не надав оцінки встановленому факту, що у спірних правовідносинах мав місце позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, що в свою чергу є підставною для здійснення перерахунку об`єму розподільного (спожитого) природного газу відповідно до положень п.4 глави 4 розділу ХІ ГРС. Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. Відповідач за зустрічним позовом відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасника справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке. 01.01.2016 між ТзОВ "Львівгаз збут" (змінено назву АТ «Львівгаз» а.с. 24-34 том ІІІ) (оператор ГРМ) та ТзОВ "Готель "Львів" (споживач) на підставі Типового договору, затвердженого Постановою НКРЕ від 30.09.2015 № 2498, укладено договір №1141 АР016 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб`єктів господарювання). Крім цього, 01.01.2016 ТзОВ "Готель "Львів" подав ТзОВ "Львівгаз збут" заяву - приєднання № 09420DN8Q5АР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 11-13 том І). Відповідно до підпункту 5.4.8 договору споживач зобов`язаний повідомляти оператора ГРМ, а також постачальника про недоліки в роботі комерційних вузлів (лічильників) обліку газу (вихід з ладу, несправність, пошкодження, у тому числі, пошкодження пломб) того ж дня, коли стало відомо про такі недоліки. 02.03.2017 споживач звернулося до оператора ГРМ з проханням провести позачергову повірку лічильника газу для встановлення придатності до застосування під час міжповірочного інтервалу (а.с. 16 том І). 15.03.2017 до ТзОВ "Готель "Львів" прибули представники АТ "ОГРС "Львівгаз" для позачергової перевірки комерційного вузла обліку. Згідно з актом від 15.03.2017 було розпломбовано лічильник, "Темп" № 140805, 2014 року випуску, повірений 14.07.2016, у зв`язку із різницею показів по обчислювачу (коректору) об`єму природного газу, "Універсал - 02" № 7089, 2008 року випуску, повірений 14.07.2016, що використовувався в комерційному вузлі обліку газу разом із зазначеним лічильником. При цьому покази відлікового пристрою лічильника становили 179494 м.куб., а покази відлікового пристрою коректора - 179654 м.куб., пломби на лічильнику та коректорі (обчислювачі) були в наявності, цілі та непошкоджені. Також було проведено перевірку втручань в роботу обчислювача та позаштатних ситуацій. У зв`язку з тим, що таких не було виявлено актом від 15.03.2017 було опломбовано підмінний лічильник "Темп" № 161105, 2016 р/в, повірений 16.11.2016 разом із зазначеним коректором (обчислювачем) об`єму природного газу № 7089, 2008 р/в, тим же давачем абсолютного тиску і перетворювачем виміру температури (а.с. 17-18 том І). Вилучений лічильник в опломбованому пакеті було передано в ДП "Львівстандартметрологія" для повірки, яка показала, що він непридатний до використання у зв`язку з перевищенням основної допустимої похибки допустимого значення. Тому, за результатами позачергової повірки проведеної ДП "Львівстандартметрологія" за участі представника ТзОВ "Готель "Львів" встановлено непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки про що видано довідку від 28.03.2017 №35/17- 2194 (а.с. 19-20 том І). Згідно з актом № 42 від 28.03.2017 перевірки технічного стану втручання в роботу лічильника не виявлено. Лабораторією повірки ПАТ "Львівгаз" складено акт про порушення № 000665 від 28.03.2017 (а.с. 21 том І). 28.04.2017 комісією прийнято рішення про задоволення акту про порушення №000665 від 28.03.2017, оформлене протоколом № 2/04 (а.с. 34-35, 135-138 том І). У зв`язку із цим ТзОВ "Готель "Львів" надіслано 17.05.2017 акт - розрахунок від 28.04.2017, згідно з яким за період з 01.03.17 по 15.03.17 донараховано по загальній потужності обладнання 51907 м3 газу вартістю 491492,85 грн (а.с. 22-24 том І). Відтак, АТ "Львівгаз" вважає, що виявлена непридатність приладу обліку споживача вказувала на його несправність, оскільки він працював в позаштатному режимі роботи, що згідно вимог Кодексу ГРМ є підставою для донарахування об`ємів природного газу. Відмова ТзОВ «Готель «Львів» в добровільному порядку оплатити вартість донарахованого об`єму природного газу у сумі 491 492,85 грн стало підставою звернення до суду із даною позовною вимогою. Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою суду від 23.08.2018 було зупинено провадження у справі № 914/1147/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1226/18 за позовом ТзОВ «Готель «Львів» до ПАТ «Львівгаз» про скасування здійсненого нарахування оперативно-господарських санкцій у грошовій сумі, що дорівнює вартості обсягу природного газу, відповідно до складеного акту про порушення Кодексу ГРС від 28.03.2017 № 000665, згідно протоколу № 2/04 засідання комісії від 28.04.2017 (а.с. 114-118, 135-137 том ІІ). Постановою Верховного суду від 26.02.2020 у справі № 914/1226/18 залишено без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2019, згідно з яким скасовано здійснене нарахування оперативно-господарської санкції у грошовій сумі, що дорівнює вартості природного газу, відповідно до акту про порушення Кодексу ГРС від 28.03.2017 № 000665, згідно протоколу № 2/04 засідання комісії від 28.04.2017 (а.с. 158-165, 177-192 том ІІ). У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що сукупність тих обставин, що: (1) газовий лічильник позивача пройшов повірку у липні 2017 року та у грудні цього ж року був визнаний відповідачем придатним до використання; (2) відповідачем у спірному акті констатовано відсутність пошкоджень пломб та втручання у роботу лічильника; (3) позивач своєчасно повідомив відповідача про наявність відхилень у показах лічильника, є підставою для застосування положень абз. 1 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС та процедура донарахування, передбачена главою 4 розділу ХІ вказаного Кодексу, до спірних правовідносин застосуванню не підлягає. У справі відсутні докази непридатності до застосування обох приладів обліку - лічильника газу і коректора обсягів газу, які в сукупності складають належний позивачу ВОГ, тому даних справного коректора достатньо для обчислення обсягу фактично спожитого позивачем газу, що у тому числі підтверджено висновком експертизи, проведеної Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу. У зв`язку з чим здійснені відповідачем нарахування необлікованого обсягу спожитого газу, які за своєю суттю є оперативно-господарською санкцією, є безпідставними. Також, Верховний Суд звернув увагу на помилкове визначення судами попередніх інстанцій правової природи спірних нарахувань як оперативно-господарської санкції. Так, питання щодо правової природи нарахувань, подібних до тих, що розглядаються у цій справі, було предметом оцінки та розгляду Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, яка дійшла висновку про те, що одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони шляхом нарахування вартості недоврахованої електричної енергії (газу, води тощо), ані рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом, не є оперативно-господарською санкцією. Разом з тим вимога про оскарження рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до ч.2 ст. 20 ГК України, тобто, така вимога є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Проте, у даному випадку неправильне визначення судами правової природи спірних нарахувань, як і посилання судів на приписи статей 235-237 ГК України, не призвели до прийняття незаконного рішення та неправильного вирішення спору судами. 21.05.2020 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № 05/05, АТ «Львівгаз» повністю скасував акт про порушення від 28.03.2017 № 000665, згідно службової записки від 20.03.2020 (постанова суду по справі №914/1226/18) (а.с. 20 том ІІІ). Відтак, ТзОВ "Готель "Львів" вважає, що оскільки у судовому порядку було скасовано розрахунок здійсненого нарахування, а на підставі судового рішення позивачем за зустрічним позовом скасовано і сам акт про порушення № 000665 від 28.03.2017, який і є підставою даного зустрічного позову, то відповідно, зустрічна позовна вимога є безпідставною. При винесенні постанови колегія суддів керується таким. Статтею 20 Господарського кодекс України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІХ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Згідно з пунктом 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, перерахунки об`єму протранспортованого газу проводяться у випадках, зокрема: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ. Відповідно до пунктів 5.13.2, 5.13.3 вказаних Правил, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об`єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі отримання позитивних результатів позачергової або експертної повірки ЗВТ у всіх випадках об`єм протранспортованого газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п`яти аналогічних періодів. У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 та 4 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини чи інші юридичні факти. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України). Статтею 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову. Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Львівгаз», звертаючись до суду із зустрічною позовною вимогою, обґрунтував заявлені вимоги актом про порушення від 28.03.2017 № 000665 та розрахунком від 28.04.2017, здійсненим на підставі вказаного акту, за період з 01.03.17 по 15.03.17, який донараховано по загальній потужності обладнання 51907 м.куб. газу вартістю недорахованого газу на суму 491'492,85 грн. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову. Проте, як зазначалося вище, вказаний розрахунок скасовано на підставі рішень судів у справі № 914/1226/18, а акт про порушення від 28.03.2017 № 000665 скасовано АТ «Львівгаз» рішенням комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, оформленого протоколом № 05/05 від 21.05.2020). Як встановлено судом, первинні підстави позову у даній справі за зустрічним позовом скасовано, інших заяв щодо зміни підстав зустрічного позову до суду не надходило. За встановленої судом відсутності існування заявлених у зустрічному позові підстав подання такого позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявленого зустрічного позову. Твердження скаржника про те, що місцевим господарським судом не взято до уваги висновки Верховного Суду викладених у постанові від 15.05.2018 у даній справі, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що спростовується вищенаведеним. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні. Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів. Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2020 у справі № 914/1147/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/. Головуючий суддя Н.М. Кравчук судді Г.Т. Кордюк Б.Д. Плотніцький