Постанова 4801 № 131/620/20

Справа № 131/620/20 Провадження № 33/801/801/2020 Категорія: 155 Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2020 рокуСправа № 131/620/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., розглянув його апеляційну скаргу на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 068438 від 28 травня 2020 року водій ОСОБА_1 28 травня 2020 року о 12:50 год. в м. Іллінці по вулиці Коцюбинського керував автомобілем Део Ланос в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в Іллінецькій ЦРЛ. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив пп. а п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 420,40 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №068438 від 28.05.2020, висновком результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 28.05.2020, та доданими матеріалами. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд попередньої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не перевірив чи ОСОБА_1 видавалось посвідчення водія. Вважає, що він не є суб`єктом вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскільки не наділений правом керування транспортними засобами. Також, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким під час дії карантину, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України, строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до вимог ст.ст. 245 ,251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дослідивши матеріали адміністративної справи заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку, що дане клопотання належить залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно повернути апелянту, виходячи із наступного. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Також, слід зазначити, що при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд перевіряє тільки поважність причин пропуску строку або їх відсутність, і не може давати оцінку процесуальним діям та документам по справі або прийнятому судом рішенню. В апеляційній скарзі особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не наведено ніяких мотивів, які свідчать про те, що він саме з поважних причин не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду. Доводи стосовно того, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), яким під час дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України, строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину не заслуговують на увагу, оскільки вказаним законом зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо продовження вищезазначеного строку не вносились. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Таким чином, матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не наведено таких причин і в апеляційній скарзі. Отже в задоволенні клопотання про поновленні строку апеляційного оскарження особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий