Постанова КЦС ВС № 755/7631/20

Постанова Іменем України 29 жовтня 2020 року м. Київ справа № 755/7631/20 провадження № 61-12521 ав 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Шебуєвої В. А. від 20 липня 2020 року, за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі № 920/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст заявлених вимог Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 31 375,76 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 25 червня 2015 року становить 664 476,48 грн, та третейський збір в сумі 7 007,00 грн. 01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 25 червня 2015 року. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2020 року указану заяву ОСОБА_1 передано до Київського апеляційного суду для розгляду. Ухвала мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом. Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 подала заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року лише 22 травня 2020 року, тобто, з пропуском визначених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України дев`яноста днів. Цей строк поновленню не підлягає. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку до Верховного Суду. 20 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року та направити справу до Київського апеляційного суду в іншому складі суду для прийняття апеляційної скарги до розгляду. Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 420,40 грн і надати документ, що підтверджує його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року, витребувано з Київського апеляційного суду справу та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі № 920/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив всі обставини у справі та її доводи, а саме те, що справа повинна розглядатися відповідно до норм, які діяли на час вирішення справи, тобто до набрання чинності норм ЦПК України від 15 грудня 2017 року. Також, зазначає, що вона дізналася про третейське рішення в травні 2020 року, тому вважає, що строк на оскарження не пропустила, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Вважає, що апеляційним судом при поверненні заяви було порушено її право на доступ до правосуддя. Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду не відповідає. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Стаття 4 Закону України «Про третейські суди» визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10). Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VIII ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України). Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України). Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що вказана норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині четвертій статті 148 ЦПК України та інших нормах. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 781/2/2018, провадження № 61-41606ав18. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, частина друга статті 10 ЦПК України), дотримання розумних строків звернення до суду за захистом своїх прав є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, а також запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (Рішення ЄСПЛ у справі STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM від 22 жовтня 1996 року, № 22083/93, § 51; Рішення ЄСПЛ у справі ZOLOTAS v. GREECE (№ 2) від 29 січня 2013 року, № 66610/09, § 43). ОСОБА_1 у своїй заяві вказує на те, що про розгляд справи в третейському суді вона не знала, копію рішення не отримувала, а дізналася у травня 2020 після того, як до неї приходили невідомі громадяни, які хотіли продати її квартиру, тому вона звернулася в суд першої інстанції для ознайомлення зі справою. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25 червня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику. Проте, на порушення вищевикладених вимог закону, судом першої інстанції питання про дотримання ОСОБА_1 строку на подання заяви про оскарження рішення третейського суду, передбаченого вимогами частини п`ятої статті 454 ЦПК України, та про поважність цього строку взагалі не досліджувалося. Враховуючи те, що судом першої інстанції повернуто заяву ОСОБА_1 без попереднього дослідження та надання відповідних висновків щодо вирішення питання про поновлення пропущеного заявником строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, чим порушено вимоги процесуального законодавства України, принцип правової визначеності та права сторін у справі на справедливий судовий розгляд за пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі статтею 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з викладеного, апеляційним судом, як судом першої інстанції, було передчасно повернуто заяву ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду, як суду першої інстанції. Керуючись статтями 24, 351, 367-369, 374, 379, 381-384, 454 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського апеляційного суду. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць