Постанова 4824 № 753/13107/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 жовтня 2020 року місто Київ справа № 753/13107/19 провадження №22-ц/824/9012/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Короленко Олександром Леонідовичем, на заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 8 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Житлово-експлуатаційна дільниця ЖЕД - 209 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 16 лютого 2019 року його квартиру було затоплено з квартири АДРЕСА_2 . Залиття спричинене халатним відношенням та неналежним утриманням, експлуатацією труб холодного водопостачання у квартирі, власником якої є ОСОБА_2 . Згідно акту, складеного комісією ЖЕД-209 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва», виявлено залиття внутрішнього оздоблення в приміщеннях: коридору, ванної кімнати, вбиральні, кухні. Згідно із зведеним кошторисом (визначення розміру збитку внаслідок залиття) від 20 лютого 2019 року, вартість проведення ремонту квартири, що була затоплена, становить 28396 грн. Крім того, в результаті залиття квартири позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась в моральних переживаннях за зіпсовані речі, а також витрачання часу на пошук коштів з метою врегулювання даного спору у судовому порядку. Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 8 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 28396 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768 грн.40 коп. - судового збору, витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 6 травня 2020 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ОСОБА_2 - адвокат Короленко О.Л. подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що відповідач не погоджується з визначенням причин залиття, оскільки вона тривалий час не проживає в квартирі та жодних аварійних бригад не викликала. Суд першої інстанції прийняв до уваги визначення розміру завданої шкоди на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва (визначення розміру збитку внаслідок залиття), на підставі якого було визначено що загальна вартість проведення ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 28396 грн.. Однак апелянт вважає зведений кошторис неналежним та недопустимим доказом, у кошторисі відсутня інформація, що такий складений на замовлення позивача або його представника, кошторис не містить дати складання даного кошторису, і не містить на своїх сторінках зазначення особи, яка його підписала, також не містить інформації, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, ОСОБА_4 , яка складала кошторис, відповідно до даних реєстру акредитованих судових експертів, не є акредитованим судовим експертом. Під час розгляду справи судом першої інстанції будь-яких експертиз для встановлення вартості ремонтних робіт не призначалося. Крім того, апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував завдання позивачу моральної шкоди. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися. В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 205-208, 211). Від адвоката Короленко О.Я., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , надійшло клопотання про розгляд справи буз участі апелянта (а.с.210). Інші учасники справи причини своєї неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи. Оскільки в судове засідання учасники справи не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15 грудня 1997 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом № 2-164 від 27 червня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої київської державної нотаріальної контори Остролуцькою О.М. Квартира знаходиться на 7-му поверсі 14-ти поверхового житлового будинку. Відповідачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над квартирою позивача на восьмому поверсі. 16 лютого 2019 року внаслідок неналежного утримання та експлуатації труб холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 , було затоплено квартиру АДРЕСА_1 . Факт залиття з вини відповідача підтверджується актом комісії Житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД-209 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м.Києва» від 20 лютого 2019 року у складі: інженера з ремонту ОСОБА_5 , майстра з експлуатації житлових будинків ОСОБА_6 , слюсаря сантехніка ОСОБА_7 .. Згідно даного акту, на момент залиття в квартирі фактично проживає ОСОБА_3 , яка безпосередньо була присутня при складанні акту. Комісія встановила, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталось у зв`язку з витоком холодної води з пошкодженого ексцентрика на з`єднанні зі змішувачем води у ванній кімнаті у квартирі АДРЕСА_2 за згаданою адресою. У квартирі АДРЕСА_1 виявлено наступні пошкодження: в приміщенні коридору (площею 7,6 кв.м.) - покриття конструктивних елементів опорядження залито в межах: стеля (оздоблено шпалерами) 6,0 кв.м; стіни (оздоблені шпалерами) 7,0 кв.м. - спостерігається відклеювання на стиках шпалер; підлога (оздоблена лінолеумом без основи) 1,5 кв.м. - місцями спостерігається підняття лінолеуму; шафа 2-х дверна з антрисолю з ДСП - двері шафи місцями мають сліди розклеювання та відшарування шпону на боковій стінці шафи, В приміщенні ванної кімнати (площею 2,7 кв.м) - покриття конструктивних елементів залито в межах: стеля (оздоблена клейовим фарбуванням) - 2,7 кв.м. В приміщенні вбиральні (площею 1,2 кв.м) покриття конструктивних елементів залито в межах: меблі - у дверях шафи з ДСП від набряку вологи виникла тріщина 0,5 м/п; перегородка шафи з ДСП - від набряку вологи має тріщину 0,5 м/п; стіни ( частково оздоблені клейонкою) 2,0 м/п - спостерігається відклеювання від стіни та тріщина; стеля (оздоблена шпалерами) - 1,0 кв.м.. В приміщенні кухні (площею 8,4 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена лінолеумом без основи) - спостерігається підняття лінолеуму в місці двірного прорізу. Згідно зі зведеним кошторисом (визнання розміру збитку внаслідок залиття) від 20 лютого 2019 року, вартість проведення ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 28396 грн. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що затоплення квартири позивача сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , що узгоджується з вимогами ст.322 ЦК України , відповідачка ОСОБА_2 відсутність своєї вини у залитті квартири не спростувала. Розмір заподіяної шкоди позивачу, який підтверджується складеним кошторисом, суд вважав доведеним. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок залиття квартири позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у стресах, душевних стражданнях, переживаннях за своє майно; позивач був змушений звертатися до суду, оскільки відповідачка вирішити в добровільному порядку спір не погодились; залиття квартири створило для позивача та його сім`ї дискомфорт та нервове напруження, що мало вираження у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості користуватися ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір відшкодування судом визначений з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, та становить 5000 грн., що відповідає принципу розумності та справедливості. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених обставинах і відповідає вимогам матеріального права. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не її вини. Згідно з ч.1, п.1 ч.2 , ч.3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила бо мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості х реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставо для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Встановивши, що затоплення належної позивачу квартири АДРЕСА_1 , сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , через затоплення були пошкоджені частина площі коридору, ванної кімнати, приміщення вбиральні та кухні в квартирі позивача і для відновлення попереднього стану необхідно проведення ремонтних робіт, вартість яких становить 28396 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди є доведеними та підлягають задоволенню. Відповідачкою ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами відсутність її вини як власника квартири, яка зобов`язана утримувати своє майно, у затопленні квартири, що належить ОСОБА_1 . Сам по собі факт не проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 не звільняє її від обов`язку утримувати своє майно, а отже і від відповідальності за завдані збитки через неналежний догляд за своїм майном.. Не доведення відповідачкою ОСОБА_2 законності проживання відповідачки ОСОБА_3 (відсутність договору оренди, реєстрації місця проживання) позбавляє суд покласти на останню відповідальність за заподіяні позивачу збитки. При цьому, судом враховано, що ОСОБА_2 не заперечує, що в квартирі, що їй належить, на момент залиття знаходилась ОСОБА_3 . Розмір матеріальної шкоди підтверджується зведеним кошторисним розрахунком розміру збитків внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 . Такий розрахунок складений інженером проектувальником ОСОБА_4 , яка має кваліфікаційний сертифікат, виданий 31 серпня 2012 року атестаційною архітектурно-будівельною інспекцією (а.с.25). Кошторис як письмовий доказ що містить інформацію щодо предмета доказування, є належним та допустимим доказом у цій справі. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що зведений кошторис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки кошторис не містить дати його складання, не містить на своїх сторінках інформації щодо особи, яка його підписала, не містить інформації, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, ОСОБА_4 не є акредитованим судовим експертом, є безпідставними, оскільки у кошторисі міститься посилання на акт про залиття, складений 20 лютого 2019 року, кошторис складений в поточних цінах станом на 20 лютого 2019 року, кошторис підписаний і підпис посвідчений печаткою, яка містить інформацію про кваліфікаційний сертифікат, виданий 31 серпня 2012 року на ім`я ОСОБА_4 . Кошторис не є експертним висновком. ОСОБА_4 є інженером проектувальником, за кваліфікаційним сертифікатом має право складати кошториси на будівельні роботи, як не експерт не повинна бути попереджена про кримінальну відповідальність. Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди, то і в цій частині доводи є безпідставними, оскільки сам по собі факт пошкодження належного позивачу майна, необхідність вчинення ним дій, пов`язаних з приведенням майна в попередній стан дає підстави вважати, що позивач зазнав душевних страждань. Суд першої інстанції, врахувавши всі обставини, а також врахувавши вимоги розумності і справедливості, правильно визначив розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з`ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Короленком Олександром Леонідовичем, - залишити без задоволення. Заочне рішення Дарницького районного суду м.Києва від 8 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус