Постанова Донецький апеляційний суд № 263/5912/20

33/804/446/20 263/5912/20 33/804/446/20 263/5912/20 Категория: ст. 130 ч.1 КпАП України П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 27 жовтня 2020 року м. Маріуполь Суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., за участю секретаря Меркулової Я.О., та захисника Попова В.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КК України та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,- В С Т А Н О В И Л А : Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 09 травня 2020 року о 21 годині 45 хвилин, за адресою: м. Маріуполь БПЗС 008 Запорізьке шосе, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у міському наркологічному диспансері м.Маріуполя. Висновок

229. Від проходження огляду на місці зупинки відмовився у присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 липня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки йому не було ні вручено, ні вислано копію оскаржуваного рішення, про існування постанови дізнався лише від захисника, отримав постанову лише 11.08.2020 року. Та, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, у разі встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, закрити провадження по справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , вказав, що суд не сповістив його про час та місце розгляду справи належним чином, розглянув справ за його відсутності та відсутності захисника, чим порушив право на захист. Також зазначає, що транспортним засобом 09 травня 2020 року о 21:45 год не керував, в стані сп`яніння не перебував, медичний огляд не відповідає вимогам законодавства, зокрема проведений не в найближчому закладі охорони здоров`я, мундштук для газоаналізатора був використаний та оброблений спиртовмістівним розчином, що могло дати не правильний висновок приладу Драгер. Зазначає, що виходячи з положень діючої Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої Мінюстом 11.11.15 року у разі незгоди особи яка погодилася пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я на предмет алкогольного сп`яніння з показами приладу Драгер, висновок про алкогольне сп`яніння повинен підтверджуватися і лабораторними дослідженнями сечі, крові, слини та ін.. У проведенні таких лабораторних досліджень йому було відмовлено, протягом двох годин він не зміг здати сечу, проведення інших досліджень йому не пропонувалося. Крім іншого, апелянт зазначає, що станом на 01.07.2020 року адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння або за відмову від проходження медичного огляду була скасована. Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення. Під час апеляційного перегляду справи захисник Попов В.М. підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив їх задовольнити з підстав викладених у ній. Мотиви суду Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 23.07.2020 р. при винесенні постанови присутній не був, копію постанови отримав лише 11.08.2020 року. Перевірив обставини, на які посилається останній, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови слід задовольнити, оскільки був порушений строк на апеляційне оскарження з поважної причини. Згідно з ст.294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У даному випадку провадження, розглянуто у відсутність ОСОБА_1 . Посилання суду першої інстанції на те, що позиція ОСОБА_1 направлена на затягування встановлених законом строків розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності, є передчасними. З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату розгляду справи на 23.07.2020 року., повістку, смс-повідомлення він не отримував, телефонограмма на його ім`я оформлена також не була, його жодного разу не було допитано у судовому засіданні з приводу обставин складання протоколу які заперечувала сторона захисту. З урахуванням вказаного слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом, а саме ст. 268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тобто фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, право на який передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до правових позицій, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин доводи апелянта в цій частині є цілком обґрунтованими, постанова судді не може бути визнана законною, тому підлягає скасуванню. Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. В силу вимог ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.05.2020 року серії ДПР18 №296146, відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом поліцейського, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №229, згідно якого у ОСОБА_1 виявлена гостра інтоксикація, внаслідок вживання алкоголю, неускладнена, та надано висновок Drager Alkotest 6810, результат 0,93 % проміле. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а керувала дружина, спростовуються як відеозаписом так і рапортом заступника начальника ВТП УОДСП ДПП Войтенко О., зі змісту якого вбачається, що був зупинений автомобіль ГАЗ 5312 під керуванням саме ОСОБА_4 . З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 дає згоду на проведення медичного огляду в медичному закладі, тобто визнаючи факт керування ним транспортним засобом, ніяких відомостей про те, що автівкою керувала інша особа ОСОБА_1 не повідомляє. Отже, всі вищевикладені докази, не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, а тому утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_1 в частині закриття провадження по справі за ст. 247 ч.1 п.6 КпАП України , то апеляційний суд не вбачає для цього підстав. Постанова щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП була винесена судом згідно діючий норма КУпАП. Законом України від 17.06.2020 № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон №720-ІХ), який оприлюднений 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону №2617-VIII, а саме, згідно з вимогами п.117 Розділу Ш Закону №720-ІХ: - у п. 1 Розділу 1 Закону №2617-VIII виключено п.п. 4, яким було запроваджено нову редакцію ст. 130 КУпАП, та виключено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння ; - у п. 2 Розділу 1 Закону №2617-VIII виключено п.п. 171, яким було доповнено КК України ст.286-1 за керування транспортними засобами у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, Законом України від 17.06.2020 № 720-ІХ відновлена відповідальність за ст. 130 КУпАП, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналізуючи зазначені зміни до законодавчих актів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розгляд справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 яке було вчинено 09.05.2020 року, слід здійснювати відповідно до цієї статті у редакції, чинній на час вчинення таких діянь. Згідно ст.ст. 38, 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на час розгляду справи про адміністративне правопорушення трьохмісячного строку, з моменту вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 38 КУпАП. Оскільки з часу фіксування працівниками поліції адміністративного правопорушення ОСОБА_1 минуло більше трьох місяців, отже і строк накладення адміністративного стягнення минув, внаслідок чого провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю згідно ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП суд,- П О С Т А Н О В И Л А: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 липня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підстав ст. 38, ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП за спливом строку накладення адміністративного стягнення. Постанова суду оскарженню не підлягає. Суддя: