Постанова 4803 № 214/1243/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7394/20 Справа № 214/1243/20 Суддя у 1-й інстанції - Хомініч С. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м.Кривий Ріг Справа № 214/1243/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П., суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання: Євтодій К.С. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року, яке постановлено суддею Хомініч С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 24 червня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Бутко О.О., звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», на теперішній час Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат, (надалі - АТ «ПІВДГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві. Позов мотивовано тим, що з чоловіком позивачки - ОСОБА_2 , 14 травня 2004 року, під час виконання трудових обов`язків в.о. машиніста екскаватора гірничої дільниці з видобутку руди № 1 РУ ВАТ «НГЗК» стався нещасний випадок, а саме падіння потерпілого з висоти. Перебуваючи на лікуванні у відділенні нейрохірургічного відділення «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від отриманої травми: перелому основи зводу черепа, помер. Звістка про смерть чоловіка призвела до того, що позивачка зазнала сильного нервового потрясіння, незважаючи на сплив часу вона постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть чоловіка не залишають її до теперішнього часу. Смерть чоловіка змусила її корінним чином змінити своє життя, оскільки після його загибелі вона залишилась одна з малолітньою донькою, якій на момент смерті було трохи більше одного року. Отже, смерть чоловіка призвела до негативних незворотних змін у її особистому житті. Посилаючись на те, що втратою рідної їй людини, з якою вона мала намір прожити до глибокої старості, радіти життю, завдано значної моральної шкоди. Моральну шкоду внаслідок смерті чоловіка позивачка оцінює у 275 000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача на свою користь без утримання податків та зборів. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка, ОСОБА_2 , на виробництві, в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2020 року виправлено допущену описку в рішення суду від 24.06.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. Викладено третій абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок». В апеляційній скарзі відповідач АТ «ПІВДГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачці в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, на необґрунтованість рішення та на його незаконність. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що настання нещасного випадку знаходиться в прямому причинному зв`язку від дій потерпілого, внаслідок чого в діях відповідача відсутня протиправна поведінка. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів щодо спричинення моральної шкоди позивачці. На думку представника відповідача, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «ПІВДГЗК», який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який був зареєстрований 21 грудня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с.8). 14.05.2004 року в 21 год. 20 хв. на території гірничої дільниці по видобутку руди №1 Рудоуправління ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого є ПАТ «Південно гірничо-збагачувальний комбінат», під час виконання трудових обов`язків в.о. машиніста екскаватора, з чоловіком позивачки - ОСОБА_2 стався нещасний випадок, а саме ОСОБА_2 впав з висоти та отримав черепно-мозкову травму. Перебуваючи на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», 16.05.2004 року ОСОБА_2 від отриманої травми: перелому основи зводу черепа, помер. Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського районного управління юстиції міста Кривого Рогу 18 травня 2004 року, актовий запис № 932, ОСОБА_2 помер у віці 35 років (а.с.3). По факту нещасного випадку було складено Акт про нещасний випадок на виробництві № 8 від 31 травня 2004 року, що стався 14 травня 2004 року о 21 годині 20 хвилин, відповідно до висновку якого смерть ОСОБА_2 наступила від ушкоджень, внаслідок впадіння з висоти. Згідно розділу 7 вищевказаного Акту, причинами нещасного випадку було визнано: незастосування засобів індивідуального захисту ОСОБА_2 при заміні троса механізму відкривання днища ковша екскаватора та низька трудова і виробнича дисципліна робітників рудоуправління. (а.с.4-7). Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці зазначені в пункті 10 Акту про нещасний випадок на виробництві № 8 від 31 травня 2004 року зазначені: в.о. машиніста екскаватора гірничої дільниці з видобутку руди №1 РУ ОСОБА_2 , який порушив п.23 «Інструкції з охорони праці для машиністів та помічників машиністів екскаваторів» та ПОР №51 по заміні троса механізму відкривання днища ковша екскаватора ЕКГ-8 І; гірничий майстер дільниці з добутку руди №1 ОСОБА_4 , який порушив п. 2.5 та 2.12 своєї посадової інструкції та п.10 «Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом»; в.о. начальника гірничої дільниці з добутку руди №1 РУ ОСОБА_5 , який порушив п. 2.7 та 2.15 своєї посадової інструкції та п.10 «Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом». Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду у зв`язку із смертю чоловіка. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування АТ «ПІВДГЗК», моральної шкоди ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю чоловіка позивачки, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього. Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Вказані підстави відповідальності АТ «ПІВДГЗК», за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_2 , судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом про нещасний випадок № 8 від 31 травня 2004 року, яким встановлена вина, крім ОСОБА_2 , співробітників підприємства ВАТ «ПГЗК», правонаступником якого є відповідач АТ «ПІВДГЗК., які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці та своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с4-7). В зв`язку з вищевикладеним, колегія судів не бере до уваги доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про відсутність вини підприємства у настанні нещасного випадку. Факт заподіяння моральної шкоди позивачці у зв`язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, позивачка - ОСОБА_1 у зв`язку із втратою чоловіка, переживає душевні та психологічні страждання, позбавлена можливості отримувати від нього піклування та матеріальну підтримку, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв`язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачці. Судом першої інстанції встановлений й причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв`язків позивачки з рідною людиною. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн., суд виходив того, що сам факт загибелі ОСОБА_2 беззаперечно свідчить про те, що його дружина відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Дружина втратила близьку людину і таку втрату не можливо відновити, що призвело до порушення її нормальних життєвих зв`язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, суд дійшов висновку, що сума компенсації моральної шкоди повинна складати 150 000,00 грн., оскільки заявлена у позові сума у розмірі 275 000,00 грн. не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачці шкоди. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України). Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_1 , який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивачки, характер психологічної травми, яку вона отримала у зв`язку зі смертю рідної людини, конкретні обставини по справі, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, яка втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає що визначений розмір моральної шкоди, відповідає засадам розумності, виваженості. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає безпідставними. Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року. Головуючий: Судді: