LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС1.380.2019.006968

від 28.10.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Київ справа № 1.380.2019.006968 адміністративне провадження № К/9901/22102/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Губської О.А., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В., розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, постановлену у складі судді Клименко О.М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Шавеля Р.М. (доповідач), Улицького В.З., Кузьмича С.М., І. Суть спору

1. Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 30378 грн 79 коп на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 під час навчання.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил з 02 серпня 2014 року по 18 квітня 2016 року на посаді курсанта. Після дострокового розірвання Контракту про проходження військової служби (навчання), 18 квітня 2016 року, ОСОБА_1 , відповідно до умов п.1 (абз.6) вказаного Контракту, зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати на утримання під час навчання. Відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати пов`язані з його утриманням у вказаному закладі освіти. ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 березня 2020 року, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба залишив без розгляду, на підставі пропуску строку звернення до суду з позовом.

4. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для звернення до суду з вказаним позовом у позивача КАС України передбачено місячний строк. Жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказав і не надав. Судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального права.

6. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

7. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 та постанові від 13 березня 2019 року в справі №723/18/17 визначилася щодо предметної юрисдикції цієї категорії спорів, при цьому відступила від попередньої позиції, відповідно до якої такі спори розглядалися в порядку цивільного судочинства. Позивач вважає, що така зміна судової практики не відповідає принципу «правової визначеності», а отже, строк для звернення до суду не є пропущеним і повинен бути поновленим.

8. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи. IV. Джерела права й акти їх застосування

9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

10. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

12. Положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

13. Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. V. Оцінка Верховного Суду

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

15. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

16. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що вперше позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних із навчанням до Личаківського районного суду м. Львова в порядку цивільного судочинства та рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2018 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Проте, постановою Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2018 року скасовано, провадження у справі №463/3238/17 закрито, та повідомлено позивача, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

17. З даним позовом до Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 17 грудня 2019 рок.

18. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилався на зміну Великою Палатою Верховного Суду судової практики щодо юрисдикції розгляду такої категорії справ, що було відображено у постанові від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 та у постанові від 13 березня 2019 року в справі №723/18/17. Зауважено про те, що на момент відрахування відповідача спори цієї категорії справ вирішувались в порядку цивільного судочинства.

19. Верховний Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

20. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

21. При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду надано не було.

22. Верховний Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 і постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року в справі №400/1758/19 та ін.

24. За установлених обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба пропущено строк на звернувся до суду із вказаним позовом, а також не наведено поважних причин для поновлення такого строку, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду,

25. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

28. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні. VІ. Судові витрати

30. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.006968 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. А. Губська Судді Л.О. Єресько О.В. Калашнікова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»