LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/13758/16

від 29.10.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 29 жовтня 2020 року м. Київ справа № 826/13758/16 адміністративне провадження № К/9901/26303/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І.В., суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі №826/13758/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - приватне підприємство "Орім" про визнання протиправними дій, скасування рішення, - у с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - приватне підприємство "Орім" про визнання протиправними дій, скасування рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року позов задоволено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія вказаної вручена представнику апелянта 17 серпня 2020 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року - відмовлено. Вказана ухвала мотивована тим, що обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у податкового органу об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 20 січня 2020 року судом ухвали про повернення апеляційної скарги заявнику) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. Подання повторної апеляційної скарги лише 27 липня 2020 року не свідчить про намір добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги. Крім цього, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Крім цього, вказані висновки вже були зазначені судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 10 серпня 2020 року. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Так, за правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України). Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що скаржником обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано. Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що відсутність належного фінансування, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків та не є такою, що пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи, та як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Таким чином, подана скарга Офісу великих платників податків ДПС касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі №826/13758/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - приватне підприємство "Орім" про визнання протиправними дій, скасування рішення. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»