Постанова 4856 № 120/4100/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4100/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 21 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., представника позивача: Давискиби В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (складене 12 червня 2020 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі -відповідач) про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : позивач 09.12.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо застосування коефіцієнту індексації 1,519 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без номеру від 26.02.2019 (земельна ділянка площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, місцезнаходження земельної ділянки АДРЕСА_1 ), що перебуває у власності позивача на підставі Договору купівлі-продажу землі від 27.03.2017; - стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1135000 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовним вимог в частині відшкодування моральної шкоди). Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що датою проведення нормативної грошової оцінки є 01.01.2016, тому саме з цією датою пов`язується початок застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки. Величини коефіцієнтів індексації, розраховані до дати проведення нормативної оцінки земель, які не були враховані на день встановлення нормативної оцінки земель, не підлягають застосуванню для визначення бази оподаткування земельним податком, яким є нормативна грошова оцінка земельних ділянок помножена на щорічний коефіцієнт індексації. Також позивач вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 22.11.2018 у справі №804/979/16, а послався на постанову Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, в якій суд дійшов висновку про можливість розповсюдження індексів інфляції за попередні роки до набуття чинності нормативної грошової оцінки. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що органи Держгеокадастру ніяким чином не впливають на обчислення розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки оскільки вона автоматично формується на основі сукупного коефіцієнту нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, який в свою чергу встановлюється автоматично. Крім того, автоматично застосовується комулятивний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди відповідачем вказано, що позивачем не зазначено, які саме страждання були йому заподіяні та не навів належних доказів таких страждань. Крім того, на час подання позову навіть не підтверджено той факт, що оскаржувані дії є неправомірними. Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. На підставі рішення 30 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради № 713 від 27.01.2017, зі змінами внесеними рішенням 32 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради № 758 від 09.03.2017 Територіальна громада міста Хмільника в особі Хмільницької міської ради Вінницької області зобов`язується передати за плату, а ОСОБА_1 оплачує і приймає у власність земельну ділянку площею 0,8104 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510900000:00:003:0439. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за № 365. 27.03.2017 між ОСОБА_1 та Хмільницькою міською радою укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, місцезнаходження земельної ділянки АДРЕСА_1 . Земельна ділянка з кадастровим номером 0510900000:00:003:0439 площею 1804,00 кв. м. з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відповідно до рішення 80 сесії 6 скликання Хмільницької міської ради від 13.07.2015 № 2261 затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель міста Хмільника, та введена в дію з 01.01.2016 із середньою (базовою) вартістю земель м. Хмільника, розраховану в межах міста 183,63 грн. за 1 кв.м. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області сформовано витяг від 26.02.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, місцезнаходження земельної ділянки АДРЕСА_1 , яким кумулятивно визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і): за 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06, = 1,519, а також встановлену нормативну грошову оцінку у сумі 3 415 441,04 грн. Позивач не погодився з вищезазначеним витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та вважає, що відповідачем неправомірно було враховано коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки за 2015 рік (1,433), тому звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховний Суд від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 дійшов висновку, що нормативну грошову оцінку застосовано саме з часу її затвердження (2016), але не раніше. При цьому, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації, відповідач правильно зробив це від дати саме проведення нормативної грошової оцінки (2015 рік), а тому, Головне управління Держгеокадастру Вінницькій області при проведенні індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, введеної в дію з 01.01.2016, при формуванні витягу від 26.02.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, діяло правомірно, в межах наданих повноважень, з урахуванням чого, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Стаття 5 Закону № 1378-IV передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку. Частиною 2 ст. 18 Закону № 1378-IV вказано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Відповідно до статті 20 Закону № 1378-IV, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Згідно з положенням ст. 23 Закону № 1378-IV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно з п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Отже, за змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки. Тобто, якщо нормативна грошова оцінка проведена у 2015 році, а введена в дію у 2016 році, індексуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2016 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 2016 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (2015-2016 рік). Як встановолено судом, Технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Хмільник, яка розроблена ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування "ДНІПРОМІСТО" ім. Ю.М. Білоконя, проведена в 2015 році. Рішення Хмільницької міської ради, яким введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Хмільника, прийняте 13.07.2015, а введено в дію нормативну грошову оцінку з 01.01.2016. Що ж стосується застосування щорічних коефіцієнтів індексації, то вони встановлені не рішенням ради від 13.07.2015, а їх щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. Тому, вимоги п. 271.2 ст. 271 ПК України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації. Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено п. 289.2 ст. 289 ПК України. Так, за змістом п. 289.2 ст. 289 ПК України, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки. Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель (стаття 11 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV "Про оцінку земель") та здійснюється різними суб`єктами. Згідно із законом, із моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період. У справі, яка розглядається, дата проведення нормативної грошової оцінки - 2015 рік, а дата набрання чинності відповідним рішенням міської ради - 2016 рік. При цьому, судом першої інстанції вірно вказано, що правильне визначення поняття "дати проведення нормативної грошової оцінки земель" є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю. Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1378-IV дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації. У спірних правовідносинах, відповідач, при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовував чинну з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Хмільника. При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки (2015 рік). За встановлених обставин, нормативну грошову оцінку застосовано саме з часу її затвердження (2016), але не раніше. При цьому, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації, відповідач правильно зробив це від дати саме проведення нормативної грошової оцінки (2015 рік). Такий порядок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 289.2 статті 289 ПК України прямо передбачає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати її затвердження. Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію. Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки. Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2015 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, яку вірно було враховано судом першої інстанції. У наведеній постанові, Верховний Суд вважав за необхідне відступити від висновків, який зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, зокрема, у справі №804/979/16, на яку посилається позивач, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради. Також Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 вважав за необхідне відступити від висновку, який зробив Верховний Суд при розгляді справи №804/2035/16, що у такому випадку має місце застосування нормативної грошової оцінки з більш раннього строку, ніж час її затвердження та введення в дію у встановленому законом порядку. Вказана позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 в подальшому була підтримана Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №804/1737/17. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру Вінницькій області при проведенні індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, введеної в дію з 01.01.2016, при формуванні витягу від 26.02.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, діяло правомірно, в межах наданих повноважень, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи відсутність протиправності дій відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1 135 000 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 жовтня 2020 року. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.