Постанова 4855 № 620/1524/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1524/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Кондрат Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року, суддя Падій В.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах як працівнику, який був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: жінкам після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах згідно розділу XIV-1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, як працівнику, який був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць: жінкам після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах згідно розділу XIV-1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання заяви про призначення пенсії - 31.01.2020. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах з 31.01.2020, так як їх виповнилось 52 роки і 6 місяців, при стажі роботи більше 25 років, з яких 17 років 0 місяців 26 днів складає пільговий період за роботу на посаді, яка, відповідно до Списку №2, відноситься до професій, робота за якими дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погодившись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду Головне управління ПФУ в Чернігівській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 31.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, до якої додала необхідні документи, які підтверджують її особу, освіту, стаж та проведення атестації робочих місць (а.с.126-131,138-161). Листом від 01.04.2020 року №2500-0346-8/10552 (а.с.79-81) відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" та пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", посилаючись на той факт, що під час проведення зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії від 05.03.2020 №1126 було встановлено, що у період з 05.05.2015 по теперішній час позивач займає посаду заступника директора, завідуючої відділом імунологічних досліджень, лікаря ветеринарної медицини. Водночас посада лікаря ветеринарної медицини не передбачена результатами проведення атестації робочих місць, у зв`язку з чим зарахувати період роботи з 05.05.2015 року до спеціального стажу роботи не має можливості. Також відповідач послався на той факт, що пільгова довідка від 30.01.2020 року №01-16/78 містить неповний перелік посад, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зокрема, лікаря ветеринарної медицини-імунолога, яку позивач займала з 11.01.2010 року по 04.05.2015 року. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж позивача на дату звернення складає 30 років 1 місяць 3 дні, до якого не враховано: період роботи з 14.04.1994 року по 12.09.1995 року в Переволочанській ветеринарній лікарні, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з роботи; період роботи з 14.09.1995 року по 05.07.1999 року, оскільки при внесенні відомостей про роботу в трудовій книжці не зазначено повне найменування підприємства у графі 3 розділу "Відомості про роботу", де провадилась робота, а також відсутня посада особи, яка вносила запис до трудової книжки. Вказане свідчить про порушення законодавчих вимог щодо ведення трудової книжки під час її заповнення, тому відсутні підстави для зарахування вказаних періодів роботи позивача. Також відповідач зазначив, що позивачка не надала довідки про перейменування Перволочанської дільничної ветеринарної лікарні в Прилуцьку районну державну лікарню ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а тому відсутні підстави для врахування виписок з наказів від 14.04.1994 року №12, від 12.09.1995 року №45, а також виписок з наказів від 13.09.1995 року №23, від 16.09.1996 року №30, від 01.07.1999 року №19 по Прилуцькій районній державній лабораторії ветмедицини, засвідчених печаткою Прилуцької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Як вбачається з протоколу призначення пенсії від 19.03.2020 №254150010166, у позивачки відсутнє право на пенсію (страховий стаж повний - 30 років 1 місяць 3 дні) (а.с.82-83). Вважаючи, що з 31.01.2020 року має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивачка звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно з положеннями Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Відповідно до статті 58 Закону №1058-IV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Частиною 1 і частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Аналогічні положення містяться також в пункті "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом третім Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №

637. Як встановлено судом, позивач разом із заявою про призначення пільгової пенсії надала відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_1 , згідно з відомостями якої вбачається, що ОСОБА_1 працювала в період з 02.06.1992 року по 29.06.1992 року - лаборантом баквідділу, лаборантом лейкозного відділу (Черниговская облветлаборатория); з 16.09.1996 року по 05.07.1999 року - лікарем вірусологом Прилуцької РДЛ (Прилуцької районної державної лабораторії ветеринарної медицини); з 06.07.1999 року по 30.12.2003 року - завідувачем серологічним відділом Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини; з 22.03.2006 року по 20.09.2007 року - завідувачем відділом імунологічних та моніторингових досліджень, першим заступником директора Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини; з 30.12.2008 року по 10.01.2010 року - завідувачем відділом імунологічних та моніторингових досліджень; з 11.01.2010 - першим заступником директора, завідувачем відділом імунологічних та моніторингових досліджень, лікарем ветеринарної медицини - імунологом; з 05.05.2015 року - заступником директора, завідувачем відділом імунологічних досліджень, лікарем ветеринарної медицини. Таким чином, трудова книжка позивача містить дані про прийняття та звільнення з роботи, дати та номери наказів, на підставі яких були внесені записи до трудової книжки, підпис уповноваженої особи та печатку підприємства. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, трудова книжка не містить всіх відомостей, що дають змогу встановити спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, так і відомостей про результати атестації робочого місця, а тому подача додаткових документів, при зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах, є обов`язковою. Згідно з вимогами чинного законодавства України, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. В силу пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №

637. Тобто, положення вказаних пунктів передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 144 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Позивачкою для підтвердження спеціального трудового стажу були надані відповідачу документи: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (пільгова довідка) № 01-16/78 від 30.01.2020 року із зазначенням пільгових періодів роботи з 06.07.1999 року по 30.12.2003 року, з 22.03.2006 року по 20.09.2007 року, з 30.12.2008 року по 30.01.2020 року; копії наказів про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці: №43а від 10.07.1995 року, №14 від 07.03.2001 року, №6Б від 07.03.2006, №10 від 04.03.2011 року, №6 від 16.02.2016 року; виписку з наказу №43 Державного комітету ветеринарної медицини України від 26.03.2008 року про перейменування Республіканської державної лабораторії в АР Крим та обласних державних лабораторій ветеринарної медицини; виписку з наказу №13-б Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини від 10.04.2008 року; довідку №01-16/05 від 02.01.2020 року. Приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, пенсійний орган вказав, що позивачка працювала в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини та в Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, а пільгова довідка від 30.01.2020 року №01-16/78 (а.с.138), яка підтверджує особливий характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, видана Чернігівською регіональною державною лабораторією державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Зазначив про відсутність правових підстав у відповідача прийняти до уваги вказану пільгову довідку, оскільки для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Чернігівська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини була перейменована на Чернігівську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини (а.с.53), інформації про реорганізацію Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в Чернігівську регіональну державну лабораторію державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в пільговій довідці не міститься, додаткових документів про реорганізацію (або правонаступництво) вищевказаних організацій для призначення пенсії надано не було. Суд першої інстанції вірно не прийняв зазначені доводи відповідача, оскільки, як вбачається з висновку, викладеного у Акті зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 05.03.2020 року №1126 (а.с.136-137), при перевірці "Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 30.01.2020 року №01-16/78 встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Чернігівській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 06.07.1999 року по 30.12.2003 року, з 22.03.2006 року по 20.09.2007 року, з 30.12.2008 року по 30.01.2020 року на посадах зав. серологічним відділом, першого заступник директора, зав. відділом імунологічних та моніторингових досліджень, заступника директора, зав. відділом імунологічних досліджень, лікаря ветеринарної медицини, що підтверджується наказами з особового складу, карткою форми П-2, особовими рахунками по заробітній платі (а.с. 136-137). Крім того, матеріали справи містять наказ Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 26.07.2017 року №29, з якого випливає про перейменування Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на Чернігівську регіональну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (а.с. 50). Безпідставними є доводи відповідача про те, що посада лікаря ветеринарної медицини не передбачена в переліку робіт із шкідливими і важкими умовами праці, у зв`язку з чим зарахувати період роботи з 05.05.2015 року до спеціального стажу роботи не має можливості, оскільки, як випливає з наказу Чернігівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини від 16.02.2016 року №6 "Про підсумки проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці", право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 встановлено працівникам, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки - за професіями, зокрема: лікар ветеринарної медицини (вірусолог, бактеріолог, імунолог, серолог, патоморфолог), тобто зазначено лікарів ветеринарної медицини відповідних відділів (а.с.148). Відповідно до запису у трудовій книжці позивач з 05.05.2015 року займала посаду заступника директора, завідуючої відділом імунологічних досліджень, лікаря ветеринарної медицини, що передбачена Списком №2 (розділ XXXIII), яка передбачає роботу з мікроорганізмами 2 групи небезпеки (а.с.150-157). З довідки від 02.01.2020 року Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів випливає, що ОСОБА_1 займає посаду заступника директора, завідувача відділу імунологічних досліджень, лікар ветеринарної медицини та відповідно до посадових обов`язків безпосередньо проводить дослідження з діагностики особливих небезпечних хвороб тварини (лептоспіроз, бруцельоз, сибірка), приймає участь у розтині тварин та працює зі збудниками II та IV груп патогенності, що підтверджується атестацією робочих місць (а.с. 27). Що стосується тверджень відповідача про те, що відсутні підстави зарахування періоду роботи позивачки з 14.04.1994 року по 13.09.1995 року в Перволочанській участковій ветеринарній лікарні, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з роботи, та періоду роботи з 13.09.1995 року по 05.07.1999 року, оскільки в трудовій книжці не зазначено повне найменування підприємства у графі 3 розділу "Відомості про роботу" і не вказано посаду особи, яка вносила запис до трудової книжки про звільнення (№16), то вони також є безпідставними, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 року у справі №593/283/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-XII. Аналогічна правова позиція підтримана і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України). Відповідачем зазначено, що позивачка надала виписки з наказів по Прилуцькій станції по боротьбі з хворобами тварин від 14.04.1994 року №12 та від 12.09.1995 року №45, засвідчені печаткою Прилуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Проте, позивачка працювала в Переволочанській дільничній ветеринарній лікарні, довідки про перейменування (правонаступництво) останньої в Прилуцьку районну державну лікарню ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів позивачем надано не було, а тому відповідач стверджує, що прийняти до уваги виписки з наказів від 13.09.1995 року №23, від 16.09.1996 року №30, від 01.07.1999 року №19 по Прилуцькій районній державній лабораторії ветмедицини, засвідчені печаткою Прилуцької міжрайонної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, не має правових підстав. Із змісту позовної заяви вбачається, що Переволочанська дільнична ветеринарна лікарня була і є одним із структурних підрозділів Прилуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини, натомість згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України. Отже відповідач мав повноваження щодо перевірки вказаної інформації щодо того факту, що Переволочанська дільнична ветеринарна лікарня була і є одним із структурних підрозділів Прилуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини, проте такої перевірки проведено не було. Матеріалами справи підтверджується, що позивачка працювала на посадах, функціональні обов`язки, яких передбачали виконання роботи з мікроорганізмами 1 - 2 груп небезпеки, що передбачено постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення" (позиція: 23200000-1754б Списку №2); постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (позиція 23200000-1754б Списку №2); позицією 33-1б розділу XXXIII. Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 №36. Таким чином, посади, які займала позивачка та які зазначено у її трудовій книжці передбачені Списком №2, останньою подано до пенсійного органу всі необхідні документи, які підтверджують зазначену обставину, позивачка мала необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а тому відмова відповідача у призначенні пенсії позивачці на пільгових умовах є протиправною. Згідно з загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Тому суд першої інстанції дійшов відного висновку, що відповідачем у оскаржуваних правовідносинах, було допущено саме протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, а не протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим суд правомірно для повного захисту порушеного права позивачки визнав протиправними такі дії. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Оскільки позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії 31.01.2020 року та з цієї дати просить суд зобов`язати відповідача призначити їй відповідну пенсію, то призначення пенсії позивачу має відбутися саме з 31.01.2020 року - дати звернення із заявою про призначення пенсії. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.