Постанова 4855 № 640/22046/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22046/18 Суддя першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Епель О.В., Федотова І.В., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Відповідач, ДПП) про: - визнання протиправним та скасування наказу ДПП від 09.11.2018 року №1539 про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнання протиправним та скасування наказу ДПП від 21.11.2018 року №1091 о/с по особовому складу в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора роти №5 батальйону №4 роти №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції; - поновлення Позивача на службі у поліції на посаді інспектора роти №5 батальйону №4 роти №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції; - стягнення з Відповідача на користь Позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.11.2018 року по день прийняття судом рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені обставини підтверджують порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося неналежному виконанні службових обов`язків та можливого отримання хабаря, то оскаржувані накази прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, суд підкреслив, що хоча доказів реагування на рапорт Позивача від 08.11.2018 року про ознайомлення з матеріалами службового розслідування Відповідачем не надано і право особи на ознайомлення з ними було порушено, це не впливає на правомірність у цілому оскаржуваних наказів. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник Позивача адвокат Ковбасюк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, по-друге, факт можливого отримання Позивачем неправомірної вигоди жодними доказами не підтверджується, а при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 не було враховано його стаж служби та попередню бездоганну поведінку і всі фактичні обставини події. Окремо підкреслює на порушенні Відповідачем права Позивача на ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Крім того, на рішення суду першої інстанції представником Позивача адвокатом Солодом Р.В. подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати його та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. На підтвердження своїх доводів зазначає, що Відповідачем не обґрунтовано, а судом залишено поза увагою, що обраний вид дисциплінарного стягнення є непропорційним із вчиненим діянням. Підкреслює, що факту отримання ОСОБА_1 вироком суду, який набрав законної сили, встановлено не було. Наголошує, що накладення на правопорушника адміністративного стягнення за керування транспортним засобом без посвідчення водія спростовує будь-які аргументи про отримання Позивачем неправомірної вигоди. Крім іншого, звертає увагу, що поліцейським було вчинено всі можливі передбачені законодавством дії з метою отримання у водія його посвідчення. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за даною апеляційною скаргою, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.10.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції просить відмовити в її задоволенні. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що відсутність вироку щодо факту отримання неправомірної вигоди не може бути перешкодою для реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що підтверджується позицією Верховного Суду. Підкреслює, що лише сам по собі факт можливого отримання неправомірної вигоди є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Звертає увагу, що до напарниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність у зв`язку з тим, що остання не вжила заходів щодо запобігання та припинення протиправних дій з боку Позивача. Наголошує, що аналіз змісту відібраних у ході службового розслідування пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він брав безпосередню участь в оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , який спілкувався з Позивачем, і саме ОСОБА_1 передавав водію планшет для ознайомлення і підписання, який у подальшому був повернутий ОСОБА_3 із неправомірною вигодою. При цьому, всупереч вимог чинного законодавства Позивач, маючи обґрунтовані підстави вважати отримання від водія пропозиції про надати неправомірну вигоду, не забезпечив негайне повідомлення про вчинення водієм злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Вказує, що вчинення навіть одного дисциплінарного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського і є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Окремо звертає увагу, що право на ознайомлення з матеріалами службового розслідування Позивач реалізував лише 28.11.2018 року, подавши відповідну заяву. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, до суду подали клопотання про розгляд справи письмовому провадженні, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 310 КАС України після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї. Відтак, процесуальний закон на стадії апеляційного розгляду справи не передбачає подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 02.10.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року - у Національній поліції. З 21.08.2017 року Позивач обіймав посаду інспектора роти №8 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції та з 23.11.2018 року - посаду інспектора роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (т. 1 а.с. 33). Пунктом 1 наказу ДПП від 09.11.2018 року №1539 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 256 КУпАП, ст. ст. 265-1, 278, 280 КУпАП, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1 а.с. 8-9). Указаний наказ було реалізовано шляхом видання ДПП наказу від 21.11.2018 року №1091 о/с «По особовому складу», яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 23.11.2018 року (т. 1 а.с. 10). При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказів ДПП від 10.09.2018 року №4155 «Про призначення та проведення службового розслідування» (т. 1 а.с. 125-126) та від 08.10.2018 року №1473 «Про продовження службового розслідування» (т. 1 а.с. 122) проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспекторами роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4 та лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що виразилось у можливому отриманні неправомірної вигоди 22.08.2018 року. За результатами вказаного розслідування 05.11.2018 року складено затверджений начальником Депаратменту патрульної поліції полковником поліції ОСОБА_5 висновок службового розслідування, проведеного з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспекторами роти №5 батальйону №4 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4. та лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що виразилось у можливому отриманні неправомірної вигоди 22.08.2018 року (т. 1 а.с. 112-119). У ході службового розслідування встановлено, що: «22.08.2018 близько 08 год. 50 хв. під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участю гр. ОСОБА_3 на відрізку ділянки в`їзд в м. Гостомель зі сторони м Буча, інспектор роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 ЗОПБ УПП в м. Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1, повідомив ОСОБА_3 , що у зв`язку з порушенням вимог ст. 124 КУпАП він буде вимушений вилучити в останнього посвідчення водія. Однак у разі сплати йому неправомірної вигоди в сумі 1 000 грн. під час оформлення адміністративних матеріалів поліцейський зазначить, що гр. ОСОБА_3 керував транспортним засобом без посвідчення водія, у зв`язку з чим відносно останнього буде складено постанову за порушення вимог ст. 126 КУпАП, однак посвідчення водія влучено не буде, на що ОСОБА_3 погодився. Після оформлення адміністративних матеріалів до ОСОБА_3 знову підійшов лейтенант поліції ОСОБА_1 , який передав останньому папку- планшет, в якому знаходились протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення, вказав, де поставити свій підпис, а також сказав покласти в папку грошові кошти. ОСОБА_3 поклав до папки грошові кошти в сумі 1 000 грн. номіналом 2 купюри по 500 грн., після чого ОСОБА_1 передав останньому посвідчення водія та копію вищевказаної постанови. З метою перевірки відомостей наданих ОСОБА_3 , на місце події було здійснено виїзд співробітників Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки та співробітників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, яким в ході огляду службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_1 було виявлено папку - планшет, яку описував ОСОБА_3 , в якій знаходились грошові кошти в сумі 1 000 грн., двома банкнотами номіналом по 500 грн. Після цього, для збереження доказів протиправної діяльності доступ до вказаного транспортного засобу працівниками КМУ ДВБ НП України було обмежено та викликано на місце події слідчо - оперативну групу Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, після приїзду якої в ході огляду місця події вищевказані грошові кошти в присутності понятих були вилучені, про що було складено відповідний протокол. У ході службового розслідування інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, на посаді - з 27.07.2018, діючі дисциплінарні стягнення відсутні пояснив, що 22.08.2018 в ході спільного відпрацювання працівниками ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП та співробітниками КМУ ДВБ НП України було задокументовано факт отримання неправомірної вигоди екіпажем «Рубін - 1204», а саме інспектором роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 ЗОПБ УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 ЗОПБ УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 . Грошові кошти в сумі 1 000 грн., дві банкноти номіналом по 500 грн. водій поклав в папку-планшет та передав інспекторам в службовий автомобіль марки «Mitsubishi Outlander» н.з. НОМЕР_1 . Далі, для збереження доказів протиправної діяльності доступ до вказаного транспортного засобу працівниками КМУ ДВБ НП України було обмежено та викликано на місце події слідчо - оперативну групу Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, після приїзду якої в ході огляду місця події вищевказані грошові кошти в присутності понятих були вилучені, про що було складено відповідний протокол. У ході службового розслідування старший інспектор ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП майор поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на займаній посаді - з 01.18.2017 року, діючі дисциплінарні стягнення відсутні підтвердив інформацію, викладену в поясненні ОСОБА_6 у повному обсязі. У ході службового розслідування інспектор роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 ЗОПБ УПП в м. Києві ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на займаній посаді - з 01.18.2017 року, діючі дисциплінарні стягнення відсутні пояснив, що 22.08.2018 в складі екіпажу «Рубін-1204» разом із інспектором роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 ЗОПБ УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 отримали виклик від оператора служби « 102» управління інформаційної підтримки та координації поліції « 102» ГУНП про ДТП на відрізку ділянки в`їзд в м. Гостомель зі сторони м Буча. Прибувши на місце події, було виявлено автомобіль марки «ЗАЗ», н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки «Renault MEGANE», н.з. НОМЕР_3 . Відібравши пояснення у водіїв та оцінивши розташування транспортних засобів було прийнято рішення скласти адміністративні матеріали на водія транспортного засобу марки «ЗАЗ», н.з. НОМЕР_2 , яким виявився ОСОБА_3 . Далі, останній повідомив, що посвідчення водія біля нього немає та запропонував інспекторам УПП у м. Києві ДПП вирішити мирно дане питання та почав натякати на грошову винагороду поліцейським, за визнання винним іншого учасника ДТП. ОСОБА_1 одразу повідомив ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, передбачену ст. 369 Кримінального кодексу України. В подальшому, відносно ОСОБА_3 було складено відповідні адміністративні матеріали за порушення вимог ст. 124 та ст. 126 КУпАП. Після оформлення всіх відповідних матеріалів ОСОБА_3 було передано папку-планшет для ознайомлення із матеріалами і засвідчення особистим підписом. Після того, як останній підписав документи та забрав самостійно копії, ОСОБА_1 забрав папку - планшет та попрямував до службового автомобіля для подальшого несення служби, однак, в той момент до поліцейських підійшли невідомі чоловіки, які представились співробітниками ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП та співробітниками КМУ ДВБ НП України та виявили грошові кошти в сумі 1 000 грн. двома банкнотами номіналом по 500 грн. в папці-планшет між бланками протоколів про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_3 нічого підозрілого не помітив, останній поводив себе спокійно, однак запевняє, що вказану суму ОСОБА_3 міг поставити між бланки, в той момент, як ознайомлювався з адміністративними матеріалами.». Згідно висновку службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог що виразився в порушенні вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, ч. 1 ст. 256 КУпАП, ст. ст. 265-1, 278, 280 КУпАП, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до ОСОБА_1 рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 17, 18, 19, 59, 64, 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), ст. ст. 1, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), ст. ст. 256, 265-1, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України), а також ряду підзаконних актів, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на існування у Відповідача об`єктивних причин для притягнення Позивача до відповідальності у вигляді звільнення із служби у поліції. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. За правилами п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону поліцейський, який вчинив протиправне діяння несе дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначають, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Зі змісту ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції За приписами абз. абз. 1, 2, 6, 8 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За правилами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції. Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий висновок щодо застосування наведених вище правових норм сформульовано у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 року у справі №804/2711/17 та від 20.10.2020 року у справі № 340/1502/19. Підстави проведення службового розслідування визначені статтею 14 Дисциплінарного статуту, за якою службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.903.2013 року №230 (яка була чинною станом на час проведення службового розслідування; далі - Інструкція) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення (підпункти 2.2.1 та 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції). Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку (пункт 2.5 Інструкції). Розділ VІІІ Інструкції містить вимоги щодо оформлення матеріалів службового розслідування. Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа РНС скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого. Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Судова колегія погоджується з доводами Апелянтів, що положеннями статті 18 Дисциплінарного статуту встановлені гарантії прав поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, на ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, 08.11.2018 року (вх. №2758вн/41/11/18-2018; т. 1 а.с. 13) ОСОБА_1 звертався до начальника Управління патрульної поліції у місті Києві із рапортом про ознайомлення з матеріалами службового розслідування щодо нього, однак, всупереч наведених вище норм будь-яких доказів реагування на вказане звернення матеріали справи не містять. Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, такі порушення з огляду на те, що рапорт про ознайомлення з матеріалами службового розслідування було подано 08.11.2018 року, у той час як розслідування завершилося 05.11.2018 року, не можуть бути підставою стверджувати про незаконність оскаржуваних наказів з огляду на таке. Вимоги до висновку за результатами службового розслідування та оформлення його результатів викладені у ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту. При цьому, судовою колегією враховується, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів. Надаючи оцінку безпосередньо висновкам службового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, а також положенням законодавства, які стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, судова колегія у розрізі доводів апеляційних скарг та відзиву на них вважає за необхідне зазначити таке. Так, приписи ст. 265 КпАП України містять вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги щодо його підписання усіма учасниками і свідками, обов`язок поліцейського роз`яснити права та обов`язки особі, щодо якої складається протокол, а також наслідки відмови такої особи у підписанні протоколу. Положеннями ст. 265-1 КпАП України регламентовано порядок та умови тимчасового вилучення посвідчення водія, яка також має відсилочну норму до акту Кабінету Міністрів України, який визначає порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, приписи ст. ст. 278 та 280 КпАП України врегульовують питання підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що ні матеріали службового розслідування, ні пояснення Відповідача не містять обґрунтованих пояснень з приводу того, які саме належні заходи повинен був вчинити Позивач щодо встановлення наявності у водія ОСОБА_3 при собі посвідчення водія. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 126 КпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, матеріали справи свідчать, що у ході службового розслідування було встановлено факт складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 за порушення вимог, зокрема, ст. 126 КпАП України. Указані обставини учасниками справи не заперечуються. Відтак, встановивши факт відсутності у водія при собі відповідного посвідчення ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення. Жодних пояснень з приводу того, які саме інші можливі заходи повинен був вчинити ОСОБА_1 з метою встановлення наявності посвідчення водія у ОСОБА_3 при собі, ДПП надано не було. Як вірно зауважив Апелянт, положення чинного законодавства не наділяли останнього правом проводити обшук водія та/або його транспортного засобу з метою виявлення посвідчення водія. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що, як зафіксовано у висновку службового розслідування (т. 1 а.с. 112-119), а також вказано у заяві водія ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 148-149), надання ним неправомірної вигоди саме й мало на меті ухилення від тимчасового вилучення посвідчення водія, у той час як проти притягнення його до відповідальності на підставі ст. 126 КпАП України останній не заперечував. Тобто, за висновками службового розслідування, які підтверджуються матеріалами справи, саме притягнення водія до відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії й було зумовлено тим, що останній намагався уникнути тимчасового вилучення посвідчення водія у порядку ст. 265-1 КпАП України, що, у свою чергу, свідчить про допущення ОСОБА_1 вимог цієї статті кодексу. У розрізі викладеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що, як вірно зауважив Відповідача, всупереч вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, ОСОБА_1 безпідставно передано ОСОБА_3 планшет для ознайомлення з адміністративними матеріалами, а також не проконтрольовано процес підписання таких матеріалів, що, у свою чергу, згідно пояснень Позивача, мало своїм наслідком покладення до планшету під протокол грошових коштів у сумі 1 000,00 грн. Таким чином, зазначена вище подія, що проявилася у вимаганні та отриманні ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статті 1 Дисциплінарного статуту, порушення статті 265-1 КпАП України, ігнорування Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції, Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, Позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що Відповідачем правильно кваліфіковано дії Позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення Позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив Відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.02.2020 року у справі № 260/1118/18. Згідно ч. ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Приписи п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. З урахуванням встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів ДПП в частині, що стосуються ОСОБА_1 . При цьому, колегією суддів враховується, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми стверджувати про порушення скаржником вимог чинного законодавства. Застосування ж дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахування обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі № 807/754/17. Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності. Відсутність обвинувального вироку щодо Позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. На підставі наведеного судова колегія відхиляє доводи Позивача про відсутність вироку у кримінальній справі, як подію, з якою останній пов`язує можливість звільнення його з посади. Аналогічний за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.02.2020 року у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 року у справі № 804/1758/18, від 24.04.2020 року у справі № 0740/957/18 і від 20.10.2020 року у справі № 340/1502/19. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді О.В. Епель І.В. Федотов Повний текст постанови складено « 28» жовтня 2020 року.