Постанова 4855 № 826/3057/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3057/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б. за участю секретаря Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі № 826/3057/17 (розглянуто в письмовому провадженні) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» до відповідача Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Офіс великих платників податків Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 № 0008481405. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства та без врахування всіх обставин, оскільки підприємство має право здійснити оприбуткування виручки впродовж робочої зміни, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту початку роботи реєстратора розрахункових операцій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 14.12.2016 № 0008481405. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Офісом великих платників податків Державної податкової служби (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що за результатами фактичної перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у Книзі обліку розрахункових операцій, у зв`язку з чим позивачу нараховано штраф відповідним податковим повідомленням-рішенням. Представником Офісу великих платників податків Державної податкової служби заявлене клопотання, в якому останній просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537. Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Офіс великих платників податків Державної податкової служби. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги апелянта, з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Представник апелянта (відповідач) підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити у повному обсязі, а саме, рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі наказу від 07.11.2016 № 1820 проведено фактичну перевірку торгівельного центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, пр. Маршала Жукова, 101м. За результатами проведення зазначеної перевірки контролюючим органом складено акт про результати фактичної перевірки від 21.11.2016 № 615/28/10/РРО/32049199, яким встановлено, що позивачем несвоєчасно оприбутковано торгівельну виручку в книгу обліку розрахункових операцій в сумі 147501,57 грн. Контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №

637. На підставі акту перевірки, Офісом великих платників податків ДФС, прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 № 0008481405, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовано суму штрафу у розмірі 737507,85 гривень. Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що не відповідає податковому та валютному законодавству та підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача повністю узгоджуються із ст.5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон № 265/95-ВР), тому відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та відповідальність за порушення п.2.6 Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 застосована протиправно, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасувати. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Згідно із частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (надалі - Положення). Пунктом 2.2 Розділу 2 вказаного Положення встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. За визначенням пункту 1.2 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Пунктом 2.6 Положення передбачено: уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книги). Як встановлено пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. Відповідно до статті 2 Закону України №265/95-ВР фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням. Отже передумовою друку фіскального звітного чеку є робочий режим РРО та проведення на ньому розрахункових операцій, у разі ж якщо РРО на протязі дня не розпочинав свою роботу, фіскальний звітний чек не може бути роздрукований. Також за змістом статті 2 Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (надалі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО. Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години. Колегія суддів зазначає, що положення пункту 9 статті З Закону №265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення співвідносяться між собою та визначають обов`язок суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. Згідно статті 5 вказаного Закону на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. Крім того, дані приписи закону відображені також у пункті 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок №547), що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за № 918/29048, яким визначено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Отже, якщо на момент проведення Z-звіту готівкові кошти, що отримані за проведені розрахункові операції протягом робочого дня/зміни, знаходяться на місці проведення розрахунків, обов`язковості проведення операції «службова видача» немає. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23.07.2016 реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером № 3000092537 розпочав роботу у господарській одиниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" о 10 годин 01 хвилин та працював у робочому режимі до 18 години 34 хвилин. У подальшому, актом технічного стану реєстратора розрахункових операцій від 24.07.2016 № 16_07_67, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСР", підтверджується, що 23.07.2016 на реєстраторі розрахункових операцій Datecs FP-T260 відбувся збій у роботі блоку живлення внаслідок чого не вдалось вчасно роздрукувати Z-звіт № 585 за 23.07.2016. У ході ремонту 24.07.2016 у сервісному центрі був знятий Z-звіт № 585 з даними про обіг коштів за 23.07.2016, який роздрукувався з датою 24.07.2016. Відповідні відмітки також зроблені у книзі обліку розрахункових операцій (стор. 29 том І). Таким чином, колегією суддів встановлено відсутності вини з боку позивача щодо несвоєчасно оприбутковано торгівельну виручку в книгу обліку розрахункових операцій в сумі 147501,57 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 737507,85 грн, оскільки в ході розгляду справи було встановлено відповідність діючому законодавству дій позивача щодо належного оприбуткування готівки до каси підприємства. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року по справі №810/938/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву (запереченню) на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев А. Б. Парінов Повний текст постанови складено 28 жовтня 2020 року.