Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2861/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2861/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі апелянт просить розглядати дану справу за його участі у відкритому судовому засіданні. За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частин 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (справа незначної складності), у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. На підставі викладеного, клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні не підлягає задоволенню. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що позивач має посвідчення із визначенням, що він є особою з інвалідністю 3 групи і має права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Дата видачі посвідчення - 19.09.2019 року. Крім того, позивач має посвідчення, пред`явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Дата видачі - 04.04.2017 року. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався на Урядову гарячу лінію 1545 зі зверненням щодо порушення його прав та соціальних гарантій в сфері житлового забезпечення. 17 грудня 2012 року позивачу від Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України надійшла відповідь № 303/4/27800, в якій відповідачем зазначено про те, що листами Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України від 18.10.2019 року № 303/4/2311, від 20.11.2019 року № 303/4/2554 та від 05.12.2019 року № 303/4/2688, а також під час прийому громадян з особистих питань, який проводив заступник Міністра оборони України 28.11.2019 року, позивачу було надано роз`яснення щодо порядку забезпечення житловими приміщеннями або виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби в запас або відставку, у тому числі і учасникам бойових дій, особам з інвалідністю. Крім того, зазначено про те, що всі звернення позивача були опрацьовані у відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Також зазначено про те, що звернення позивача, яке надійшло на Урядову гарячу лінію 1545, № ЗА-9764811 від 07.10.2019 року було опрацьовано відповідачем протягом 12 днів та надано відповідь від 18.10.2019 року № 303/4/2311, а звернення позивача, яке надійшло на Урядову гарячу лінію 1545, № ЗА-9853442 від 01.11.2019 року, було опрацьовано відповідачем протягом 16 днів та надано відповідь від 20.11.2019 року № 303/4/2311 З огляду на зазначене у відповіді, відповідачем повідомлено позивача про те, що порушень щодо розгляду звернень позивача не вбачається. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. У даному випадку звернення позивача сформовано 02.12.2019 та відповідь надана, як вже зазначалося, 17.12.2019, а відтак судом не вбачається підстав для висновку про порушення строку надання відповіді. Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" (далі також - Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ст. 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. У свою чергу, відповідно до положень ст.ст. 14 - 16 Закону України «Про звернення громадян» звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто. Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, визначено порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також порядок контролю за його дотриманням визначений. Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції керівники органів військового управління, командири військових частин особисто розглядають звернення і в першу чергу приймають Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни, інвалідів - учасників антитерористичної операції (далі - АТО), жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня". Відповідно до п. 8 зазначеної Інструкції у разі відсутності Міністра оборони України особистий прийом громадян проводять уповноважені ним посадові особи. Міністр оборони України здійснює прийом громадян з питань його компетенції. Відтак, з наведеного та положень ст. 22 Закону України "Про звернення громадян" вбачається, що: відповідне звернення (питання, що ставиться), яке подається до певного органу (ставиться перед певним органом) має відноситись до компетенції цього органу; особистий прийом пов`язаний із розглядом звернення; у разі відсутності Міністра оборони України особистий прийом може бути проведений уповноваженою особою. У даному випадку, аналізуючи зміст всіх вищезгаданих звернень позивача, який відтворений позивачем у заяві від 02.12.2019 року, в тому числі останньої заяви (від 02.12.2019), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони по суті зводиться до необхідності надання позивачу юридичної консультації та необхідності підтвердження правильності саме його розуміння змісту профільного НПА та порядку його застосування, тобто необхідності надання позивачу того бачення питання, яке саме він бажає. При цьому, з тривалого листування також вбачається, що спір та звернення до суду пов`язані із різним сприйняттям та розумінням порядку застосування учасниками листування профільного НПА (п. 18 розділу 6 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями). З матеріалів справи взагалі не вбачається, що позивач вживав заходи щодо постановки на облік та вирішення своїх житлових прав, тобто не вбачається звернень щодо конкретних питань (обліку, переміщення в обліку), весь цей час позивач листувався з приводу змісту НПА. З листування та, зокрема, із звернення від 02.12.2019 вбачається, що позивач по суті просив притягти до відповідальності певних посадових осіб за їх позицію, засновану на власному розумінні змісту НПА та за невідповідність вказаної позиції - позиції позивача, що не може бути предметом примусу відносно вказаних осіб з боку адміністративного суду. Як вже зазначалося, за таких обставин позивач не був позбавлений права звернутися до відповідного суду відповідної юрисдикції з питань реалізації своїх житлових прав у випадку їх порушення. Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2019 року позивач був прийнятий на особистому прийомі в МО України заступником Міністра оборони України, що не заперечується позивачем, яким розглядалося одне із аналогічних звернень позивача, що не спростовується позивачем, та де позивачу було роз`яснено відповідні положення вищезгаданої Інструкції, що вбачається з листування учасників листування та не спростовується позивачем, тобто було забезпечено розгляд звернення позивача з приводу поставлених ним питань, що надалі по суті повторювались, а відтак суд вважає виконаними вимоги Закону відносно розгляду звернень осіб з інвалідністю внаслідок війни. Враховуючи те, що з листування вбачається надання позивачу відповідей в обсягах та на питання, що достатні для розуміння іншої сторони, позиції сторони з приводу поставлених питань, вбачається, що відносно звернення від 02.12.2019 року у відповідача взагалі були відсутні підстави для розгляду та надання відповіді на питання, які до цього вже неодноразово ставились та на які вже надавались відповіді. Більш того, слід зазначити, що з Положення про Міністерство оборони України від 26 листопада 2014 року № 671 не вбачається належності до компетенції МО України надання юридичних консультацій та роз`яснень з питань застосування тих чи інших НПА, на чому власне наполягає позивач, а відтак вбачається правомірним розгляд одним з перших осіб Головного КЕУ окремих питань із звернень позивача із житлових питань, що відповідає вимогам п. 5 розділу 2 Інструкції № 735 та приписам Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, яке затверджене наказом МО України від 03.07.2013 року №

448. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для визнання діяльності МО України щодо розгляду звернення позивача від 02.12.2019 року протиправною. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Єгорова Н.М.