Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2902/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2902/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кравця О.О. судді Домусчі С. Д. судді за участю секретаряКоваля М.П. Юрчак М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФІМ-ТРАНС на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року по справі № 420/2902/20, прийнятого у складі судді Танцюри К.О., за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІМ-ТРАНС» про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: 06 квітня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «ФІМ-ТРАНС» та просило стягнути податкову заборгованість у розмірі 6 002 910,66 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року задоволено клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області від 16.07.2020р. про залишення позову без розгляду та відповідно залишено без розгляду зазначений адміністративний позов. 27 липня 2020 року до суду від представника ТОВ ФІМ-ТРАНС надійшла заява про винесення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 20 000,00 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року, відповідач подав апеляційну скаргу, та просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України, зокрема, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Дії позивача, на думку представника відповідача, з подання позову були очевидно неправильними, оскільки позивач у позові висунув до суду вимогу про надання дозволу на стягнення донарахованих податкових зобов`язань, які свідомо для позивача не набули статусу узгоджених через триваючу процедуру судового оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень. Апелянт також зазначав, що оскільки станом на дату подання позову у справі №826/24815/15 судовий розгляд не завершився, остаточного судового рішення не прийнято, то процедура оскарження спірних податкових повідомлень-рішень продовжується, а заявлений позов є передчасним. Так, відповідні податкові повідомлення-рішення, на які посилається позивач, винесено ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, а відповідачем по справі №826/24815/15, у межах якої оскаржуються вказані рішення, є ГУ ДФС у місті Києві, та викладене свідчить про те, що ГУ ДПС в Одеській області не наділено правом звертатись із даним позовом до суду. Окрім того, апелянт вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Окружного адміністративного суду м. Києва, і станом на дату подання позову остаточне рішення в адміністративній справі №826/24815/15 не прийнято, а ухвалою Верховного Суду 02.12.2019р. відкрито касаційне провадження та витребувано справу №826/24815/15 в суді першої інстанції. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року розгляд справи призначено на 28 жовтня 2020 року о 15:00 у режимі відеоконференції. Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Частинами 1-4 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. При цьому, ч.8 ст.139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Частиною 10 ст.139 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи. Представник відповідача, вважаючи дії позивача очевидно неправильними звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат, посилаючись, зокрема, на те, що станом на дату подання позову ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 02.12.2019р. відкрито касаційне провадження. З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019р. по справі №826/24815/15 задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві; скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІМ-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишено без задоволення. Отже, зазначене рішення набрало законної сили 22 жовтня 2019 року. Крім того, апеляційний суд враховує, що в силу положень п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тобто, оскільки станом на дату звернення ГУ ДПС в Одеській області з даним позовом, судове рішення по справі № 826/24815/15 набрало законної сили, суд вважає, що посилання представника відповідача про неправильність дій під час звернення до суду із цим позовом є безпідставним. Крім того, апеляційний суд зауважує, що у матеріалах справи також відсутні докази зловживань процесуальними правами з боку податкового органу, у розумінні ч.8 ст.139 КАС України. Апеляційний суд вважає, що судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених в ухвалі суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми процесуального права, ухвалу прийнято повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийняте та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні. Апеляційний суд, доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування ухвали суду 1-ої інстанції, встановлених ст.320 КАС України, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду 1-ої інстанції належить залишити без змін. Підстави для зміни розподілу судових витрат в порядку ст139 КАС України - відсутні. Керуючись ст. 3,5,12,19,21,308,311,312,315,316,321,322,325 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФІМ-ТРАНС залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів. Повне судове рішення складене та підписане 29.10.2020 року. Головуючий суддя О.О. Кравець Суддя С.Д. Домусчі Суддя М.П. Коваль