Постанова Київський апеляційний суд № 755/2704/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/2704/20 Провадження № 22-ц/824/8699/2020 ПОСТАНОВА Іменем України 19 жовтня 2020 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Гуля В.В., Сержанюка А.С. розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту. В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту. 20 лютого 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалось на порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали. Просило ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у визначений судом строк зазначені в ухвалі суду від 20 лютого 2020 року недоліки не усунув і вимоги цієї ухвали не виконав. Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Не зважаючи на доводи апеляційної скарги, як вбачається з ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року, якою позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було залишено без руху, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху були зазначені конкретні недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Згідно з даною ухвалою, позивач у встановлений судом процесуальний строк повинен був усунути такі недоліки позовної заяви: вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви , якщо такі здійснювалися, надати підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, , надати докази наявні у позивача на підтвердження позовних вимог, надати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі , або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору (п. 5,6,7,10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ч.4 ст. 177 ЦПК України). Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. За змістом вказаних норм закону, повернення позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про усунення недоліків можливе лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилася від виконання вказаних у ній вимог. Як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної ухвали суду першої інстанції Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» отримало 02 квітня 2020 року (а.с. 11), разом з тим у визначені судом строки, з урахуванням строку на поштове пересилання, позивач з заявою про усунення недоліків не звернувся. Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно встановив, що позивач був обізнаний щодо необхідності усунення недоліків позовної заяви у відповідності до особисто отриманої ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, тому прийшов до обґрунтованого, всупереч твердженням апелянта висновку про наявність правових підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви особі, яка її подала, оскільки в установлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуті. Крім того, суд правильно звернув увагу апелянта, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України). Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. Оскільки Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» до суду першої інстанції з заявою щодо повного або часткового усунення недоліки позовної заяви або з запереченнями на них не звернувся, його доводи та обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних вище висновків суду першої інстанції. Таким чином, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. керуючись ч. 13 ст. 7 , п. 1. ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381- 384 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Є.М. Суханова Судді: В.В. Гуль А.С. Сержанюк