Постанова Харківський апеляційний суд № 638/8423/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/8423/20 Суддя суду 1 інстанції: Цвіра Д.М. Провадження № 33/818/1138/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2020, - в с т а н о в и в: Згідно цієї постанови ОСОБА_1 , 1986 року народження, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 425 грн. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 420, 40 грн. Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 04.05.2020 р. Голова Правління ОСББ «ЧЕРЕМУШКИ-2017» ОСОБА_1 , за місцем своєї роботи по АДРЕСА_1 , порушив вимоги ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: надав неповну інформацію, на адвокатський запит від 23.04.2020 року адвоката Баранова Т.О., отриманий ним 27.04.2020 року, чим порушив професійні права адвоката ОСОБА_2 на своєчасне та повне отримання інформації необхідної для надання правової допомоги клієнту та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.212-3 КУпАП. Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з відсутністю належних доказів, які б підвереджували склад адміністративного правопорушення. Сторони судового засідання належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. 22.10.2020 захисник ОСОБА_1 адвокат Пацурковська О.М. подала клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Верховному Суді України хоча напередодні, ця справа вже переносилась за клопотанням того ж захисника. Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Таким чином апеляційний суд вважає такі дії позицією захисту направленою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення. Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, районний суд послався на те, що він порушив вимоги ч.5 ст.212-3 КУпАП, оскільки надав неповну відповідь на адвокатський запит від 23.04.2020. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, до якої притягується ОСОБА_1 , передбачена за несвоєчасне або неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". В ч.5 ст.212-3 КУпАП зазначено, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" -тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте ОСОБА_1 , як Голова правління ОСББ «Черемушки-2017» діє лише в межах повноважень, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту, а тому не міг володіти всією інформацією, яка запитувалась у 46 пунктах адвокатського запиту від 23.04.2020 тож не міг її надати у повному обсязі. Тим більше, ОСОБА_1 неодноразово надавались відповіді на інші адвокатські запити того ж ОСОБА_2 . До аналогічного висновку прийшов Східний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 21.07.2020 по справі №922/3812/19, вказавши, що не всю інформацією, яка була запитувана позивачем (представник Позивача адвокат Баранов Т.О.), (відповідач ОСББ «Черемушки-2017») має надати на виконання умов чинного законодавства. З огляду на вищенаведене, рішення судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, не може бути визнане законним та обґрунтованим, оскільки наявні у справі докази, поза розумним сумнівом, не давали суду підстав для висновку про наявність в його діях складу зазначеного правопорушення, а оцінка, яку суддя надала цим доказам, не ґрунтується на вимогах, передбачених ст.252 КУпАП. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи викладене, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п.7 ст.247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП. п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.212-3 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко