Постанова 4815 № 562/1659/20

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2020 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справу розглянуто за його відсутності, що тягне за собою обов`язкове скасування постанови, незалежно від наявності або відсутності його вини. На даний час діюча редакція КУпАП не містить передбаченої відповідальності за ст. 130 КУпАП саме для водіїв авто - як і на момент оформлення протоколу. Йому не було роз`яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. До того ж, його не відсторонили від керування транспортним засобом, а дозволили їхати далі. Просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з"явився. Він був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення. Його неявка не перешкоджає судовому розгляду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 03 липня 2020 року о 11:11 годині у м. Здолбунів по вул. Стефановича водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Renault" з державними номерними знаками « НОМЕР_1 » з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширення зіниць очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», за що передбачена відпвоідальність. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 093015 від 03.07.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2020 року, відеозаписами з боді-камер поліцейських, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення. Жодних доводів та заперечень, які б спростовували вищенаведені обставини, апеляційна скарга не містить. Покликання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, що тягне за собою скасування постанови не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Із матеріалів справи встановлено, що апелянту було відомо про наявність судового провадження стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, судові повістки про виклик до суду на 20 липня 2020 року та 26 серпня 2020 року направлялися на поштову адресу ОСОБА_1 , але останні повернуті до суду з відмітками про повернення «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не була скасована, а навпаки - посилена. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17 червня 2020 року, передбачено низку змін, якими, зокрема, виключено ст. 286-1 КК України "Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" та повернуто колишню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність. Таким чином, підстави для закриття провадження у справі, на підставі п. 6 ч.1 ст. 247 КУпАП, відсутні. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду С.С. Шимків