Постанова 4815 № 569/15792/20

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2020 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Шулюк І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого викладачем з хореографії в Гощанській школі мистецтв до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ні Конституцією України, положення якої мають найвищу юридичну силу, ні Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", відповідно до якого прийнято Постанову №211 зі змінами та доповненнями, ні в будь-якому іншому законі України не передбачена пряма заборона щодо перебування людини в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту. Конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану. Правовий режим воєнного або надзвичайного стану на території України не запроваджено. Вважає, що Постанова № 211, зі змінами та доповненнями, є підзаконним актом Кабінету Міністрів України, а тому введення прямої заборони щодо обмеження перебування людини в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту прямо суперечить імперативним нормам Конституції України. При цьому, покликається на правову позицію викладену Конституційним Судом України в рішенні 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року у справі № 1-14/2020(230/20). ______________________________________________________________________________ Справа № 569/15792/20 Суддя в суді І інстанції - Бердій М.А. Провадження № 33/4815/705/20 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С. Просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність. Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановляє: установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. У подальшому дію карантину було продовжено на підставі ряду постанов Кабінету Міністрів України. Згідно п.п.1 п.10 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19 спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» №641 від 22 липня 2020 року (дія якої була продовжена до 31 жовтня 2020 року постановою КМУ №760 від 26 серпня 2020 року), на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального характеру, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Судом встановлено, що 17 вересня 2020 року о 20 год. 45 хв. в м. Рівне, в якому установлений жовтий рівень епідеміологічної небезпеки, по вул. Степова, 16, у супермаркеті «АТБ» ОСОБА_1 порушив правила щодо карантину людей, а саме перебував без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлені самостійно, чим порушив підпункт 1 пункту 10 Постанови КМУ №647 від 22.07.2020 року. На зауваження охоронця супермаркету «АТБ» - ОСОБА_2 одягти захисну маску ОСОБА_1 не реагував. З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що такі дії вчиняються ОСОБА_1 не вперше та носять систематичний характер. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно гігієнічних, санітарно протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Диспозиція ст.44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно посилатись до конкретних правил і норм, які регулюють відносини щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. На час вчинення ОСОБА_1 правопорушення дія карантину, відповідних заходів та обмежень встановлених, зокрема, п.п. 1 п.10 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених проти епідеміологічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19 спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» №641 від 22 липня 2020 року - відмінена не була. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №108871 від 17 вересня 2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також наявними в матеріалах справи відеозаписами. Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраниими у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доводи апеляційної скарги зводяться до особистої незгоди із встановленими в Україні карантинними обмеженнями та ґрунтуються на власному тлумаченні нормативних актів законодавства, тому числі тих, яким встановлені такі обмеження. Рішенням Конституційного Суду України, на яке покликається ОСОБА_1 , встановлені карантинні заходи неконституційними не визнавались, оскільки дане рішення стосується встановленого граничного розміру заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, передбачене у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ст. 44-3 КУпАП, як штраф, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність та несуть загрозу для здоров`я і життя людей. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Підстави для скасування постанови суду відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44-3, 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 28 жовтня 2020 року. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.