Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/23182/18

Провадження № 33/4820/17/20 Справа № 686/23182/18 Головуючий в 1-й інстанції Данькова С. О. Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2020 року м. Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судових засідань Філіпчук О.В., Цугель А.О., Яхієвої М.А., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Сурника С.М., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Загуровського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому апеляційну скаргу захисника Сурника Сергія Миколайовича на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 16 вересня 2019 року, - в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого в Хмельницькому ШБУ-56, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрито. За постановою суду, 20 вересня 2018 року близько 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 , керуючи екскаватором-навантажувачем, марки «JCD3CX», номерний знак НОМЕР_1 (належність т.з. - ПП «Аграрна компанія 2004»), по а/д «М-12» 242-й км + 500 метрів у напрямку до м.Хмельницького, здійснюючи маневр повороту праворуч із крайньої лівої смуги руху, не впевнився у його безпечності для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем, марки «TOYOTA HILUX», номерний знак НОМЕР_2 (належність т.з. - ОСОБА_3 ), який під керуванням ОСОБА_2 рухався позаду у правій крайній смузі руху. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Захисник Сурник С.М., в поданій апеляційній скарзі, просить з метою забезпечення всестороннього, об`єктивного, неупередженого та повного з`ясування обставин у справі призначити додаткову комплексну судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, виконання якої доручити експертам Хмельницького НДЕКЦ МВС України. Зазначає перелік питань, які слід поставити на розгляд експертизи, та просить прийняти рішення, яким скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2019 року та визнати невинним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції, при призначені первинної експертизи, врахував лише докази та дані по справі, надані ОСОБА_2 та його представником, у постанові про призначення експертизи вказані лише питання, які просив поставити представник ОСОБА_2 , експертам зазначено лише ті вихідні дані, які надав представник потерпілого Загуровський О.В. Суд першої інстанції в постанові про призначення не зазначив, що перед місцем ДТП були встановлені та діяли дорожні знаки: -1.37. - дорожні роботи, 3.29 - обмеження максимальної швидкості (70 км), 7.1.1. відстань від знака до початку небезпечної ділянки, місця запровадження відповідного обмеження або певного об`єкта, місця, розташованого попереду за ходом руху (150 м); -1.5.2. - звуження дороги з правого боку, 3.25 - обгін заборонено, 3.29 - обмеження максимальної швидкості (50 км), 7.2.1. - зона дії (1 км); -Дорожній знак 1.4.2. (рух ліворуч, так званий шеврон) з напрямку м.Волочиськ, в напрямку м.Хмельницький, який був встановлений (та зафіксований при оформлені ДТП на фото працівниками поліції) в зоні дії (а саме перед місцем зіткнення транспортних засобів) дорожньо-транспортної пригоди, які попереджували про виконання дорожніх робіт транспортним засобом ОСОБА_1 та той факт, що ДТП мало місце в зоні дії цих знаків. Факт виконання дорожніх робіт підтверджується поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були присутні, на момент ДТП, на автодорозі та виконували роботи, про виклик яких заявляв ОСОБА_1 в суді першої інстанції, але вказане клопотання було судом проігнороване. Наявність зазначених дорожніх знаків підтверджується листами ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56» (ст.25-28, ст.42-86), Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (ст.89-91), та фото пошкоджень автомобіля «TOYOTA HILUX» номерний знак НОМЕР_2 на місці ДТП, яке було надано адвокатом Загуровським О.В. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції неодноразово заявлялись клопотання про призначення експертизи (ст.35, ст.100), але, в їх задоволенні, було відмовлено. Крім того, невірно зазначена ширина проїжджої частини правої смуги (на якій сталось ДТП). Суттєвим є те, що клопотання адвоката Загуровського О.В. про призначення судової експертизи (ст.86-87, ст.109-110) не містить підпису останнього, але, на підставі цього клопотання, постановою суду від 22.03.2019 року призначено зазначену експертизу. Матеріали справи були направленні на експертизу на три місяці пізніше від дати винесення постанови суду першої інстанції і є грубим порушенням Захисник Сурник С.М. звертає увагу і на те, що судом першої інстанції, в постанові від 16.09.2019 року, зазначено, що розгляд справи відбувся за участі адвоката Сорокопуда А.О., але останній не приймав участі у цій справі. Судом першої інстанції в рішенні зазначено, що вина ОСОБА_1 підтверджується показами представника УПП в Хмельницькій області та наданими представником поліції доказами, але останній повідомив, що в його обов`язки не входить обстеження та фіксування дорожніх знаків, які поширюють свою дію на місце ДТП, та в наданих ним відеоматеріалах видно лише місце ДТП, а дорожніх знаків, які діяли в радіусі ДТП працівниками поліції не досліджувались, що свідчить про неналежну оцінку доказів судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправомірного рішення. Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Загуровський О.В. подав заперечення на апеляційну скаргу Сурника С.М. , в якій просить відмовити у задоволенні клопотання захисника Сурника С.М. про призначення апеляційним судом додаткової, зазначеної, експертизи, а апеляційну скаргу адвоката Сурника С.М. залишити без задоволення, постанову першої інстанції - без змін. Вказує, що з наведеними у апеляційній скарзі адвоката Сурника С.М. аргументами не можна погодитися, оскільки вони є надуманими, суперечать фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, якими повністю підтверджується вина ОСОБА_1 . Так, в постанові суду першої інстанції наведений зміст пояснень ОСОБА_1 , якими повністю підтверджується його вина, при тому, що він своєї вини у даній дорожньо-транспортній пригоді не визнав. Доказами, які підтверджують вину ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, фотографії з місця події, висновок судової експертизи, яку було призначено під час судового розгляду, тощо. При призначені зазначеної експертизи, на думку Загуровського О.В. , судом були враховані всі обставини та докази цієї події, а докази які надалися ОСОБА_1 (листи ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56»), є лише стандартними визначеннями при проведенні ремонтних робіт доріг і не мають жодного впливу на результати проведеної експертизи. Крім того, твердження апелянта про наявність дорожніх знаків, на ділянці, поблизу скоєння ДТП та надану ним схему, спростовано показами працівника поліції ОСОБА_8 та іншими документами, які є в справі, тому не повинні братися до уваги судом. Із наданих фотознімків неможливо ідентифікувати ділянку дороги, на якій були встановлені зображені дорожні знаки, коли саме вони були там встановлені та сфотографовані, та зображені дорожні знаки на фото не відповідають тим знакам, які зображені на схемі №1. На решті фотознімків, які за клопотанням ОСОБА_1 суд першої інстанції долучив до матеріалів справи, вбачається, що усі вони були відзняті на місці вчинення ДТП 20.09.2018 року і на них не видно жодних дорожніх знак, які містяться на фото 1-3, зроблених ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56» Також у протоколі серії БД №232550, складеному на ОСОБА_1 , зазначено, що місцем його роботи є Хмельницьке ШБУ-56, а тому, ця дорожньо-будівельна організація є зацікавленою у результатах вирішення даної справи та виправдання ОСОБА_1 , і всі надані цієї організацією документи є сумнівними з точки зору їх належності та достовірності. Захисник Загуровський О.В. звертає увагу на те, що пояснення ОСОБА_1 , надані під час розгляду справи в суді першої інстанції були надуманими, в частині зазначення моменту зіткнення, та не були наданні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, тому судом першої інстанції не враховані при призначенні експертизи. На думку представника Загуровського О.В. обставини, які викладені працівником поліції ОСОБА_8 у протоколі про адміністративне правопорушення, повністю знайшли своє підтвердження відповідними доказами, які були ретельно дослідженні місцевим судом, а тому постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню і не має підстав для призначення по справі додаткової комплексної експертизи. Заслухавши ОСОБА_1 та захисника Сурника С.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення потерпілого та його представника - в її заперечення, свідків, експерта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Сурника С.М. - задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Так, згідно статті 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Допитаний судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 вини у вчиненні цього правопорушення не визнав, проте не заперечував, що у вказаний час та місці, працюючи в ШБУ 56, керував екскаватором-навантажувачем, перевозив водостійкі лотки з узбіччя дороги на площадку та рухався по автодорозі «М-12» 242-й км + 500 метрів, у напрямку до м. Хмельницького. Бачив, що позаду, по його смузі руху, за 700-800м., виїхав з повороту, зі сторони Волочиська, автомобіль, який рухався в сторону Хмельницького, на великій швидкості. Видимість було доброю. Їдучи по краю своєї смуги руху, включив лівий поворот, оскільки потрібно було зробити маневр повороту направо, під кутом 90°, минути шеврон і їхати на узбіччя. Коли минув шеврон, включив правий поворот і став повертати на праве узбіччя. В дзеркало заднього виду, за 2м., вдруге побачив, що позаду екскаватора, на великій швидкості, їде той же автомобіль, який поїхав на обгін його транспортного засобу з правої сторони, тому він змушений був різко зупинити екскаватор. Розраховував, що вказаний автомобіль об`їде екскаватор з лівої сторони. У тому місці, де відбулось зіткнення транспортних засобів, було 2 смуги для руху, одна в напрямку м. Хмельницького, друга в зворотньому, дорожні знаки були встановлені з протилежної сторони дороги. Вважає, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винен водій автомобіля «TOYOTA HILUX». Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні цього правопорушення, його вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом першої та апеляційної інстанції доказів. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як убачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, серія БД №232550 від 20.09.2018 року, 20.09.2018 року о 08 год. 40 хв., на автомобільній дорозі «М-12», 242-й км +500 метрів, в сторону м.Хмельницького, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «JCD3CX», номерний знак НОМЕР_1 , при повороті праворуч із крайньої лівої смуги, створив перешкоду для руху «TOYOTA HILUX», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду нього в правій крайній смузі, чим допустив зіткнення між транспортними засобами. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.6 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Із показань потерпілого ОСОБА_2 слідує, що він, у вказаний день та час, керуючи автомобілем «TOYOTA HILUX», номерний знак НОМЕР_2 , і рухаючись в сторону м.Хмельницького, зі сторони м.Тернополя, їдучи по своїй полосі руху, зі швидкістю 60-80 км./год., виїжджаючи із повороту, приблизно за 100м. побачив розгалуження смуг руху, трактора в лівій смузі, та, не змінюючи траєкторію руху, продовжив рух у крайній правій полосі. Після чого, за 30м., він побачив, що трактор різко змінив напрямок руху у смугу, по якій рухався його автомобіль, тобто став поперек дороги в сторону узбіччя, перекриваючи, тим самим йому рух. Він почав гальмувати та змінювати напрямок руху у правий бік на узбіччя, щоб уникнути зіткнення, але трактор продовжував рух, далі в бік узбіччя, близько 2м., до зіткнення трактор зупинився, але даної відстані не було достатньо для його уникнення, і його автомобіль «TOYOTA HILUX» зіткнувся з трактором ( зачепивши ковш трактора) та з`їхав у кювет. Зазначає, що у місці, де відбулось зіткнення дорожніх знаків не було. Шеврон поставили, за його ініціативи, після ДТП. Інформація на схемі місця ДТП відповідає обстановці ДТП. Перед зіткненням, застосовував гальмування, гальмівний шлях не пам`ятає. Вважає, що мав перевагу в русі, оскільки його автомобіль їхав у своїй полосі руху. Вказані показання потерпілого ОСОБА_2 підтвердили в своїх поясненнях свідки ОСОБА_5 (а.с.3), та ОСОБА_4 (а.с.4), в тому числі і в суді апеляційної інстанції, зокрема, ОСОБА_4 вказав, що саме ОСОБА_1 здійснював рух екскаватора ближче до середини дороги (до лівого краю), чим змусив автомобіль «TOYOTA HILUX» оминути його по правій стороні дороги, але уникнути зіткнення не вдалося. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_9 , Служба автомобільних доріг є власником цієї дороги, уклала договір підряду із ШБУ-56 на виконання дорожніх робіт. Була погоджена схема таких робіт, на вказаній ділянці, і видавався ордер. За ділянкою, де сталась дорожньо-транспортна пригода був закріплений провідний інженер ОСОБА_10 , за дорожні знаки нічого не може сказати. ОСОБА_1 надавали схему організації дорожнього руху. Свідок ОСОБА_10 показав, що працював в зоні дії ДТП, але самої дорожньо-транспортної пригоди не бачив. На цій ділянці дороги ремонті роботи проводились з травня по листопад 2018 року. Перед місцем ДТП, за кілька сотень метрів, за Гвардійським перехрестям, були встановлені дорожні знаки: 1.37-дорожні роботи; 3.29- обмеження швидкості; табличка-зона дії. На протилежній стороні дороги, також, були встановлені ці знаки. Він був на місці ДТП, там є 2 смуги для руху в кожному напрямку і 2 смуги перехідно-швидкісні. Схема організації дорожнього руху є загальною, може змінюватись безпосередньо на ділянці виконання робіт. Шеврон-це інформаційний знак. Якщо проводяться роботи, знаки встановлює підрядна організація. На цій ділянці проводились роботи із заміни бар`єрного огородження. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 він виїжджав на місце ДТП. Водій екскаватора ОСОБА_1 пояснив, що у вказаному місці, здійснював поворот праворуч, з крайньої лівої смуги, з метою проведення ремонтних робіт на узбіччі. В зоні видимості 150м., в одну і в другу сторону, жодних дорожніх знаків не було, не звертали уваги чи дальше дорожні знаки встановлені. Якби були дорожні знаки в зоні видимості 150-200 м., їх би обов`язково відобразили в схемі ДТП. На момент огляду місця ДТП шеврон був за межами проїзної частини. Чи його хто переміщав невідомо. Знаки 1.37 і 3.29 мають попереджувальний зміст. ОСОБА_1 добровільно давав пояснення, думав, що автомобіль Тоуота об`їде його транспортний засіб з лівої сторони. Коли поліцейські приїхали на місце ДТП, екскаватор стояв поперек дороги. Згідно п.10.6 ПДР, водій, який повертав праворуч, не з правого положення, повинен був переконатись, що не створить перешкоди автомобілю, який рухався в крайній правій полосі. Якщо водій екскаватора побачив автомобіль, який швидко рухався по крайній правій смузі руху, він повинен був надати йому перевагу в русі. Дивлячись в дзеркало заднього виду, ОСОБА_1 не міг визначити з якою швидкістю рухався автомобіль Тоуота. Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що в зоні видимості ДТП, дорожніх знаків не було, тому їх не зафіксували на схемі місця ДТП. Шеврона не було на проїзній частині, тому його не зафіксували на схемі. Перед початком зміни напрямку руху, водій ОСОБА_1 повинен був переконатись, що не буде створювати перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху. Об`єктивно винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується даними: схеми місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2); фотозображень із місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.12-15, 45-66, 69-85); висновку експерта від 27.06.2019 року №10.1/10.4-0207:19 (а.с.123-129), відповідно до яких в заданій дорожній ситуації водій екскаватора-навантажувача ІСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 9.2 (б), 9.4, 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №2. Оскільки в заданій дорожній ситуації водій екскаватора-навантажувача JСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 завчасно ввімкнув відповідний сигнал покажчика повороту та при виконанні маневру правого повороту не з відповідного крайнього положення не надав переваги в русі попутному автомобілю Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 , то відповідно, можна дійти до висновку, що дії водія екскаватора-навантажувача JСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам пп. 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху України, зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №

2. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.3, 12.6 (г) Правил дорожнього руху України [9]. Якщо в заданій дорожній ситуації водій автомобіля Тоуоtа Ніluх ОСОБА_2 рухався зі швидкістю, яка не перевищувала величину 90 км/год, та з моменту об`єктивного виявлення небезпеки для свого руху своєчасно почав вживати заходи для зменшення швидкості та зупинки свого автомобіля, то відповідно, його дії могли не суперечити вимогам пп. 12.3, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху України [9], зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №

3. Покази водія автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , в частині того, що швидкість руху керованого ним автомобіля, перед застосуванням гальмування та зіткненням, була 60-80 км/год., можуть бути спроможними з технічної точки зору (див. дослідницьку частину висновку до запитання № 4). Покази водія автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , в частині того, що коли він рухався своїм автомобілем зі швидкістю 60-80 км/год. у напрямку м. Хмельницького, то на його смугу, за 30 м., раптово виїхав поперек екскаватор-навантажувач .ІСВЗСХ д.н. НОМЕР_1 та, у зв`язку із цим, він застосував екстрене гальмування, можуть бути спроможними з технічної точки зору (див. дослідницьку частину висновку до запитання № 5). В заданій дорожній ситуації дії водія екскаватора-навантажувача ІСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали (див. дослідницьку частину висновку до запитання № 6) вимогам п.10.6 Правил дорожнього руху України [9], зміст якого викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №

2. В заданій дорожній ситуації під час виконання водієм екскаватора- навантажувача ІСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 маневру повороту праворуч, не з відповідного крайнього положення на проїзній частині, а з лівої смуги руху, при дотриманні вимог п.10.6 Правил дорожнього руху України [9], зміст якого викладено в дослідницькій частині висновку до запитання № 2, в частині не створення небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 . В заданій дорожній ситуації не встановлена невідповідність дій водія автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 технічним вимогам Правил дорожнього руху [9], зміст яких викладено вище, тому запитання про те: «чи звільнявся від обов`язку виконання технічних вимог п. 10.6 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 за умови, якщо експертизою буде встановлено невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам цих Правил», експертним шляхом не вирішувалося. Оскільки в заданій дорожній ситуації не встановлена невідповідність дій водія автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 технічним вимогам Правил дорожнього руху [9], зміст яких викладено вище, тому запитання про те: «чи звільнявся від обов`язку виконання технічних вимог п. 10.6 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 за умови, якщо експертизою буде встановлено невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам цих Правил», експертним шляхом не вирішувалося. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ОСОБА_2 не мав (див.дослідницьку частину висновку до запитання №9) технічної можливості уникнути зіткнення з екскаватором-навантажувачом .ІСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 , шляхом своєчасного застосування гальмування і зупинки автомобіля Тоуоtа Ніluх д.н. НОМЕР_2 до лінії руху (місця зіткнення) екскаватора-навантажувача JСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки, заданого в вихідних даних, при заданих швидкостях руху 60 - 80 км/год. При заданих обставинах з технічної точки зору до виникнення даної пригоди призвели дії водія екскаватора-навантажувача ІСВЗСХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам пп. 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху України [9], зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №2. Вказаний висновок експертизи, даючи роз`яснення, підтримав в суді апеляційної інстанції експерт Грига Р.М . Твердження апелянта про винність у цій дорожньо-транспортній пригоді потерпілого ОСОБА_2 суд обґрунтовано відхилив, так як саме порушення ОСОБА_1 п.10.6 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали. Відповідно до приписів п.10.6 Правил дорожнього руху, якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб. За змістом п.10.4 ПДР перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом, водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині-і попутним транспортним засобам. Системний аналіз, вказаних норм, дає підстави апеляційному суду для висновку, що водій, який виконує такий маневр, відповідає за можливі наслідки:створення аварійної ситуації або вчинення дорожньо-транспортної події. Користуючись допомогою інших осіб для створення безпечних умов дорожнього руху, водій повинен проінструктурувати їх і узгодити спільні сигнали. Розпочинати такий поворот необхідно лише переконавшись, що іншим водіям цей маневр зрозумілий і вони прийняли відповідні заходи до попередження ДТП. Висновок суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення ним Правил дорожнього руху, зокрема п.10.6 що спричинило пошкодження транспортних засобів, є обгрунтованим, прийнятим в результаті всебічного, повного, об`єктивного дослідження усіх обставин справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Пояснення потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди узгоджуються з схемою дорожньо-транспортної пригоди, підписаної всіма її учасниками без застережень. Не спростовуються вони і показаннями ОСОБА_1 , який в суді першої інстанції та апеляційної інстанції не заперечував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з причин того, що екскаватор, під його керуванням , у вказаному місці, здійснював маневр повороту праворуч, з крайньої лівої смуги, чим створив перешкоду для руху автомобілю Тоуота. Він не погоджується лише з тим, що саме його дії не відповідали ПДР і знаходяться в причинному зв`язку з наслідками, що настали, оскільки вважає, що керований ним транспортний засіб мав перевагу в русі, з викладених вище обставин. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення, схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, характер та локалізація пошкоджень, які мали автомобілі після дорожньо-транспортної пригоди та які зазначені в схемі дорожньо-транспортної пригоди, в сукупності з поясненнями водія ОСОБА_1 , та водія ОСОБА_2 , свідків, свідчать про недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.6 Правил дорожнього руху України. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що матеріали справи не містять, а в апеляційній скарзі не наведено беззаперечних доказів на підтвердження того факту, що дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а також наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. А тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 вини та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є безпідставними. Доводи апеляційної скарги захисника Сурника С.М., та його пояснення і пояснення ОСОБА_1 , в суді апеляційної інстанції, про те, що судом першої інстанції не було враховано, що перед місцем ДТП були встановлені та діяли дорожні знаки, які надавали перевагу в русі водію екскаватора ОСОБА_1 , і суд, при призначенні експертизи, безпідставно не вказав про ці обставини, спростовується поясненнями свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_2 та й самого ОСОБА_1 , який пояснив, що в місці ДТП, дорожні знаки були встановлені з протилежної сторони. Свідок ОСОБА_10 , зокрема, підтвердив, що перед місцем ДТП, за кілька сотень метрів, за Гвардійським перехрестям, були встановлені лише дорожні знаки: 1.37-дорожні роботи; 3.29- обмеження швидкості; табличка-зона дії, заборонних знаків не було, а тому у суду не було підстав зазначати в постанові про наявність, в місці ДТП, дорожніх знаків: -1.37. - дорожні роботи, 3.29 - обмеження максимальної швидкості (70 км), 7.1.1. відстань від знака до початку небезпечної ділянки, місця запровадження відповідного обмеження або певного об`єкта, місця, розташованого попереду за ходом руху (150 м); -1.5.2. - звуження дороги з правого боку, 3.25 - обгін заборонено, 3.29 - обмеження максимальної швидкості (50 км), 7.2.1. - зона дії (1 км); -Дорожній знак 1.4.2. (рух ліворуч, так званий шеврон) з напрямку м.Волочиськ, в напрямку м.Хмельницький, який був встановлений (та зафіксований при оформлені ДТП на фото працівниками поліції) в зоні дії (а саме перед місцем зіткнення транспортних засобів) дорожньо-транспортної пригоди, які попереджували про виконання дорожніх робіт транспортним засобом ОСОБА_1 та той факт, що ДТП мало місце в зоні дії цих знаків, на що є посилання в апеляційній скарзі. Апелянт, також, зазначає, що ОСОБА_1 , в суді першої інстанції, неодноразово, заявлялись клопотання про призначення експертизи, які суд відхиляв, проте такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки рішення про призначення експертизи приймається судом та суд вирішує які питання необхідно дослідити експерту. Як убачається з постанови суду про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 22 березня 2019 року, на вирішення експертизи, судом ставились питання, які надали як ОСОБА_1 , так і представник Загуровський О.В . Факт виконання дорожніх робіт, на що є посилання в апеляційній скарзі, не заперечується учасниками апеляційного розгляду. Посилання захисту на те, що наявність дорожніх знаків підтверджується листами ПрАТ «Хмельницьке ШБУ №56», Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області не вказує на те, що саме в місці ДТП були попереджувальні та заборонні знаки, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_2 та й сам ОСОБА_1 . Твердження апеляційної скарги про невірне зазначення ширини проїжджої частини правої смуги не впливає на висновок суду про порушення саме водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, які є в причинному зв`язку з наслідками, що настали. Представник Загуровський О.В. підтримував клопотання про призначення вказаної експертизи усно, тому відсутність його підпису на письмовому клопотанні не було підставою для його відхилення. Направлення матеріалів справи на експертизу, із запізненням, на що є посилання апелянта, не є підставою для скасування судового рішення, як і інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі. Сукупність, вказаних об`єктивних даних дали суду першої інстанції підстави зробити вірний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та звільнення його від адміністративної відповідальності за спливом строків, передбачених ст.38 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и л а: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Сурника С.М. - без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.