Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7296/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7296/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, - В С Т А Н О В И В: 03 серпня 2020 року о 17 год. 29 хв. до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача згідно рішення заявника від 03.08.2020 року. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, справу направити для продовження розгляду. Апелянт обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу наголошував, що податковим органом при поданні заяви до суду були дотримані всі норми та процедури передбачені чинним законодавством України. Так, апелянт зазначив, що обставинами, що зумовлюють звернення до суду у даному випадку є рішення керівника Головного управління ДПС в Одеській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, яке прийняте 03 серпня 2020 року о 16.00 годині та саме з цього моменту, податковий орган має право звернутися до суду з заявою. А тому вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України. Так, частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України). Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України). Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. Також, пунктом 2 розділу ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №632 передбачено, що обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.07.2020 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято наказ №3026 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 31.07.2020 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснено вихід за фактичним адресом господарських одиниць ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . Уповноваженій особі ФОП ОСОБА_1 31.07.2020 року були пред`явлені для ознайомлення під розписку наказ № 3026 від 22.07.2020 року, направлення на перевірку № 1157 від 22.07.2020 року, № 1158 від 22.07.2020 року. Уповноважена особа ФОП ОСОБА_1 відмовився від підписання направлень на проведення фактичної перевірки та отримання наказу, про що, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено Акт №423 від 31.07.2020 року про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з недопуском посадових осіб платника податків до проведення перевірки. Як правильно зазначено судом першої інстанції в даному випадку обставиною, яка зумовила звернення позивача до суду, є відмова ФОП ОСОБА_1 від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що підтверджується відповідним актом від 31.07.2020 року в 16.00 годин. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі №560/1976/19. За таких обставин, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до ч.2 ст.283 КАС України, є 03 серпня 2020 року 16.00 годин включно. Разом з тим, із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ГУ ДПС в Одеській області звернулося 03 серпня 2020 року щ 17 годин 29 хвилин, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.283 КАС України. Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, враховуючи пропуск заявником строку звернення із заявою, встановлений ч.2 ст.283 КАС України, та неможливість поновлення такого строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків без розгляду. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243; 308; 311; 312; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Ступакова І.Г.