Ухвала КГС ВС № 183з-20

УХВАЛА 21 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 183з-20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненка В.П., Пількова K.M., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю. розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 183з-20 за заявою Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову до подання позовної заяви до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"; Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України про заборону вчиняти певні дії,- ВСТАНОВИВ: 31.01.2020 до Господарського суду Харківської області від КП "Обласний інформаційно-технічний центр" (далі - КП "ОІТЦ") надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "ОГС "Харківгаз") вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання КП "ОІТЦ", які є невід`ємною частиною заяви - приєднання від 01.10.2017 № 09420W9B62ST107 до умов типового договору розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них. Ухвалою Господарський суд Харківської області від 03.02.2020 у справі № 183з-20 (суддя - Хотенець П.В.) заяву (від 31.01.2020 вх. № 183) КП "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено; заборонено АТ "ОГС "Харківгаз" вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання КП "Обласний інформаційно-технічний центр", які є невід`ємною частиною заяви - приєднання від 01.10.2017 № 09420W9B62ST107 до умов типового договору розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них. Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на ст. ст. 6, 25 Закону України "Про теплопостачання", згідно яких державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; теплопостачальні, організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів, з урахуванням ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до якої комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, а також постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 886, якою затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання, відповідно до пункту 2 якої, метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 183з-20 (колегія суддів: Білецька А.М. - головуючий, Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.02.2020 у справі № 183з-20 задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.02.2020 у справі № 183з-20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви КП "Обласний інформаційно-технічний центр" про забезпечення позову. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю достатніх підстав для забезпечення позову та наявністю порушення ч. 11 ст. 137 ГПК України. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, вказав на те, що місцевим господарським судом не надано оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та наявності зв`язку між обраними заявником заходом до забезпечення позову і предметом позову, який заявник повинен пред`явити протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, не з`ясовано узгодженості предмета позову із заходами забезпечення позову, та зробив висновок про те, що суд першої інстанції, не з`ясувавши узгодженості предмета позову, з яким заявник мав намір звернутись до суду, і заходів до забезпечення позову, що полягають у забороні Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр", які є невід`ємною частиною заяви - приєднання № 09420W9B62ST107 від 01.10.2017 до умов типового договору розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них, до подання позовної заяви, вжив заходи до забезпечення позову, які є фактично тотожними визначеному заявником предмету позову, з яким він мав звернутися до господарського суду. При цьому, приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції свої висновки обґрунтовував посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, КП "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 183з-20, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.02.2020 - залишити в силі. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги КП "Обласний інформаційно-технічний центр" зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою приписи п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; положення ст. ст. 6, 25 Закону України "Про теплопостачання"; п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок газу"; пунктів 2, 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 886 "Про затвердження Методики визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання" та вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 921-р "Деякі питання опалювального періоду 2019/2020 року". Крім того, заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (ст.ст. 5, 73, 74, 77, п. 11 ст. 137, ст. 236, 269 ГПК України), а також залишення поза увагою практики Європейського суду з прав людини. КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у касаційній скарзі доводить, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 18.12.2019 у справі № 925/1069/19. У свою чергу, на думку КП "Обласний інформаційно-технічний центр", посилання суду апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення на правову позицію Верховного Суду у справах № 922/2928/17 та № 922/599/19 є необґрунтованим, оскільки у цих справах заява про забезпечення подана після пред`явлення позову до суду та відкриття провадження у справі з визначеним предметом та підставами позову. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у справі № 183з-20 визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. - головуючий (доповідач), Бенедисюк І.М., Колос І.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.05.2020. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 183з-20 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи. У зв`язку з відпусткою судді Колос І.Б. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Обласний інформаційно-технічний центр" у справі № 183з-20 визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 справу № 183з-20 разом із касаційною скаргою КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України у зв`язку з тим, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П., вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 521з-18 та від 18.12.2019 у справі № 925/1069/19 у подібних правовідносинах. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 183з-20 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткача І.В., Селіваненка В.П., Пількова K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.07.2020. У зв`язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 183з-20 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Ткача І.В., Селіваненка В.П., Пількова K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Львова Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.08.2020. Ухвалою суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 183з-20 прийнято касаційну скаргу КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 183з-20 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи № 183з-20 за касаційною скаргою КП "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На час прийняття об`єднаною палатою судового рішення, у зв`язку з перебуванням судді Катеринчук Л.Й. у відпустці, перебуванням судді Ткача І.В. на лікарняному та виходом судді Баранця О.М. із відпустки, Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3049/19 визначено суддю-доповідача: Ткаченко Н.Г. та суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненко В.П., Пільков K.M., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.10.2020. Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи об`єднаною палатою з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Згідно з ч.4 ст. 303 ГПК України питання, про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу. У справі, що розглядається, спірним є питання щодо наявності/відсутності підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання в опалювальний період за заявою про забезпечення позову, поданою до пред`явлення позову. Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Колегія суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П., передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, послалась на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 521з-18 за заявою Головного територіального управління юстиції у Харківській області про забезпечення позову, в якій заявник просив суд до пред`явлення відповідного позову заборонити ПАТ "Харківгаз" вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об`єктів (структурних підрозділів) Управління до вирішення основного позову по суті) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність та співрозмірність вжитих заходів забезпечення позову (заборона ПАТ "Харківгаз" вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об`єктів споживача) заявленим позовним вимогам, оскільки припинення газопостачання на об`єкти Управління ставить під загрозу нормальне функціонування структурних підрозділів цього державного органу, може призвести до зупинення їх діяльності та пов`язане з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. Більше того, у випадку відключення об`єктів Управління від газопостачання та подальшого задоволення поданого позову судом, унеможливиться ефективний захист порушених прав цього державного органу, поновлення його порушених прав та інтересів. Аналогічна позиція щодо можливості задоволення заяви про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви в порядку ст. ст. 136-139 ГПК України наведена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 925/1069/19. При цьому, у справі № 925/1069/19 Касаційний господарський суд відхилив доводи скаржника про те, що ухвалою, яка оскаржується, було заборонено ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на ПАТ "Азот", що за своїм змістом є тотожним заявленим в майбутньому позовним вимогам ПАТ "Азот" до ПАТ "Черкасигаз", що вбачається з поданої заявником позовної заяви. Разом з тим, Касаційний господарський суд у справі № 925/1069/19 погодився з судом апеляційної інстанції, що виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, тобто за відсутності у суду першої інстанції можливості дослідити саму позовну заяву та викладені у ній матеріально-правові вимоги, останній правомірно виходив саме з того, що ПАТ "Азот" має намір у подальшому звернутися з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження його дій щодо направлення повідомлення про припинення газопостачання". Водночас, колегія суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П., вбачаючи необхідність відступити від висновків, викладених у наведених вище постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 521з-18 та від 18.12.2019 у справі № 925/1069/19, послалася на правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19. Так, Касаційний господарський суд у постанові від 05.08.2019 у справі № 922/599/19 погодився з апеляційним судом про відсутність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Крім того, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування того, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді зобов`язання ПАТ "Харківгаз" утриматись від дій з припинення, обмеження розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання КП "Обласний інформаційно-технічний центр" може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення". У постанові від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду скасував ухвалені судові рішення, якими було вжито заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони ПАТ "Харківміськгаз" до вирішення цієї справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" шляхом зобов`язання утриматись від них та відновити газопостачання товариства позивача, та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому, Касаційний господарський суд у справі № 922/2928/17 виходив з того, що: - господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті; - суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши узгодженості предмета позову і заходів до забезпечення позову, що полягають у зобов`язанні ПАТ "Харківміськгаз" утриматись від дій з припинення, обмеження газопостачання та відновлення газопостачання товариства позивача до вирішення справи по суті, вжив заходи до забезпечення позову, які є фактично тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до прийняття рішення по суті; - місцевим господарським судом не наведено в судовій ухвалі обґрунтування того, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді зобов`язання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" утриматись від дій з припинення, обмеження газопостачання та відновлення газопостачання позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення; - зобов`язуючи відповідача утриматись від дій з припинення, обмеження газопостачання та відновити газопостачання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" суд фактично задовольняє одну з позовних вимог без вирішення спору по суті. Разом з тим, специфікою спірної ситуації у справі, що була передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду, є те, що КП "Обласний інформаційно-технічний центр" звернулося до господарського суду з заявою про забезпечення позову саме до подання позовної заяви, можливість чого прямо визначена ч.2 ст.136 ГПК України. Аналогічно і у справах № 521з-18 та № 925/1069/19, від правових висновків у яких вважає за необхідне відступити відповідна колегія суддів, позивач звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви відповідно до ч.2 ст.136 ГПК України. Водночас, у справах №922/2928/17 та №922/599/19, на правову позицію в яких послалась колегія суддів передаючи справу на розгляд об`єднаної палати, заява про забезпечення позову була подана після пред`явлення позову до суду та відкриття провадження у справі з визначеним предметом та підставами позову, а відтак, суд першої інстанції мав можливість дослідити саму позовну заяву і викладені у ній матеріально-правові вимоги та належним чином з`ясувати їх тотожнісь з заходами забезпечення позову, про які просить заявник. За наведених обставин вбачається, що постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду, відповідною колегією суддів не було наведено належних мотивів, з яких необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 521з-18 та від 18.12.2019 у справі № 925/1069/19. Так, наведена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 183з-20 мотивація стосується застосування заходів забезпечення позовів у справах, коли заява про забезпечення позову була подана після пред`явлення позову до суду та відкриття провадження у справі з визначеним предметом та підставами позову, тобто за інших фактичних обставин, з урахуванням яких суди прийняли відповідні рішення, відтак, наведена мотивація не підтверджує необхідності у відступленні від правових висновків Верховного Суду в інших справах - № 521з-18 та № 925/1069/19. У рішенні від 27 вересня 1990 року в справі «Коссі проти Сполученого Королівства» (Cossey v. the United Kingdom, заява № 10843/84, пункт 35) ЄСПЛ зазначив, що, хоча він формально не зв`язаний своїми попередніми рішеннями, відступ від них може бути, наприклад, виправданий з метою забезпечення того, що тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) відображає соціальні зміни та відповідає умовам сьогодення. У рішенні від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom, заява № 27238/95, пункт 70) ЄСПЛ також наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Оскільки Конвенція є передусім та в основному системою захисту прав людини, ЄСПЛ має стежити за змінами умов у державі-відповідачі та в інших договірних державах і реагувати, зокрема, на будь-який консенсус між ними як на досягнуті стандарти, до яких слід прагнути. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. З огляду на зазначене, на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 183з-20 передане питання, яке може бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду. Таким чином, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ч.2 ст. 302 ГПК України, для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, а відтак, справа № 183з-20 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 підлягає поверненню відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду. Керуючись ст. ст. 234, 235, 301, 302, 303 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ: Справу № 183з-20 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г. Судді- Селіваненко В.П. Пільков К.М. Дроботова Т.Б. Булгакова І.В. Баранець О.М. Львов Б.Ю.