Постанова 4873 № 910/5030/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" жовтня 2020 р. Справа№ 910/5030/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Дикунської С.Я. Чорногуза М.Г. секретар судового засідання: Бендюг І.В. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 05.10.2020, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 ( повний текст складено 20.07.2020) у справі № 910/5030/20 ( суддя Сівакова В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Каскад-Імпекс» до Київської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.02.2004, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.02.2004. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі рішення Київської міської ради № 497/657 від 19.02.2004 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано за № 91-600225 від 12.03.2024 у книзі записів державної реєстрації договорів. Умовами договору встановлено, що позивач зобов`язаний виконувати встановлені цим договором обмеження та використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, а саме - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу. Станом на 17.11.2016 позивачем завершено забудову земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:88:146:0006 та завершено її використання за цільовим призначенням, що підтверджується актом готовності до експлуатації об`єкта будівництва від 28.10.2016 та сертифікатом серії ІУ № 165163221034 від 17.11.2016, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта. 17.11.2016 позивачем укладено з ТОВ «ЖБК «Управдом» договір № 17/11/16-З, відповідно до якого позивачем передано останньому житлово-фінансовий комплекс для утримання та експлуатаційного обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.11.2016. В подальшому загальними зборами ОСББ «Хоффманнхауз» від 08.06.2019 прийнято рішення, яким визначено 01.08.2019 датою припинення строку дії договорів із ТОВ «ЖБК «Управдом». Враховуючи те, що позивач починаючи з 17.11.2016 не проводить забудову земельної ділянки та не використовує її за цільовим призначенням, позивач звернувся до відповідача та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки № 98 від 19.02.2004. Департаментом земельної ділянки в/о КМР (КМДА) повідомлено позивача листом № 05716-5044 від 10.03.2020, що дострокове розірвання договору можливе при виникненні відповідного права на земельну ділянку у власників нерухомого майна. Відповідачем відповіді на лист позивача не надано. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2002 у справі №910/5030/20 позов задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки, який 19.02.2004 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад- Імпекс» та Київською міською радою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.03.2004 за № 91-6-00225, предметом оренди за яким є земельна ділянка загальною площею 2303 кв. м за кадастровим номером 8000000000:88:146:0006. За рішенням суду присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» 2 102, 00 грн витрат по сплаті судового збору. За висновками суду першої інстанції, наявні в матеріалах справи документи, а саме акти передачі об`єктів будівництва з балансу позивача на баланс інших осіб (ТОВ «ЖБК «Управдом») свідчать про припинення орендарем використання орендованої земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу та неможливість використання її позивачем, тобто припинення використання земельної ділянки за метою, визначною при укладенні спірного договору, у зв`язку з чим наявні підстави для розірвання спірного договору оренди. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові у повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що надані позивачем докази не свідчать про припинення права користування земельною ділянкою, також не підтверджують фактичного права припинення користування орендарем орендованою земельною ділянкою, враховуючи розміщення на ній об`єкта нерухомості, замовником будівництва якого є орендар (позивач), та відсутність доказів передачі збудованого об`єкта іншому власнику. Так, на думку відповідача наданий позивачем сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкту серії ІУ №165163221034 від 17.11.2016 лише засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, так само як і договір, укладений з ТОВ «ЖБК «Управдом» та акт приймання-передачі, також не підтверджують фактичного припинення користування позивачем орендованою земельною,враховуючи, що відсутні докази повного переходу права власності на житловий та нежитловий фонд. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивачем подано відзив, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Каскад-Імпекс» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради - без задоволення. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що починаючи з 17.11.2016 він не проводить забудову спірної земельної ділянки та не використовує її через завершення будівництва об`єкту, а починаючи з 17.11.2016 позивач у жодний інший спосіб не використовує земельну ділянку, не обслуговує та не володіє збудованими ним об`єктами. Так, за доводами ТОВ «Торгово-промислова компанія «Каскад-Імпекс», будівництво об`єкту на спірній земельній ділянці завершилось 28.10.2016, що підтверджується відповідним сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об`єкта від 17.11.2016. Після цього земля почала використовуватися під комплексне обслуговування вже побудованого багатоповерхового житлового будинку, тобто має місце зміна фактичного землекористувача, що підтверджується актами приймання-передачі житлового комплексу для утримання та експлуатаційного обслуговування від 17.11.2016, за якими житловий комплекс для здійснення його подальшого обслуговування був переданий позивачем на обслуговування ТОВ «ЖБК «Управдом», а в подальшому загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» прийнято рішення (оформлене протоколом №1) яким визначено 01.08.2019 датою припинення строку дії договорів із ТОВ «ЖБК «Управдом» як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території і 08.06.2019 ТОВ «ЖБК «Управдом» передано до ОСББ «Хоффманнхауз» житловий будинок за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Златоустівська, 34, про що 30.07.2019 складено акт приймання-передачі житлового будинку. Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, 29.05.2003 Київською міською радою прийнято рішення № 497/657 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу на перетині вул. Павлівської та вул. Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва», яким: - Затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу на перетині вул. Павлівської та вул. Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва. - Передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс», за умови виконання п. 3 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,28 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу на перетині вул. Павлівської та вул. Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови. На виконання вказаного рішення 19.02.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), підповідно до п. 1.1 якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 25 (двадцять п`ять) років земельну ділянку, визначену цим договором. Об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - на перетині вул. Павлівська та вул. Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва; - розмір - 2302 кв. м; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу; - кадастровий номер - 8000000000:88:146:0006. Даний договір 19.02.2004 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №

99. Також договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.03.2004 за № 91-06-00225 у книзі записів державної реєстрації договорів. Згідно з п. 1.3 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Згідно акту приймання-передачі від 12.03.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за адресою: на перетині вул. Павлівська та вул. Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва, загальною площею 2303 кв. м, кадастровий номер - 8000000000:88:146:0006. Як свідчать матеріали справи та зазначає позивач, будівництво об`єкту на спірній земельній ділянці завершилося, що підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації від 28.10.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, та згідно якого об`єкт будівництва - «Будівництво житлово-офісного комплексу на перетині вулиць Павлівська та Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва» вважається закінченим будівництвом та готовим до експлуатації. У подальшому на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 28.10.2016 позивачем було отримано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкту серії ІУ № 165163221034 від 17.11.2016, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Тобто, станом на 17.11.2016 позивачем завершено забудову земельної ділянки площею 2303 кв. м га за кадастровим номером 8000000000:88:146:0006. Як встановлено судом першої інстанції, позивач, як замовник, на підставі договору № 19/11/16-Б на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування офісно-житлового комплексу на перетині вулиць Павлівська та Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва, укладеного 17.11.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» (виконавець за договором), відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за дорученням власників квартир (інвесторів) передав, а виконавець прийняв для утримання та експлуатаційного обслуговування житлові будинки з прибудинковими територіями та усіма внутрішньобудинковими мережами (в т.ч електропостачання, водопостачання, каналізації, центрального опалення, теплопостачання, газопостачання тощо) у складі житлово-офісного комплексу, що розташований на перетині вулиць Павлівська та Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва згідно актів приймання - передачі. Факт передачі житлово-офісного комплексу на перетині вулиць Павлівська та Златоустівської у Шевченківському районі м. Києва в управління та експлуатаційне обслуговування ТОВ «ЖБК «Управдом» підтверджується наявними в матеріалах справи копією відповідного акту приймання-передачі житлово-офісного комплексу для утримання та експлуатаційного обслуговування від 17.11.2016. 08.06.2019 Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» прийнято рішення (оформлене протоколом № 1), яким визначено 01.08.2019 датою припинення строку дії договорів із ТОВ «ЖБК «Управдом» як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Так, на підставі протоколу № 1 Загальних зборів ОСББ «Хоффманнхауз» від 08.06.2019, ТОВ «ЖБК «Управдом» передано до ОСББ «Хоффманнхауз» житловий будинок за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська, 34, про що 30.07.2019 складено акт приймання-передачі житлового будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська,

34. За доводами позивача, починаючи з 28.10.2016 позивач не проводить забудову земельної ділянки площею 2303 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:88:146:0006) та не використовує її через завершення будівництва об`єкту, а починаючи з 17.11.2016 позивач у жодний інший спосіб не використовує земельну ділянку, не обслуговує та не володіє збудованими ним об`єктами. З огляду на викладені обставини, ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» звернулось до Київської міської ради із заявою № 11-02/20-1 від 11.02.2020 про дострокове припинення договору у зв`язку із введенням об`єкту до експлуатації та передання побудованого будинку на баланс обслуговуючій організації для управління, експлуатації та обслуговування об`єкту. Листом № 05716-5044 від 10.03.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено, що дострокове розірвання договору оренди за згодою сторін можливе при виникненні відповідного права на земельну ділянку у нових власників розташованої на земельній ділянці нерухомості. Разом з тим, доказів надіслання вказаного листа позивачу третьою особою на подано. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що після завершення будівництва на спірній земельній ділянці та отримання акту готовності об`єкта до експлуатації від 28.10.2016, сертифікату від 17.11.2016, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, а також передачі збудованих об`єктів для обслуговування експлуатуючій організації ТОВ «ЖБК «Управдом», позивач припинив використання орендованої земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового комплексу, що свідчить про наявність правових підстав для припинення спірного договору оренди в судовому порядку у зв`язку з закінченням будівництва на підставі частини 2 статті 19 Закону України «Про оренду землі» та добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою згідно статті 141 Земельного кодексу України. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Так, згідно п. 1.1 укладеного між сторонами договору визначено цільове призначення спірної земельної ділянки для будівництва, експлуатація та обслуговування офісно-житлового комплексу. Згідно ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього. За змістом частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Судом встановлено, що строк дії спірного договору оренди - до 12.03.2029 (п. 1.1. договору). Відповідно до пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Як підтверджено матеріалами справи, 28.10.2016 позивач повністю завершив будівництво на спірній земельній ділянці відповідно до містобудівної та проектної документації, що підтверджується сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та його готовності до експлуатації. Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчила відповідність закінчених будівництвом об`єктів проектній документації та підтвердила їх готовність до експлуатації. Судом першої інстанції також встановлено, що 17.11.2016 позивач передав збудовані об`єкти житлово-офісного комплексу для обслуговування експлуатуючій організації - Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», що підтверджується відповідним актом приймання-передачі житлово-офісного комплексу для утримання та експлуатаційного обслуговування. В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» передало до Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» житловий будинок за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська, 34, про що 30.07.2019 складено акт приймання-передачі житлового будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Златоустівська,

34. Зазначені обставини підтверджують факти завершення будівництва та передачі збудованих об`єктів на обслуговування балансоутримувачу. Згідно статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, іншою особою, а також в інших випадках, передбачених законом. В свою чергу умовами пункту 7.3 договору передбачена можливість припинення договору шляхом розірвання цього договору за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею. При цьому, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про оренду землі» після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі. Аналіз норм частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 19 Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку про те, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об`єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку, у тому числі в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця (аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постанові від 12.06.2018 у справі № 910/18941/17 та у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/10752/19). В той же час, як зазначено Верховним Судом у постанові від 27.03.2019 у справі № 925/315/18, сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону та ці події, як правило, не співпадають в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного Кодексу України. Відтак, наявні в матеріалах справи документи, а саме акти передачі об`єктів будівництва з балансу позивача на баланс інших осіб (ТОВ «ЖБК «Управдом») свідчать про припинення орендарем використання орендованої земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу та неможливість використання її позивачем. В свою чергу добросовісність ТОВ «ТПК «Каскад-Імпекс» як орендаря в правовідносинах, що виникли у зв`язку з перебуванням у строковому платному користуванні спірної земельної ділянки, зокрема, в частині сплати орендної плати та використання земельної ділянки за цільовим призначенням, не оспорена відповідачем. При цьому, відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або розривається з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. У зв`язку з цим договір підлягає розірванню з моменту набрання рішенням законної сили. З огляду на викладене, а також те, що підставами розірвання договору є завершення будівництва житлово-офісного комплексу, введення об`єкту будівництва в експлуатацію та передача його на баланс інших осіб, тобто припинення використання земельної ділянки за метою, визначною при укладенні спірного договору, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для розірвання спірного договору оренди. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Каскад-Імпекс». Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків. Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/5030/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/5030/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/5030/20 залишити без змін. Матеріали справи № 910/5030/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено: 26.10.2020. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді С.Я. Дикунська М.Г. Чорногуз