Ухвала КАС ВС № 320/4591/19

УХВАЛА 27 жовтня 2020 року м. Київ справа № 320/4591/19 адміністративне провадження № К/9901/25576/20 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі №320/4591/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Київській області), Департаменту організаційної роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Київській області), Департаменту організаційної роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області "Про накладення дисциплінарного стягнення" №309-"О" від 09 квітня 2019 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кругляка Ігоря Володимировича; - вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості про ОСОБА_1 як особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області "Про накладення дисциплінарного стягнення" №309-"О" від 09 квітня 2019 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Броварського управління Головного управління ДФС у Київській області - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Кругляка Ігоря Володимировича; - зобов`язано Департамент організації роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 як особи, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить суд рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року - скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. У випадку посилання скаржником на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок зазначено. Посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанції були застосовані норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 19 липня 2018 року у справі №813/894/16. Суд відхиляє дане посилання, оскільки скаржником всупереч пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України не зазначено в касаційній скарзі норму права, яку застосували суди першої та апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржником не обґрунтовано наявності підстав для відкриття касаційного провадження, визначених цим пунктом, а лише зазначено вищевказану постанову, оскільки у ній надається оцінка однорідним відносинам з підстав порушення вимог антикорупційного законодавства України. А відтак, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі наявність підстав для відкриття касаційного провадження, визначених цим пунктом, а лише обмежився зазначенням вищевказаної постанови. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі №320/4591/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Київській області), Департаменту організаційної роботи із запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В.Е. Мацедонська