Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/2160/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2160/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс Михайло Богданович Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 27 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з наступними позовними вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.03.2020 №025750002931 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати відповідача зарахувати період роботи з 01.12.1986 по 28.12.2015 за професією маляра по фарбуванню автомобілів до пільгового стажу за Списком № 2; - зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, з дня звернення за пенсією та виплатити недоотриману суму пенсії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.03.2020 № 025750002931, про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 26.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні суду. У задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання відповідача зарахувати період роботи позивача з 01.12.1986 року по 28.12.2015 року за професією "маляр по фарбуванню автомобілів 3-го розряду" до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд відмовив. Також судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги позивача щодо зобов"язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, з дня звернення за пенсією та виплатити недоотриману суму пенсії. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким: - змінити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року; - зобов"язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 01.12.1986 року по 28.12.2015 року за професією "маляр по фарбуванню автомобілів 3-го розряду" до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - зобов"язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, з 26 лютого 2020 року (дня звернення за пенсією) та виплатити недоотриману суму пенсії; - стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1261,20 грн., сплачений за подання апеляційної скарги; - виключити з резолютивної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року абзаци третій, четвертий та п"ятий; - в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлено всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Відповідач зазначив, що взяти до уваги надану позивачем уточнюючу довідку від 27.02.2020 № 27 про пільговий характер роботи в ПрАТ «Вінниччина - Авто» неможливо, у зв`язку із невідповідністю періодів трудової діяльності записам у трудовій книжці; невідповідність займаної професії чинним на період роботи Спискам; відсутністю відомостей про клас небезпеки шкідливих речовин, з якими працював позивач. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав. Судом встановлено, що 26.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До вказаної заяви позивачем надано документи щодо підтвердження права на пенсію на пільгових умовах. Рішенням відповідача від 04.03.2020 № 025750002931 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком №

2. Зокрема, для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.12.1986 по 30.03.2015 законні підстави відсутні, з огляду на невідповідність посади, за якою працював позивач згідно записів у трудовій книжці та уточнюючій довідці чинним на період роботи Спискам; неналежне оформлення пільгової довідки - відсутні чинні на період роботи особи Списки; відсутність відомостей про черговість атестації робочих місць; відсутність додатку до наказу про атестацію, проведену згідно наказу від 19.05.2005; невідповідність професії, працівникам якої підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно наказу від 31.03.2010 чинним на період роботи Спискам. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача 01.04.2015 по 05.04.2015 законних підстав також немає, з огляду на відсутність відповідного періоду в уточнюючій довідці про пільговий характер роботи; невідповідність посади, за якою працював позивач згідно записів у трудовій книжці чинним на період роботи Спискам; невідповідність професії, працівникам якої підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно наказу від 31.03.2010 чинним на період роботи Спискам. Зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 06.04.2015 по 28.12.2015 також неможливо, з огляду на невідповідність посади, за якою працював позивач згідно записів у трудовій книжці та уточнюючій довідці. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутній необхідний для призначення пільгової пенсії стаж роботи зі шкідливими умовами праці за Списком № 2, внаслідок чого було прийнято рішення від 04.03.2020 № 025750002931 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах. Не погоджуючись із рішенням відповідача від 04.03.2020 № 025750002931, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 04.03.2020 № 025750002931 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. Разом з тим, оскільки у матеріалах пенсійної справи відсутні документи, які б підтверджували пільговий стаж роботи позивача у період з 01.04.2015 по 05.04.2015, суд зауважив, що позбавлений можливості перевірити дотримання всіх умов, визначених законом для прийняття у цій частині позитивного рішення в користь позивача. Тому суд дійшов висновку, що відповідача слід зобов`язати повторно розглянути заяву від 26.02.2020 із урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, про наявність підстав для врахування періодів роботи з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 до стажу роботи позивача, що дає право на призначення бажаної для нього пенсії за віком на пільгових умовах. При прийнятті рішення, судом першої інстанції враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справі № 520/15025/16-а. Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, частково погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду та даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, вважає за необхідне зауважити наступне. Так, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу незарахування позивачу періоду з 01.12.1986 по 28.12.2015 пільгового стажу на посаді маляра по фарбуванню автомобілів з метою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

2. Необхідно зауважити, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян». Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Також Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни у п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» та викладено їх в такій редакції: Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Так, згідно вимог ст. 62 Закону від 05.11.91 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Як вбачається з копії трудової книжки позивача, у спірний період з 01.12.1986 по 21.06.1988 ОСОБА_1 працював малярем по фарбуванню автомобілів 1 розряду, з 21.06.1988 по 28.12.2015 працював малярем по фарбуванню автомобілів 3 розряду. Як вірно встановлено судом першої інстанції, посада маляра включена до Списку № 2, що дає право на пільгову пенсію, за умови виконання певних робіт, зокрема із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. Проте, з трудової книжки неможливо встановити чи виконував позивач роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, а саме чи був зайнятий на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. Пунктом 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17. Судом встановлено, що згідно довідок ПАТ «Вінниччина - Авто» від 03.02.2020 №12, від 18.02.2020 № 20, від 27.02.2020 № 22, від 30.04.2020 № 49 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів судом встановлено, що позивач у період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 виконував малярні роботи по фарбуванню автомобілів за професією «маляр по фарбуванню автомобілів 3-го розряду», що передбачена Списком № 2, розділом XXXIII, підрозділом 33, код КП 7212 згідно Постанови Ради Міністрів СРСР Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №

162. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані довідки підтверджують зайнятість позивача повний робочий день за професією «маляр по фарбуванню автомобілів 3-го розряду» у період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015, а також те що, вказана професія передбачена Списком № 2 Постанови Ради Міністрів СРСР Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також необхідно врахувати, ДП «Хмільник - Авто» підтверджено шкідливий характер професії «маляр з фарбування автомобілів», що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №

2. Зокрема, наказами ДП «Хмільник - Авто» (в подальшому Філія ВАТ «Вінниччина - Авто» «Хмільник - Авто», Філія «Хмільник - Авто» ПАТ «Вінниччина - Авто») від 19.05.2005 №24-т, від 31.03.2010 № 19/1-т, від 06.04.2015 № 22-т «Про результати атестації робочих місць» на підставі результатів санітарних досліджень, затверджено Перелік професій працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №

2. Відповідно до Карти умов праці професії «маляри, зайняті на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки» та «маляр з фарбування автомобілів» атестовані як такі, що входить до Списку працівників, безпосередньо зайнятих на робочих місцях, роботах, професіях і посадах з особливо шкідливими умовами праці, яким підтверджене право на пенсію за віком на пільгових умовах. Щодо посилання відповідача у рішенні від 04.03.2020 № 025750002931 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на відсутність відомостей про черговість атестації робочих місць, колегія суддів в даному випадку враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а та зауважує, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. За таких обставин та враховуючи зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач підтвердив право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 на підставі поданих до суду уточнюючих довідок ПАТ «Вінниччина - Авто». Колегія суддів також вважає вірною позицію суду першої інстанції, відносно того, що оскільки позивач не підтвердив підстав для зарахування до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що передбачена Списком № 2 періоду із 01.04.2015 по 05.04.2015, відповідачем у рішенні від 04.03.2020 № 025750002931 правомірно не враховано вказаний період до пільгового стажу. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що незважаючи на те, що судом першої інстанції підтверджено право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 на підставі поданих до суду уточнюючих довідок ПАТ «Вінниччина - Авто», судом не задоволено його вимогу щодо зобов"язання відповідача зарахувати вказані періоди за професією маляра по фарбуванню автомобілів до пільгового стажу за Списком №2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, апелянт наголошує, що якщо виключити, за висновком суду, з його стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, що передбачена Списком № 2 період з 01.04.2015 по 05.04.2015, то іншого відпрацьованого періоду роботи а саме, з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015, який підтверджений відповідними довідками, достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач підтвердив, що ОСОБА_1 надано пенсійному органу уточнюючу довідку про пільговий характер роботи №22 від 27.02.2020 року, видану ПАТ «Вінниччина - Авто» щодо підтвердження зайнятості позивача повний робочий день за професією «маляр по фарбуванню автомобілів 3-го розряду» у період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015. Разом з тим, відповідач повідомив, що взяти до уваги надану позивачем уточнюючу довідку при обчисленні пільгового стажу неможливо, у зв`язку із невідповідністю періодів трудової діяльності записам у трудовій книжці; невідповідність займаної професії чинним на період роботи Спискам; відсутністю відомостей про клас небезпеки шкідливих речовин, з якими працював позивач; не зазначення Постанови, згідно якої затверджуються чинні Списки; наявність невірного посилання на розділ Списків. Тобто, незважаючи на те, що відповідач у відзиві просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, тобто фактично залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, пенсійний орган не взяв до уваги висновки суду, висловлені у оскаржуваному рішенні від 01 липня 2020 року щодо доведеності факту підтвердження позивачем права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 на підставі поданих до суду уточнюючих довідок ПАТ «Вінниччина - Авто». Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Як вбачається з матеріалів справи, судовим розглядом підтверджено право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015. Отже, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача, у даному випадку, буде зобов`язання відповідача зарахувати період роботи з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 за професією маляра по фарбуванню автомобілів до пільгового стажу за Списком №2. Також, беручи до уваги підтвердження наявного у позивача стажу роботи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. При вирішені цього спору, апеляційний суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції") до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном". У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому з метою захисту прав та інтересів позивача є всі підстави для скасування рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в частині відмовлених позовним вимог позивача Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Підсумовуючи вказане апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не дослідив належним чином та об 'єктивно дійсні обставини справи та дійшов помилкового висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог позивача. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, таке рішення суду підлягає скасуванню частково. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з з 01.12.1986 по 30.03.2015 та з 06.04.2015 по 28.12.2015 за професією маляра по фарбуванню автомобілів до пільгового стажу за Списком №

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, з 26 лютого 2020 року та виплатити пенсію з дати її призначення. В задоволенні позивних вимог щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.04.2015 по 05.04.2015 за професією маляра по фарбуванню автомобілів до пільгового стажу за Списком № 2 відмовити. В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.