Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/7795/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7795/18 Суддя першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т., при секретарі - Кузик О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄНТУРІС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0027431207 від 11.01.2018 року, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0027431207 від 11.01.2018 року, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0027431207 від 11.01.2018 року у розмірі 43 873,70 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 09 жовтня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 38500, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог останньої, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в період з травня 2017 року по вересень 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вентуріс» був позбавлений можливості у визначений законодавством строк зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію податкових накладних, що складені у період з травня 2017 року по вересень 2017 року, ТОВ «Вєнтуріс» здійснило 20 та 21 вересня 2017 року - тобто в той день та наступного дня після отримання відомостей про поновлення дії договору, що свідчить про відсутність ознак протиправності з боку позивача, у зв`язку з чим застосування штрафних санкцій та винесення податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0027431207 від 11.01.2018 року у розмірі 43 873,70 грн. є протиправним. Колегія суддів, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Вєнтуріс» за період січень - вересень 2017 року, за результатами якої складено акт №12981/26-15-12-07-20 від 07.11.2017 року. Згідно з висновками акта перевірки, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних за період січень - вересень 2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 147608,47 грн., визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0027431207 від 11.01.2018 року, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 36314,97 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 3631,50 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 33,60 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 6,72 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 42684,82 грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 12805,45 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 68575,08 грн. застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 27430,03 грн. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням №12416/6/99-99-11-03-01-25 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Так, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з травня 2017 року складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєнтуріс» податкові накладні, направлялись на реєстрацію, однак не були прийняті ГУ ДФС у м.Києві. 22.05.2017 року ТОВ «Вєнтуріс» отримало від ГУ ДФС у м. Києві повідомлення про виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді від 22.05.2017 року, в якому ГУ ДФС у м.Києві за результатами опрацювання податкових накладних в електронному вигляді дата виписки: з 0Е05.2017 по 31.05.2017 року. Вказаним повідомленням контролюючий орган вказує на виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації, зважаючи на доцільність дослідження наступних обставин: достовірність та коректність ключової інформації, що міститься в електронному документі, в розрізі його походження, призначення та правового змісту; документальне та фактологічне підтвердження відомостей, зазначених в електронних документах; коректність інформації, викладеної в електронних документах, з урахуванням специфіки кожної окремо взятої господарської операції - умов перевезення, зберігання визначених категорій товарів, індивідуального змісту наданих послуг. Як зазначено ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України з 01.04.2017 року в тестовому режимі працює система моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) і за результатами опрацювання ПН/РК СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах відповідно до УКТЗЕД. З метою врегулювання спірних питань, ГУ ДФС у м. Києві запропонувало платнику з`явитись до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві або до ГУ ДФС у м.Києві та надати відповідні пояснення та документи. Також, до повідомлення додано Додаткову угоду, яка є непідписаною сторонами. Так, згідно пункту 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - СМКОР), яка з 01.07.2017 року працює у повноцінному режимі. В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі - Моніторинг). СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №753/30621 (далі - Наказ №567). СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі - ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації. У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Втім, позивачем наголошується та власне не заперечується відповідачем, що з 22.05.2017 року договір про визнання електронних документів був «заблокований» і реєстрація податкових накладних була неможливою. Як вірно зазначено судом першої станції, оскільки система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (СМКОР) почала діяти в повноцінному режимі тільки з 01.07.2017 року, тому у контролюючого органу були відсутні підстави застосовувати вищезазначені положення з 22.05.2017 року. Як зазначає позивач, після надання вказаних в повідомленні документів органу ДФС директор ТОВ «Вєнтуріс» був присутній на засіданнях двох робочих груп в приміщенні ГУ ДФС м. Києва з розгляду спірного питання щодо блокування Договору про визнання електронних документів. Не дочекавшись жодних повідомлень чи результатів перевірки ТОВ «Вєнтуріс» звернувся до сервісу «Пульс» ДФС України зі скаргою про фактичне блокування господарської діяльності підприємства. Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.04.2008 р. за №320/1501: - квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; - квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС. Відповідно до підпунктів 7.3-7.6 пункту 7 розділу ІІІ вказаної Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку: - після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); - перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; - підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; - якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Враховуючи викладене, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком платника податків, який кореспондується з обов`язком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як свідчать матеріали справи, позивач протягом тривалого часу з травня по вересень 2017 року намагався укласти з контролюючим органом договір про визнання електронних документів, що підтверджується договорами: №1 від 07.06.2017 року, №1 від 15.06.2017 року, №2 від 18.06.2017 року, №1 від 07.06.2017 року, №4 від 26.06.2017 року, №5 від 26.06.2017 року, №6 від 26.06.2017 року, №1 від 30.06.2017 року, №1 від 07.06.2017 року, №8 від 03.07.2017 року, №1 від 04.07.2017 року, №8 від 03.07.2017 року, №1 від 04.07.2017 року, №10 від 05.07.2017 року, №12 від 07.07.2017 року, №12 від 09.07.2017 року, №1 від 10.07.2017 року, №1 від 12.07.2017 року, №1 від 13.07.2017 року, №1 від 14.07.2017 року, №1 від 18.07.2017 року, №1 від 20.07.2017 року, №1 від 27.07.2017 року, №22 від 01.08.2017 року, №22 від 04.08.2017 року, №22 від 10.08.2017 року, №25 від 21.08.2017 року, №27 від 10.08.2017 року, №28 від 15.09.2017 року. Згідно отриманих квитанцій, вищезазначені договори контролюючим органом прийнято не було та зазначено, що для укладання договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233. Проте, які саме вимоги розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 зазначено не було. Разом з тим, згідно квитанції №2 від 20.09.2017 року договір №29 про визнання електронних документів було укладено 19.09.2017 року. Згідно квитанції №9193209910 від 21.09.2017 року позивачем зареєстровано податкову накладну №32 від 22.05.2017 року; квитанції №9193204329 від 21.09.2017 року - податкову накладну №24 від 19.05.2017 року; квитанції №919520895 від 20.09.2017 року - податкову накладну №25 від 19.05.2017 року; квитанції №9193217555 від 21.09.2017 року - податкову накладну №42 від 24.05.2017 року; квитанції №9193206340 від 21.09.2017 року - податкову накладну №43 від 25.05.2017 року; квитанції №9193205877 від 21.09.2017 року - податкову накладну №46 від 31.05.2017 року; квитанції №9193212524 від 21.09.2017 року - податкову накладну №47 від 31.05.2017 року; квитанції №9193203836 від 21.09.2017 року - податкову накладну №48 від 31.05.2017 року; квитанції №9193224982 від 21.09.2017 року - податкову накладну №49 від 31.05.2017 року; квитанції №9193203820 від 21.09.2017 року - податкову накладну №50 від 31.05.2017 року; квитанції №9192582747 від 20.09.2017 року - податкову накладну №1 від 07.08.2017 року; квитанції №9192582598 від 20.09.2017 року - податкову накладну №2 від 17.08.2017 року; квитанції №9192914925 від 21.09.2017 року позивачем зареєстровано податкову накладну №3 від 31.07.2017 року; квитанції №9192582295 від 20.09.2017 року - податкову накладну №3 від 18.08.2017 року; квитанції №9192565076 від 20.09.2017 року - податкову накладну №4 від 22.08.2017 року; квитанції №9192541333 від 20.09.2017 року - податкову накладну №5 від 22.08.2017 року; квитанції №9192542166 від 20.09.2017 року - податкову накладну №6 від 22.08.2017 року; квитанції №9192573220 від 20.09.2017 року - податкову накладну №1 від 21.07.2017 року; квитанції №9192583491 від 20.09.2017 року - податкову накладну №7 від 30.08.2017 року; квитанції №9192533780 від 20.09.2017 року - податкову накладну №2 від 21.07.2017 року; квитанції №9192526997 від 20.09.2017 року - податкову накладну №8 від 31.08.2017 року; квитанції №9192522498 від 20.09.2017 року - податкову накладну №2 від 07.06.2017 року; квитанції №9192555880 від 20.09.2017 року - податкову накладну №4 від 25.07.2017 року; квитанції №9192734694 від 20.09.2017 року - податкову накладну №9 від 31.08.2017 року; квитанції №9192532576 від 20.09.2017 року - податкову накладну №4 від 22.06.2017 року; квитанції №9192527602 від 20.09.2017 року - податкову накладну №5 від 31.07.2017 року; квитанції №9192519391 від 20.09.2017 року - податкову накладну №5 від 23.06.2017 року; квитанції №9192567791 від 20.09.2017 року - податкову накладну №6 від 25.07.2017 року; квитанції №9192515299 від 20.09.2017 року - податкову накладну №6 від 23.06.2017 року; квитанції №9192559727 від 20.09.2017 року - податкову накладну №7 від 30.06.2017 року; квитанції №9192558993 від 20.09.2017 року - податкову накладну №8 від 30.06.2017 року; квитанції №9192934862 від 21.09.2017 року - податкову накладну №40 від 24.05.2017 року; квитанції №9192915442 від 21.09.2017 року - податкову накладну №9 від 11.05.2017 року; квитанції №9192531065 від 20.09.2017 року - податкову накладну №12 від 16.05.2017 року; квитанції №9192544041 від 20.09.2017 року позивачем зареєстровано податкову накладну №13 від 15.05.2017 року; квитанції №9192582747 від 20.09.2017 року - податкову накладну №1 від 07.08.2017 року; квитанції №9192506701 від 20.09.2017 року - податкову накладну №18 від 18.05.2017 року; квитанції №919254846 від 20.09.2017 року - податкову накладну №19 від 18.05.2017 року; квитанції №9192531950 від 20.09.2017 року - податкову накладну №20 від 19.05.2017 року; квитанції №9192546384 від 20.09.2017 року - податкову накладну №27 від 19.05.2017 року; квитанції №9192521134 від 20.09.2017 року - податкову накладну №28 від 19.05.2017 року; квитанції №9192492674 від 20.09.2017 року - податкову накладну №36 від 22.05.2017 року; квитанції №9192521694 від 20.09.2017 року - податкову накладну №44 від 25.05.2017 року; квитанції №9192555798 від 20.09.2017 року - податкову накладну №45 від 29.05.2017 року; квитанції №9193202527 від 21.09.2017 року - податкову накладну №21 від 19.05.2017 року; квитанції №9193226144 від 21.09.2017 року - податкову накладну №22 від 19.05.2017 року; квитанції №9193208135 від 21.09.2017 року - податкову накладну №23 від 19.05.2017 року; квитанції №9193217765 від 21.09.2017 року - податкову накладну №10 від 11.05.2017 року; квитанції №9193219853 від 21.09.2017 року - податкову накладну №11 від 13.05.2017 року; квитанції №9193206186 від 21.09.2017 року - податкову накладну №14 від 18.05.2017 року; квитанції №9193205398 від 21.09.2017 року - податкову накладну №15 від 18.05.2017 року; квитанції №9193225070 від 21.09.2017 року - податкову накладну №16 від 18.05.2017 року; квитанції №9193210280 від 21.09.2017 року - податкову накладну №17 від 18.05.2017 року; квитанції №9193218387 від 21.09.2017 року - податкову накладну №26 від 19.05.2017 року; квитанції №9193207789 від 21.09.2017 року - податкову накладну №30 від 22.05.2017 року; квитанції №9193209802 від 21.09.2017 року - податкову накладну №31 від 22.05.2017 року; квитанції №9193219630 від 21.09.2017 року - податкову накладну №33 від 22.05.2017 року; квитанції №9193233965 від 21.09.2017 року - податкову накладну №34 від 22.05.2017 року; квитанції №9193213345 від 21.09.2017 року - податкову накладну №35 від 22.05.2017 року; квитанції №9193205554 від 21.09.2017 року - податкову накладну №37 від 23.05.2017 року; квитанції №9193205626 від 21.09.2017 року - податкову накладну №38 від 23.05.2017 року; квитанції №9193209766 від 21.09.2017 року - податкову накладну №39 від 23.05.2017 року. Колегія суддів наголошує, що податкові накладні ТОВ «Вєнтуріс», складені за період з травня по вересень 2017 року (а не з січня по вересень як зазначає апелянт в апеляційній скарзі), позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних 20 та 21 вересня 2017 року. Як зазначалось вище, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації. При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. Відповідно до спірних правовідносин, в період з травня 2017 року по вересень 2017 року позивач був позбавлений можливості у визначений законодавством строк зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію податкових накладних, що складені у період з травня 2017 року по вересень 2017 року, ТОВ «Вєнтуріс» здійснило 20 та 21 вересня 2017 року - тобто в той день та наступного дня після отримання відомостей про поновлення дії договору. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду яка викладена у постанові від 30.05.2018 року у справі №818/1070/17, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації Підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями - рішеннями.... В силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України, зазначена позиція Верховного суду враховується судом апеляційної інстанції. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2020 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Л.Т.Черпіцька Повний текст виготовлено 27 жовтня 2020 року.