Постанова 4854 № 540/456/20
від 26.10.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/456/20 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м.Херсоні у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрансюг" до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправими та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИЛА: У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №1329565/40688228 від 13.11.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 8 від 30.11.2018 р. та рішення №1329566/40688228 від 13.11.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем надіслання до реєстру податкову накладну №8 від 30.11.2018 року на загальну суму 109 116,00 грн. (в тому числі ПДВ 18186,00 грн.) та податкову накладну №2 від 19.04.2019 року на загальну суму 193 053, 82 грн. (в тому числі ПДВ 32 175,64 грн.). В обґрунтування позову зазначалось, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі-Комісія), було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що підставою відмови у реєстрації накладної стало ненадання платником податків необхідних документів. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям ризиковості платника податків. Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку за формою згідно додатку до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Також, апелянт зазначає, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача шляхом прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано. Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповіднодо п.2 ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Як вбачається з матеріалів справи, зазначена справа є справою незначної складності, тому розгляд апеляційної скарги призначено у порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, 16.03.2018р. між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Таровіта» (Покупець) укладений договір поставки №16/03-1, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити овочі, відповідно до умов Договору, будь-яких прийнятних Сторонами змін та доповнень до Договору та будь-яких додатків до нього. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано, а судом досліджено договір поставки №29/11-2 від 29.11.2018р., відповідно до якого ТОВ «Девіт Продакт» (Постачальник) та позивач (Покупець) домовились про постачання останньому овочів в асортименті на умовах визначених у вказаному договорі. Та договір поставки №29/11-1 від 29.11.2018р., відповідно до якого ТОВ «Екотрансюг» (Покупець) та ПП «Балтаймс» (Постачальник) домовились про те, що Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити свіжі овочі в асортименті, відповідно до умов Договору. Крім того, судом досліджено: замовлення на поставку товару від 28.11.2018р., рахунок на оплату №7 від 30.11.2018р., довіреність №95 від 29.11.2018р., видаткову накладну №7 від 30.11.2018р., платіжні доручення від 03.12.2018р. №6188, №6189, №6190, заявку-договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 28.11.2018р.; товарно-транспортні накладні №12 від 29.11.2018р., №13 від 29.11.2018р., зі змісту яких убачається транспортування капусти; рахунок на оплату транспортних послуг №222 від 17.12.2018р.; акт надання послуг №222 від 17.12.2018р.; платіжне доручення №194 від 22.01.2019р.; видаткові накладні №РН-0000007 від 29.11.2018р., №РН-0000006 від 29.11.2018р.; рахунок-фактура №СФ-0000007 від 29.11.2018р.; акт звіряння взаємних розрахунків за 01.10.2019р.; квитанції до прибуткового касового ордера з 02.10.2019р. по 14.10.2019р. За результатами проведеної господарської операції з постачання товару складена податкова накладна №8 від 30.11.2018р. на загальну суму з ПДВ 109116 грн., яка направлена для реєстрації в ЄРПН та зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачу запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. 12 листопада 2019р. позивачем надано до податкового органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування. З вказаних пояснень убачається, що Товариством надано до податкового органу усі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі бухгалтерська довідка та усі вищезазначені: видаткові накладні, договір оренди нежитлового приміщення, договір оренди приміщення, договори поставки, заявку-договір, платіжне доручення, рахунок-фактура, ТТН. За результатами розгляду пояснень та документів, 13.11.2019р. комісією регіонального рівня ДПС прийнято рішення №1329565/40688228 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 30.11.2018р. Відмова в реєстрації податкової накладної ґрунтувалася на тому, що Позивачем не надано документів, які підтверджують походження товару за ланцюгом постачання, постачальники продукції (ТОВ "Балтаймс" та ТОВ "Девіт Продакт") не є виробниками продукції, не придбавають товари заначеної номенклатури. Не надано документи, що підтверджують оплату за товар постачальникам. Крім того, встановлено, що між ТОВ «Екотрансюг» (Продавець) та ТОВ «Старфрут» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1804 від 18.04.2019р., відповідно до якого Продавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю овочеву продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору. На підтвердження реальності господарських відносин позивачем надано, а судом досліджено: сертифікат якості №1/19.04.19 від 19.04.2019р., рахунок на оплату №4 від 18.04.2019р., видаткову накладну №8 від 19.04.2019р., довіреність №13 від 19.04.2019р., платіжне доручення №1180 від 19.04.2019р., ТТН від 19.04.2019р. №8 про перевезення капусти. Також на підтвердження придбання товару, реалізованого позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Старфрут», позивачем надано Договір поставки від 19.04.2019р. №19/04-1, укладений з ТОВ «Даблен», рахунок-фактуру №СФ-0000028 від 19.04.2019р., договір-заявку про перевезення №19/04/19-1 від 19.04.2019р., ТТН від 19.04.2019р. №19/01-01, квитанції до прибуткового касового ордеру за період з 15.10.2019р. по 31.10.2019р. Встановлено, що кількість та номенклатура придбаного позивачем товару аналогічна кількості та номенклатурі реалізованого ним товару контрагенту-покупцю ТОВ «Старфрут». За результатами проведеної господарської операції з постачання товару складена податкова накладна №2 від 19.04.2019р. на загальну суму з ПДВ 193053,82 грн., яка направлена для реєстрації в ЄРПН та зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Позивачу запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. 12 листопада 2019р. позивачем надано до податкового органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування. За результатами розгляду пояснень та документів, 13.11.2019р. комісією регіонального рівня ДПС прийнято рішення №1329566/40688228 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 19.04.2019р. Відмова в реєстрації податкової накладної ґрунтувалася на тому, що Позивачем не надано сертифікатів якості,, наявність якого передбачено пп. 3.1. 3.4 договору укладеного з ТОВ «Старфут». Відсутні документи, що підтверджують транспортування продукції від постачальника (ТОВ «Даблен»), довіреності на отримання товару, документи, що підтверджують оплату за товар ТОВ «Даблен». Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних податковий орган не зазначив конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, незважаючи на письмові пояснення позивача та додані документи відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246). Відповідно до пункту сьомого Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117). Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згвідно з п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Відповідно до п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені. Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Так, відповідно до пункту 1.6. вказаних вище Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Тобто, вказаний пункт містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків. Тому, колегія суддів зазначає, що посилання на пункт 1.6 не достатньо для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію. Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної № 8 від 30.11.2018 р. відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 10). Також, встановлено, що реєстрація податкової накладної № 2 від 19.04.2019 р. відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 66). Колегія суддів зазначає, що встановити із наявних в матеріалах справи копій квитанцій від 15.12.2018 р. та від 04.07.2019 р., які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача неможливо, відповідачем не було надано жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків. З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що в квитанціях не вказано конкретного чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН. Замість цього вказується лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, тоді як підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв містить у собі визначення семи різних критеріїв. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем до контролюючого органу було надіслано пояснення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по реєстрації податкових накладних, реєстрація яких зупинена. На підтвердження проведених господарських операцій по кожній вищевказаній податковій накладній позивачем надані пояснення та відповідні підтверджуючі документи з його контрагентами, які на думку позивача є достатніми. Усі надані позивачем до контролюючого органу документи на підтвердження господарських операцій за податковими накладними також досліджені і судом апеляційної інстанції. Слід зазначити, що одним з профільних видів діяльності Товариства є оптова торгівля фруктами та овочами, судом встановлено, що Товариство орендує складські приміщення на підставі договорів. Разом з тим, дослідивши надані Товариством документи, податковий орган дійшов до висновку про відмову у реєстрації податкових накладних№8 від 30.11.2018р. та №2 від 19.04.2019р., з підстав не надання Товариством: по податковій накладній №8 від 30.11.2018р. - документів, які підтверджують походження товару за ланцюгом постачання, постачальники продукції (ТОВ «Балтаймс» та ТОВ Девід Продакт») не є виробниками продукції, не придбавають товари заначеної номенклатури. Не надано документи, що підтверджують оплату за товар постачальникам; по податковій накладній №2 від 19.04.2019р. - сертифікатів якості, наявність якого передбачено пп. 3.1. 3.4 договору укладеного з ТОВ «Старфут». Відсутні документи, що підтверджують транспортування продукції від постачальника (ТОВ «Даблен»), довіреності на отримання товару, документи, що підтверджують оплату за товар ТОВ «Даблен». Слід звернути увагу, що відсутність такого документу, як декларація про відповідність, паспорти якості або сертифікати відповідності жодним чином не може підтверджувати або спростовувати реальність господарської операції. Крім того, такі документи, як і договори, не відносяться до первинної бухгалтерської документації. З вказаних пояснень вбачається, що Товариством надано до податкового органу усі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі бухгалтерська довідка та усі вищезазначені: договір купівлі-продажу, видаткові накладні, договір оренди нежитлового приміщення, договір оренди приміщення, договори поставки, заявку-договір, платіжне доручення, рахунок-фактура, ТТН. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписані податкові накладні №8 від 30.11.2018 року та №2 від 19.04.2019 року. При цьому відповідачем, незважаючи на вищевказані письмові пояснення позивача і додані до них документи, що підтверджують факти, викладені у таких поясненнях, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як вбачається з рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.11.2019р. № 1329565/40688228 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 30.11.2018р. є відмова в реєстрації податкової накладної ґрунтувалася на тому, що позивачем не надано документів, які підтверджують походження товару за ланцюгом постачання, постачальники продукції (ТОВ «Балтаймс» та ТОВ Девіт Продакт») не є виробниками продукції, не придбавають товари заначеної номенклатури. Не надано документи, що підтверджують оплату за товар постачальникам." (а.с. 26-27). Як вбачається з рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.11.2019р. № 1329566/40688228 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №2 від 19.04.2019р. Відмова в реєстрації податкової накладної ґрунтувалася на тому, що позивачем не надано сертифікатів якості,, наявність якого передбачено пп. 3.1. 3.4 договору укладеного з ТОВ «Старфут». Відсутні документи, що підтверджують транспортування продукції від постачальника (ТОВ «Даблен»), довіреності на отримання товару, документи, що підтверджують оплату за товар ТОВ «Даблен». (а.с. 26-27). Судова колегія зазначає, що надані позивачем документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, у самому Рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних №8 від 30.11.2018 року та №2 від 19.04.2019 року. Пунктом 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1329565/40688228 від 13.11.2019 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 8 від 30.11.2018 р. та №1329566/40688228 від 13.11.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню, та реєстрації такихнакладних. Колегія суддів зазначає, про недоведеність апелянтом правомірності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, і, як наслідок, про необґрунтованість пропозиції позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки така пропозиція, враховуючи підстави зупинення реєстрації податкової накладної, не містить суті та змісту документів, які необхідно надати контролюючому органу. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року залишити без змін. Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик