Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/5962/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5962/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року (суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України (в особі структурного підрозділу - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України): щодо відкриття 07.05.2020 виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/2576/19, отриманого 06.05.2020; щодо направлення 19.05.2020 постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/2576/19 від 15.04.2020; щодо проведення 02.06.2020 перевірки виконання судового рішення у справі № 160/2576/19 від 15.04.2020; щодо винесення 02.06.2020 постанови про накладення на боржника штрафу у зв`язку з невиконанням без поважних причин судового рішення № 160/2576/19 від 15.04.2020 та про вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів з попередженням про кримінальну відповідальність; щодо проведення 18.06.2020 повторної перевірки виконання судового рішення у справі № 160/2576/19 від 15.04.2020; щодо надіслання 18.06.2020 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 в адміністративній справі № 160/2576/19 зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку провести нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сплаченого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу на загальну суму 157323,15 грн. за період з 06.10.2015 по 20.12.2017. Зобов`язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку подати до органів доходів і зборів з розбивкою по місяцях звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сплаченого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу на загальну суму 157323,15 грн. за період з 06.10.2015 по 20.12.2017. Вказане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020. Судом першої інстанції 15.04.2020 видано виконавчий лист № 160/2576/19, який було направлено стягувачем до Міністерства юстиції України засобами поштового зв`язку. Відправлення отримано адресатом 06.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Решаковою Аллою Миколаївною винесено постанову від 18.05.2020 ВП № 62101123 про відкриття виконавчого провадження, в якій, зокрема, встановлено термін для виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку державному виконавцю направлено лист за № 14/05/7918 від 26.05.2020, в якому боржник повідомив, що в постанові про відкриття виконавчого провадження відсутні банківські реквізити, на які має бути сплачено єдиний внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із сплаченого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу на загальну суму 157323,15 грн. за період з 06.10.2015 по 20.12.2017, у зв`язку з чим Комісія просила повідомити відповідні реквізити задля виконання судового рішення. Позивач вважає, що державним виконавцем порушено порядок та процедуру вчинення виконавчих дій, а саме: несвоєчасно відкрито виконавче провадження, несвоєчасно направлено копію постанови на адресу сторін, не перевірено причини невиконання боржником судового рішення, не вчинено належні дії з метою забезпечення виконання рішення суду, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час їх виникнення, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що строк для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження пов`язується з моментом надходження виконавчого документа до державного виконавця. Відповідачем доведено, матеріалами справи підтверджується, що заява ОСОБА_1 від 02.05.2020 про відкриття виконавчого провадження надійшла до Міністерства юстиції України 06.05.2020, проте до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передана 14.05.2020 та 15.05.2020 головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Решаковій Аллі Миколаївні. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 18.05.2020, тобто на наступний робочий день з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця, що відповідає приписам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо доводів позивача про несвоєчасне направлення постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу сторін, суд апеляційної інстанції встановив, що вказаний документ було направлено рекомендованим поштовим відправленням за номером 0100180193906. За даними перевірки статусу відстеження відправлення останнє було прийнято відділенням пошти 20.05.2020, що не відповідає вимогам статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на дату супровідного листа про направлення постанови 18.05.2020, адже створення супровідного листа та передача постанови для відправлення не свідчить про її фактичне направлення саме 18.05.2020. При цьому необґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що роздруківка з сайту Укрпошти з датою прийняття поштового відправлення є неналежним доказом, оскільки дата реєстрації поштового відправлення в системі Укрпошти може бути відмінною від дати, коли поштове відправлення було передане до відділення поштового зв`язку. В даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача суб`єкта владних повноважень, тоді як відповідачем не надано належні та допустимі докази передання постанови про відкриття виконавчого провадження для відправлення до відділення поштового зв`язку 18.05.2020. Також невірними є висновки суду першої про відсутність бездіяльності з боку державного виконавця в частині проведення перевірки виконання судового рішення, адже з отриманого листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 14/05/7918 від 26.05.2020 вбачається уникнення боржника від добросовісного виконання судового рішення. Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Таким чином Закон встановлює послідовний перелік дій, які має вчинити державний виконавець під час примусового виконання судового рішення зобов`язального характеру. Натомість, отримавши відповідний лист від боржника, виконавець не перевірив, чи є викладені останнім причини неможливості виконання судово рішення поважними та обґрунтованими. Ані державним виконавцем, ані судом першої інстанції не було взято до уваги, що наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За приписами названої Інструкції сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в Державній казначейській службі України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. При цьому боржнику, як особі, яка є платником єдиного внеску відповідно до приписів чинного законодавства, та яка постійно здійснює нарахування та сплату єдиного внеску, достеменно відомі реквізити рахунків для сплати ЄСВ. Крім того, інформація щодо таких рахунків є відкритою та опублікована на сайті ДПС України. Державний виконавець не перевірив поважність причин невиконання судового рішення боржником та не вчинив визначені законом дії, направлені на забезпечення його виконання, що свідчить про протиправну бездіяльність виконавця. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та тягне за собою скасування судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року в адміністративній справі № 160/5962/20 скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України (в особі структурного підрозділу - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України): щодо своєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 160/2576/19 від 15.04.2020; щодо проведення перевірки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 в адміністративній справі № 160/2576/19 та вчинення встановлених Законом України «Про виконавче провадження» дій, направлених на забезпечення виконання судового рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовити. Постанова суду набирає законної сили з 27 жовтня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 27 жовтня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров