LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд465/6135/18

від 15.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 465/6135/18 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/2345/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. Категорія: 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М. за участі секретаря: Фейір К.О. з участю представника Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Ковальчук Л.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- ВСТАНОВИЛА: Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 24 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі стверджує, що вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що суд не врахував того, що 04 лютого 2020 року справа була призначена в підготовче засідання та вона повідомила суд в телефонному режимі про перебування у відрядженні та неможливість у зв`язку з цим прибути в судове засідання. Щодо судового засідання признаного на 24.06.2020 року звертає увагу, що з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року на усій території України був встановлений карантин та Рада суддів України рекомендувала громадянам утриматися від участі у судових засіданнях. Відтак, враховуючи те, що на 04.02.2020 року було призначено підготовче засідання та вона повідомила про неможливість прибути до суду, а 24.06.2020 року було встановлено карантин правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у суду не було. Просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Ковальчук Л.О. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що в жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду на 04 лютого 2020р. У судові засідання, призначені судом на 04 лютого 2020 року та 24 червня 2020 року позивач не прибула, про причини неявки суд не повідомила, хоч належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.(а.с. 78, 85) Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Крім цього, ч. 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Подання позову і повторне не прибуття належно повідомленої про судові засідання позивачки ОСОБА_1 без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду. Заяви про розгляд справи без її участі ОСОБА_1 не подавала.. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім цього, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України). Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин. Доводи скаржника стосовно того, що вона повідомляла суд телефонограмою про те, що не зможе з`явитись в підготовче засідання, призначене на 04 лютого 2020 року у зв`язку перебуванням у відрядженні не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних обставин. Не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали також покликання скаржника на те, що із 12 серпня 2020 року до 31 серпня 2020 року на усій території України встановлено карантин, виходячи з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 перевезення пасажирів метрополітенами. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не зверталася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 24 червня 2020 року у зв`язку із запровадженням на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 26 жовтня 2020 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Приколота Т.І. Шандра М.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»