Постанова 4813 № 520/10057/17

Номер провадження: 22-ц/813/5701/20 Номер справи місцевого суду: 520/10057/17 Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОС ТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.10.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів- Комлевої О.С., Сегеди С.М., За участю секретаря Ющак А.Ю. Представника позивача Кузьменко В.В. (пред-к ОСОБА_1 ) Представника відповідача ОСОБА_2 (пред-к ТОВ «Кей-Колект») розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Одеси цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова Ігоря Володимировича, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» -про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА ТА ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ: В липні 2017 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова Ігоря Володимировича, ПАТ «УкрСиббанк» в якому просив визнати договір про надання споживчого кредиту та договір іпотеки недійсними, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасувати запис про право власності. 26.05.2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.09.2017 року за заявою представника позивачів застосовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту, накладеного на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ТОВ «Кей-Колект» до розгляду справи по суті, а також заборонено ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії з приводу зареєстрованого прав власності стосовно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , до розгляду справи по суті. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова Ігоря Володимировича, ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності задоволений частково, а саме рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігоря Володимировича індексний номер 36013947 від 06.07.2017 року скасовано та зобов`язано Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігоря Володимировича здійснити реєстраційну дію по скасуванню запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377, дата 30.06.2017 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено. 05.06.2019 року від представник відповідача ТОВ «Кей- Колект», надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.09.2017 року. Вимоги обгрунтовував тим, що позовні вимоги в рамках забезпечення яких застосовані заходи забезпечення позову, розглянуто, за результатами якого Київським районним судом м.Одеси постановлено заочне рішенням яким позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова Ігоря Володимировича, ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності задоволено частково, але при постановленні рішення судом не було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову. Ухвалою Київського районного суду м.Одесі від 14.06.2019 року заходи забезпечення позову скасовано, які вжиті ухвалою Київського районного суду від 01.09.2017 року по цивільної справі №520/10057/17 у вигляді арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та заборони ТОВ «Кей-Колект» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії з приводу зареєстрованого права власності (запис з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377 від 30.06.2017 року) стосовно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 06.11.2019 року вищезазначену ухвалу скасовано та справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ « Кей-Колект» про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Київського районного суду від 01.09.2017 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова Ігоря Володимировича, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, у вигляді арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії з приводу зареєстрованого права власності (запис з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377 від 30.06.2017 року) стосовно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 13.02.2020 року представник відповідача адвокат Краснопивцев О.К, який діє в інтересах ТОВ « Кей-Колект», не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати заходи забезпечення позову. В судове засідання позивач ОСОБА_3 , відповідач Крижанівська с/р Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора Іванова І.В., ПАТ «УкрСиббанк» не з`явились, були повідомлені належним чином. В силу ч.2 ст. 372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН Заявник в апеляційній ставить питання про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2020 року та просить постановити нову, якою задовольнити заяву представника відповідача ТОВ «Кей- Колект», про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.09.2017 року. Посилається на те, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, і скасовуються або за вмотивованим клопотанням учасника справи, або втрачають чинність через 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши суддю-доповідача, сторони по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Кей-Колект» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.09.2017 року, районний суд виходив з того, що ТОВ «Кей-Колект» правового відношення до спірної квартири не має та відсутність арешту не впливає на права та обов`язки відповідача. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідно до вимог статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.. Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. Судом встановлено, що заочним рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 року винесено стосовно скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377, дата 30.06.2017 року. Враховуючи те, що ТОВ «Кей-Колект» являється іпотекодержателем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , то районний суд помилково прийшов до висновку, що накладений арешт, на зазначене майно, не порушить його право. З врахуванням знаходження спірної квартири під іпотекою за кредитним договором виконання судового рішення в частині відновлення права власності за ОСОБА_4 судова колегія вважає, що є підстави скасування вжитих заходів в забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржене судове рішення в законній силі залишатись не може та відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - задовольнити. Ухвалу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2020 року скасувати та прийняти постанову. Заяву представника відповідача ТОВ «Кей- Колект», надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.09.2017 року задовольнити. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду від 01.09.2017 року, а саме: - скасувати арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект». -скасувати заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії з приводу зареєстрованого права власності (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377, дата - 30.06.2017 року) стосовно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді О.С.Комлева С.М. Сегеда