Постанова Київський апеляційний суд № 759/12014/20

Справа № 759/12014/20 Суддя в суді першої інст. - Шум Л. М. Провадження № 33/824/3497/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , представників - адвокатів Юсупової К.О., Рейзіна М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, 29 червня 2020 року о 01:10 год. по вул. А.Булаховського, 5-д в м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вважає, що постанова судді є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції позбавлено його можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки, він не був повідомлений про час та дату розгляду справи, інформація про розгляд була відсутня на сайті Судової влади України та Святошинського районного суду м. Києва, та в матеріалах справи немає підтверджуючих даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про судове засідання в Святошинському районному суді. Стверджує, що із відеозаписів нагрудної камери поліцейського не вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 , та згідно пояснень, зафіксованих на файлах, він відмовлявся від огляду, оскільки не керував автомобілем, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суддя І-ї інстанції оцінив з точки зору їх належності та допустимості, зокрема: - протоколом серії ДПР18 №546126 про адміністративне правопорушення від 29 червня 2020 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків. При цьому ОСОБА_1 ознайомлений з даним протоколом, оскільки поставив свій підпис, зазначив, що залишить авто на місці зупинки; - направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був направлений на огляд до КМНЛ "Соціотерапія"; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вказані свідки події підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку; - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння, та прийшов до обґрунтованого висновку про достатність цих доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, і які свідчать про те, що 29 червня 2020 року о 01:10 год. по вул. А.Булаховського, 5-д в м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW520 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Положення п.4 розділу І цієї ж Інструкції визначають ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови та почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду. Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об`єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а просто перебував у автомобілі спростовуються наданими в судовому засіданні апеляційної інстанції поясненнями ОСОБА_1 . Так, під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 пояснив, що 29 червня 2020 року керував транспортним засобом BMW520 д.н.з. НОМЕР_1 та зупинився за адресою вул. А.Булаховського, 5-д в м. Києві, через хвилину після зупинки до нього під`їхав автомобіль поліцейських, в подальшому було складено протоколм про адміністративне правопорушення відносно нього. З приводу запаху алкоголю з порожнини рота пояснив, що випив пива. Таким чином, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає. Крім того, передбачені ст.268 КУпАП права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, були забезпечені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами, і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко