LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/6839/20

від 16.10.2020 ·

Справа № 752/6839/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко Г.В. Провадження № 33/824/4314/2020 Доповідач в апеляційній інстанції Семенцов Ю.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року, - ВСТАНОВИВ : Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, згідно якої закрити провадження у справі у зв`язку зі сплином строку притягнення її до адміністративної відповідальності. Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яка мотивоване тим, що оскаржуване судове рішення винесене за її відсутності, про її існування та зміст, дізналась лише 09 вересня 2020 року, коли прибула до Голосіївського районного суду м. Києва, щоб дізнатись про рух справи. Наголошує на тому, що її суд першої інстанції не повідомляв належним чином про розгляд справи, а тому вважає, що наявні об`єктивні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови суду. Перевіривши представлені матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку оскарження постанови задоволенню не підлягає, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Згідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України», /Заява №3236/03/ « .. сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження / рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №837/02, п.27, «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року. Окрім того, згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). З представлених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи в суді першої інстанції щодо неї, оскільки направляла клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою, яке було призначене на 21 травня 2020 року. В зв`язку з чим, судове засідання було відкладено на 17 червня 2020 року, про що ОСОБА_1 була повідомлена судом першої інстанції, але до суду на зазначений час ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с. 9). Крім того, на сайті Голосіївського районного суду м. Києва зазначається список справ, призначених до розгляду, отже ОСОБА_1 мала можливість ознайомитися про день та час розгляду даної справи. Оскаржувана постанова місцевим судом винесена 17 червня 2020 року. З урахуванням положень ч. 2 ст. 294 КУпАП останній день строку подачі апеляційної скарги на постанову суду вважається 27 червня 2020 року. Однак, апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку подана ОСОБА_1 до суду тільки 15 вересня 2020 року (а.с.18). Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та повернуто їй апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами (а.с. 28-30). Повторно апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_1 подано 03 жовтня 2020 року. Посилання ОСОБА_1 про те, що вона дізналась про існування та зміст оскаржуваного судового рішення лише 09 вересня 2020 року, коли прибула до Голосіївського районного суду м. Києва, щоб дізнатись про рух справи, не є обґрунтованою причиною поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Згідно даних ЄДРСР постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року: надіслано судом - 17.06.2020; зареєстровано - 18.06.2020, оприлюднено - 18.06.2020. Однак, достовірно знаючи про наявність в суді першої інстанції справи про адміністративне правопорушення щодо неї, ОСОБА_1 не поцікавилася її результатом. Крім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 17.06.2020 року направлялася копія оскаржуваної постанови (а.с. 12). Отже ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду не наведено переконливих доводів на обґрунтування поважності причини пропуску процесуального строку. Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року не можна визнати поважними. Інших об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк ОСОБА_1 не наведено, а тому у поновленні пропущеного строку слід відмовити. За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП у разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення апеляційна скарга повертається особі, яка її подала. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ : У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року відмовити. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.В. Семенцов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»