Ухвала КАС ВС № 160/3879/19

УХВАЛА 26 жовтня 2020 року м. Київ справа № 160/3879/19 адміністративне провадження № К/9901/25918/20 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 .01.2020 у справі № 160/3879/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська хімічна компанія» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, ВСТАНОВИВ: У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська хімічна компанія» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами: - від 28.03.2019 № ДН1141/252/АВ/ТД-ФС/ у розмірі 250 380,00 грн; - від 28.03.2019 № ДН1141/252/АВ/МГ-ФС/286 у розмірі 1 001 520,00 грн; - від 28.03.2019 № ДН1141/252/АВ/ІП-ФС/287 у розмірі 4 173,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 .01.2020, позов задоволено частково: - визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами від 28.03.2019 № ДН1141/252/АВ/ТД-ФС/285; - визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами від 28.03.2019 № ДН1141/252/АВ/МГ-ФС/286; - в іншій частині позову відмовлено. 18.02.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору та наведення підстави касаційного оскарження, визначеної статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України). Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2020 продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі від 04.03.2020 та надано скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги строк з дня вручення копії цієї ухвали не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2020 касаційну скаргу повернуто, оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. 09.10.2020 на адресу Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 .01.2020 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже за змістом наведених положень процесуального закону у разі касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Водночас касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, що її подала. Верховний Суд наголошує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 .01.2020 у справі № 160/3879/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська хімічна компанія» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін