LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд572/1286/20

від 22.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 жовтня 2020 року м. Рівне Справа № 572/1286/20 Провадження № 22-ц/4815/1025/20 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Слободянюк Б.К. Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 21 травня 2020 року у справі за заявою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію,- В С Т А Н О В И В : 20.05.2020 року до Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 4176 грн. 24 коп. В обґрунтовування заявленого клопотання зазначає, що станом на 11 квітня 2020 року у боржника перед ТОВ «РОЕК» наявна заборгованість за спожиту електроенергію становить 4176,24 грн. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 21 травня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ТОВ «РОЕК» подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який не потребує підписання з кожним споживачем, оскільки укладається шляхом приєднання споживача до цього договору. З наведених підстав просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду заяви про видачу судового наказу. Інші учасники справи правом на подачу відзиву не скористались. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК Україниу суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, недодержання яких, як передбачено частиною 1 статті 165 ЦПК України, є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу. Так, у відповідності до пункту 3 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. До заяви про видачу судового наказу додаються також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України). Проте, наданий заявником примірник типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в якому не зазначений споживач, як сторона договору, та відсутній підпис останнього, не може вважатись копією договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, в розумінні пункту 3 частини 3 статті 163 ЦПК України. Покликання ТОВ «РОЕК» на те, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який не потребує підписання з кожним споживачем, не заслуговують на увагу, оскільки за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції є недостатнім доказом про укладення договору. Не підтверджують даної обставини і копії особової картки споживача та рахунку за електроенергію за 2019-2020 роки, в яких споживачем зазначено ОСОБА_1 , оскільки вказані документи сформовані самим заявником та не є беззаперечними доказами фактичного споживання електричної енергії та її оплати. Виходячи з наведеного таке стягнення проводиться за безспірності боргу, а наведені з цього приводу доводи скарги про укладення договору є недоведеними і тому колегія суддів їх відхиляє. Також, ТОВ «РОЕК» не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що дані про ОСОБА_1 , як споживача послуг з постачання електричної енергії були передані йому від попереднього постачальника послуг ПрАТ "Рівнеобленерго". За таких обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу. Посилання апелянта, що обов`язок споживача сплачувати комунальні послуги встановлений законом, мають доводитись у позовному провадженні. Виходячи зі змісту заявлених відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України грошових вимог правила п. 3 ч.3 ст.163 ЦПК України щодо обов`язкового додавання копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі спрямовані на забезпечення безспірного характеру наказного провадження. Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку із недотриманням заявником вимог ст.163 ЦПК України При цьому, відмова у видачі судового наказу з визначених підстав не є перешкодою для звернення з такими самими вимогами у порядку позовного провадження. Судом з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, його висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 21 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 22 жовтня 2020 року Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.В. Хилевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»